ВІРШ АМЕРИКАНСЬКОГО ЗБОЧЕНЦЯ

Переклад присвячується Аліні

дівча пухнасте у короні маковій
їсть пластівці й дурниці милі меле
між індіян оплачених-оплаканих
за те що ти украв її у мене
її володаря велично-воскобрового
ще й плюнувши в важкоповіка око
до того й тогу шапнув розідрав – ого –
прирік кнура нову крутити муку
жахіття це кохання це фіалку
цю жаль і розпач заливають вщерть
ти ж розламавши дурнувату ляльку
ще й голову її пожбурив геть

за те що ти спромігся сперти
а я не уберіг – тепер ти
маєш померти

1991 р.

(3 votes, average: 4,67 out of 5)

ПІСНЯ Спадає листя яворове, За обрієм зима гуде… Озвись, прийди, моя любове, Моє кохання молоде. Озвись, як день, як півні треті, […]...

Я РОЗМОВЛЯЮ, ЯК СОЛДАТ З СОЛДАТОМ (Лист до американського друга) У дні війни, коли на шию світу Хотів фашизм одіть своє ярмо, – Ти теж шинелю, кулями пробиту, Носив, бо […]...

ВІРШ – ЗАГАДКА Дмитру Герасимчуку Люблю пригоже надбистрянське місто, З часів далеких в ньому я осів. Тут стрів кохання, мов із зір намисто, […]...

“Минає вік у праці та борні…” Минає рік у праці та борні, Минають з ним усі його жахіття, На кожне покоління – по війні, – Сумна […]...

ПІСНЯ ЗАРІЗАНОГО КАПІТАНА Відвага пригод нас у море жене, відвага пригод нас турбує, пече вогнем… Крізь ніч і туман іде наш флагман, крізь […]...

“І заливають образ твій сльозами…” І заливають образ твій сльозами. Так само хвиля золотиться в морі, Так само гори криються імлами, Так само ввечір світять […]...

Мне не жаль, что тобою я не был любим Мне не жаль, что тобою я не был любим,- Я любви не достоин твоей! Мне не жаль, что теперь я […]...

ВІРШ ДО РІДНОЇ МОВИ Як ти звучиш калиново-дубово, Рідна моя, моя матірна мово! Слово м’яке, оксамитове, байкове. Слово є дідове. Слово є батькове. І […]...

КОРОТКИЙ ВІРШ ПРО КІНЕЦЬ СВІТУ А завтра знову буде просто день. Звичайний день, під назвою “останній” У цьому світі, теж останнім, де й Ми, разом […]...

ДАВНЄ КОХАННЯ Давнє кохання – це пам’ять дерева Про листя, яке відлетіло. Давнє кохання – натяк на зорю З рожевими пелюстками. Давнє […]...

Мiй друже, не плач вiд вагань i розлук! Мiй друже, не плач вiд вагань i розлук! Образ не шукай в легковажному словi! Кохання, на жаль, не буває без […]...

ХРЕСТИ НА РОЗПУТТЯХ Хрести на розпуттях Ждуть на тебе, сину, Терпітимеш муку, За нашу провину, Терпітимеш муку, Ганьбу і розпуку За батьків розлуку. […]...

“Ще вчора була я висока, як вежа…” Ще вчора була я висока, як вежа. Здається, ще трохи – дістану зеніт. І раптом, як вибух, – обвал і […]...

ОСТАННІЙ ВІРШ я мушу замовкнути колись, зужитий своїми словами, я мушу перестати повторяти одне слово, яке звучить банально є багато слів, які […]...

ГОНОРОВИЙ ВІРШ Пегас мій звивається баско. Не зловить його живодер. Не дам і за тисячу баксів написаний щойно шедевр. вхопив я свободу […]...

ЗОРІ РЕКЛАМ Кохання не любить щирості – Кохання любить гру. В нім – безліч мук і крихта милості, А зрештою від нього […]...

НЕЗАКІНЧЕНИЙ ВІРШ Як повні відхлинуть, як потоки, відбурхавши, окреслять береги струмками, річками і ріками – перші грози відчинять двері теплому дощу. Тоді […]...

ДОНЕЦЬКИЙ ВІРШ Л. Талалаєві В гранітний берег хвилі б’є Міус, гудуть, гудуть невтомні естакади, глибинно й дужо дихає Донбас, цвітуть в Донецьку […]...

ВІРШ ПРО ВІРШІ + Чоло в долоні похили, чоло в долоні похили. В вазах строф цвітуть слова пахучі, мов квіти, Крізь шибу туги […]...

ЛЮБОВНИЙ ВІРШ На це немає слів: може справді ми закінчили нелегку школу любови. Ти пам’ятаєш квадратові неділі, придавлені кубами міста. Пам’ятаєш, як […]...

ВІРШ ОСОБИСТИЙ Відходиш у ліс, поміж дерев, скинувши з плеча життя, мов важкий плащ, відходиш у себе, поміж мовчання, з нагим тілом […]...

ЧЕРЕМХОВИЙ ВІРШ Вже ніч нагріта п’яним квіттям димиться в черемховій млі, і букви, наче зорі, світять в розкритій книжці на столі. Стіл […]...

ВІРШ БЕЗ ПРИСВЯТИ До цих рядків не ставлю я присвяти. Вони, по всьому, вродяться сумні. То скажуть, що пояснення давати Або ще інший […]...

М ВІРШ наші тіла збагатилися споминами, доробком дотиків і почуттів, терпцем холодної трави на шкірі під оком місяця і деревієм зір, і […]...

СУВОРИЙ ВІРШ Не втекти вже, дарма, від жорстоких цих днів, не втекти вже ні в мрію, ні в пісню. Мов фальшива струна, […]...

ОСТАННІЙ ВІРШ О, Музо! Музо непривітна! Чи ти не зробиш з мене Робінзона Крузо? Самій писати, Самій і друкувати! й видавати! Ой, […]...

ВІРШ ІЗ НАЗВОЮ В КІНЦІ Це диваки, що прагнуть пояснити, За що ми любим небеса і квіти, Чому тривожать провінційні птиці Лавсан і лоск модерної […]...

ВІРШ, ЩО ПРИЙШОВ З ОСТРОГА Це містечко… таке собі – провінційне, як тисячі… та в нім глибини, коріння, золочена висота. Є згадати про що, є […]...

“Мій перший вірш написаний в окопі…” Мій перший вірш написаний в окопі, на тій сипкій од вибухів стіні, коли згубило зорі в гороскопі моє дитинство, вбите […]...

ВІРШ, ЯКОМУ НЕ ПРИДУМАЄШ НАЗВИ На стрімкім териконі віддалась ти мені серед білого дня в суботу. І дивився на нас весь Донбас, весь Донбас, припинивши […]...

МІЙ АЛЬБОМНА ДОРОГУ Казали мені люди, що в нову податись Гадаєте дорогу. Вже і костюм шиють, Мирт жде, щоби вінком голівку вашу вбрати,- […]...

КАНАДСЬКА ГЕОГРАФІЯ (Назвознавчий вірш) Саскачеван, Восетна й Саскатун Для мене повні індіянських лун, Та Вільна, Мирнам, Ярослав, Лужани Беруть верхи найбільшої пошани. Я б […]...

ВІРШ, НАПИСАНИЙ НА ТЮРЕМНІЙ СТІНІ Знов тюремна параша. Не ліпша й не гірша, Ніж усюди, де випало бути мені. В дверях клацає вічко… Пишу цього […]...

“один вірш після мене залишиться…” один вірш після мене залишиться один вірш вписаний в партитуру берести молодої березової кори навесні напровесні коли плаче верба коли […]...

Вірш, прочитаний на I з’їзді Руху І я почув, як дише в горлі осінь Тим вересневим сонцем самоти, Яке я тоскно відчуваю досі, Як, може, в […]...

“ТАКИМ – БУВА – НАРОДЖУЄТЬСЯ ВІРШ…” Таким – бува – народжується вірш, Де кожне слово знак, а не лише ознака. Поглянеш ранком і очам не віриш: […]...

ВІРШ НАВІЯНИЙ ЕКСКУРСОВОДОМ НА ЧОРНОМОРСЬКОМУ ШОСЕ Світ – на кістках. Від пірамід Хеопса. Рабами вигачений боголюбчий Рим. На білий мармур смертні сходять роси – Як піт […]...

ВІРШ НАПИСАНИЙ В ДЕНЬ СМЕРТІ АНДРІЯ МАЛИШКА Знов, земле рідна, траур одягла – Сів знову ворон на твою калину. І чорну стрічку в промені вплела, В небесні […]...

КОНВАЛІЇ Плачете? – плачте: свічка розтане на вшпиленнях башти – свічка розтане – смерть. Келих востаннє пінявий вщерть. Завтра: світанок вирине […]...

САФО Над хвилями моря, на скелі, Хороша дівчина сидить, В лавровім вінку вона сяє, Співецькую ліру держить. До пісні своєї сумної […]...

Related posts: