Заповіт

Як умру, то поховайте
Мене на могилі,
Серед степу широкого,
На Вкраїні милій,
Щоб лани широкополі,
І Дніпро, і кручі
Було видно, було чути,
Як реве ревучий.
Як понесе з України
У синєє море
Кров ворожу… отойді я
І лани, і гори –
Все покину і полину
До самого бога
Молитися… а до того
Я не знаю бога.
Поховайте та вставайте,
Кайдани порвіте
І вражою злою кров’ю
Волю окропіте.
І мене в сем’ї великій,
В сем’ї вольній, новій,
Не забудьте пом’янути
Незлим тихим словом.

25 декабря 1845,
в Переяславі

(3 votes, average: 4,67 out of 5)

ДВА Вони встають живими у словах: “Смієшся ти, а я ридаю, друже”. Як ти у них, ніхто, вкраїнська душе, Так не […]...

ЗАПОВІТ ШЕВЧЕНКА І Мільйонам душ і рук, що сіяли й орали, Копали руди і варили сталь, Не вчені, не політики, не генерали, […]...

N. N. (“Мені тринадцятий минало…”) Мені тринадцятий минало. Я пас ягнята за селом. Чи то так сонечко сіяло, Чи так мені чого було? Мені так […]...

ЗАПОВІТ Коли помру, то спаліть моє тіло, як заборонену, чи ненавиджену книжку, і зберіть увесь попіл, щоб ні одна молекуля із […]...

“Не молилася за мене…” Не молилася за мене, Поклони не клала Моя мати; а так собі Мене повивала, Співаючи: “Нехай росте Та здорове буде!” […]...

3. ЗАПОВІТ ЗАСНОВНИКА РАЮ Що кому на роду написано, то й конем не обскачеш того. Одному доля дарує лисину, другому шляпу з широкими крисами, […]...

“Минають дні, минають ночі…” Минають дні, минають ночі, Минає літо, шелестить Пожовкле листя, гаснуть очі, Заснули думи, серце спить, І все заснуло, і не […]...

“Мій боже милий, знову лихо!..” Мій боже милий, знову лихо!.. Було так любо, було тихо; Ми заходились розкувать Своїм невольникам кайдани. Аж гульк!.. Ізнову потекла […]...

РОБІТНИКАМ Ви, що робили од віку й до віку, Ви, що терпіли без міри, без ліку, Час вам повстати, Кайдани скидати, […]...

ЗАПОВІТ Не прикладай настурції до уст, Бо ще не знаєш, що таке цикута. Із помаранч у повні літа яд. Прикриє неба […]...

ЧИ ХТО ЗМІРКУЄ? Чи хто зміркує, що є в світі зрада? Ніхто на світі ще не зміркував того. Казали старі, що то від […]...

ЗАПОВІТ МАЗЕПИ У дні знемоги, в дні неслави, Не на привіллі рідних трав, – У хаті вбогої Молдави Борець козацької держави, Старий […]...

“Лічу в неволі дні і ночі…” Лічу в неволі дні і ночі, І лік забуваю. О господи, як то тяжко Тії дні минають. А літа пливуть […]...

УКРАЇНСЬКИЙ МАРШ Співається на голос: “Гей, не дивуйте, добрії люди” 1 Гей, ізгадайте, браття-вкраїнці, Чим ми на світі бували, Як волю нашу, […]...

“Хіба самому написать…” Хіба самому написать Таки посланіє до себе Та все дочиста розказать, Усе, що треба, що й не треба. А то […]...

О ЖОНАХ СВАРЛИВИХ І ЗЛОЯЗИЧНИХ Рік Соломон: “Лучш со львом в пустині жити, нежели со жоною злою в дому бити”. Сварлива жона і днесь – […]...

КАЖУТЬ, ЩО ГРІХ Кажуть, що гріх з нудьги словами гратись, Бо на початку було СЛОВО, не нудьга! А може, може було навпаки! Можливо […]...

“Якби ви знали, паничі…” Якби ви знали, паничі, Де люде плачуть живучи, То ви б елегій не творили Та марне бога б не хвалили, […]...

СЛОВО Споконвіку було Слово, й було Слово в Бога. Й було Богом святе Слово, – все постало з Нього. Помагай же […]...

ІВАН І ЩЕЗНИК (З циклу “Вертепчик”) Іван: М’якого зеленого пісочку хотів я для вежі, та вже майже не хочу, бо чорне перо впало на довгу річку […]...

О, ЧОМ, ДУНАЙ? О, чом, Дунай, о, чом, тихий, О, чом же ти не рожевий? Чо пісочок не перловий, Бережечки кришталеві?.. Я би […]...

“За що ми любимо Богдана?..” За що ми любимо Богдана? За те, що москалі його забули, У дурні німчики обули Великомудрого гетьмана. 1845-1846...

НА ВІДКРИТТЯ ПАМ’ЯТНИКА МАРУСІ БОГУСЛАВЦІ Були у бронзі королі й поети, І, вибачте, улюблені хорти. Та серед людства цілої планети Де й хто увічнив подвиг […]...

СУПОКІЙ Вечірня мла налляла із вікна мені в кімнату сутінки холодні: все стало сірим – стіни, стіл, вазони і звук струни, […]...

Маленькій Мар’яні Рости, рости, моя пташко, Мій маковий цвіте, Розвивайся, поки твоє Серце не розбите, Поки люди не дознали Тихої долини, Дознаються […]...

“Не гріє сонце на чужині…” Не гріє сонце на чужині, А дома надто вже пекло. Мені невесело було Й на нашій славній Україні. Ніхто любив […]...

Холодний Яр У всякого своє лихо, І в мене не тихо; Хоч не своє, позичене, А все-таки лихо. Нащо б, бачся, те […]...

КАРА Я – українець. Знаю, це мій гріх, Бо я імперського образив бога, Прогнав його із просторів моїх, За це мене […]...

ДАРУНОК Я не маю для тебе дарунку, Бо всі речі – замалі, щоб тобі дати, – (То мусіли б бути: комета, […]...

НАСТРІЙ Встану о четвертій і пішки за місто піду, Повию на вранішній місяць, закохавшися у гульвісу. Куплю на Бесарабці безсмертників – […]...

ТА, КОТРУ ЗНАВ Я Ні, та, котру знав я для мене не існує. Із добрим мужем вона мешка в хмарочосі. Для неї дача в […]...

КОГДА Б 1 Когда б я солнцем покатился, И в чудных заблистал лучах, И в ста морях изобразился, И оперся на ста […]...

“В неволі, в самоті немає…” В неволі, в самоті немає, Нема з ким серце поєднать. То сам собі оце шукаю Когось-то, з ним щоб розмовлять, […]...

КАЛИНОВА СОПІЛКА Ми з нею разом підем по гриби. Вона мене ненавидить, я знаю. Шумлять мені берези і дуби, шумлять вітри Славутича […]...

КАЛИНОВА БАЛЯДА Я часто не знаю. Не знаю, де хвилі Стають золоті, де багряно-тривожні, Не знаю, де міра вготована силі Й нащо […]...

В казематі (“Веселе сонечко ховалось…”) VII Н. Костомарову Веселе сонечко ховалось В веселих хмарах весняних. Гостей закованих своїх Сердешним чаєм напували І часових переміняли, Синємундирих […]...

“Було, роблю що, чи гуляю…” Було, роблю що, чи гуляю, Чи богу молюся, Усе думаю про його І чогось боюся. Дурна була, молодая,- Я все […]...

“Два вже літа скоро пройде…” Два вже літа скоро пройде, Як я закохався; Якби знав я своє горе, Лучче б був не знався Я з […]...

“Неначе степом чумаки…” Неначе степом чумаки Уосени верству проходять, Так і мене минають годи, А я й байдуже. Книжечки Мережаю та начиняю Таки […]...

“Я більше не плачу… Я муку свою…” Я більше не плачу… Я муку свою В кайдани навік закую: Народ мій закутий в кайдани, Горять його рани… Душу […]...

Related posts: