Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“Якби з ким сісти хліба з’їсти…”

Якби з ким сісти хліба з’їсти,
Промовить слово, то воно б,
Хоч і як-небудь на сім світі,
А все б таки якось жилось.
Та ба! Нема з ким. Світ широкий,
Людей чимало на землі…
А доведеться одиноким
В холодній хаті кривобокій
Або під тином простягтись.
Або… Ні. Треба одружитись,
Хоча б на чортовій сестрі!
Бо доведеться одуріть
В самотині. Пшениця, жито
На добрім сіялись лану,
А люде так собі пожнуть
І скажуть: “Десь його убито,
Сердешного, на чужині…”
О горе, горенько мені!

4 ноября [1860,
С.-Петербург]

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

“Якби з ким сісти хліба з’їсти…” - ШЕВЧЕНКО ТАРАС