Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“І небо невмите, і заспані хвилі…”

І небо невмите, і заспані хвилі;
І понад берегом геть-геть
Неначе п’яний очерет
Без вітру гнеться. Боже милий!
Чи довго буде ще мені
В оцій незамкнутій тюрмі,
Понад оцим нікчемним морем
Нудити світом? Не говорить,
Мовчить і гнеться, мов жива,
В степу пожовклая трава;
Не хоче правдоньки сказать,
А більше ні в кого спитать.

[Друга половина 1848,
Косарал]

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (4 votes, average: 3,25 out of 5)

“І небо невмите, і заспані хвилі…” - ШЕВЧЕНКО ТАРАС