“Було, роблю що, чи гуляю…”
Було, роблю що, чи гуляю,
Чи богу молюся,
Усе думаю про його
І чогось боюся.
Дурна була, молодая,-
Я все виглядала,
Чи не шле за рушниками…
І не сподівалась,
Що він мене, дурну, дурить.
А серце боліло,
Ніби знало, що так буде,
Сказати не вміло.
А якби було сказало,
То я б не любила,
Може, була б до криниці
У гай не ходила,
А то вранці і ввечері
Ходила, гуляла…
Доходилась – осталася,
Навіки осталась
Дівувати. Тяжко мені
У матері в хаті
Старітися. А своєї
Вже хати не мати!
А ще й досі, чи роблю що,
Чи то так гуляю,
Усе думаю про його,
І сама не знаю,
Чого думаю! Чого я
У той гай ходила?
І за що його так довго,
Так тяжко любила!
[Перша половина 1849,
Косарал]
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- “Гуляю я… Луг…” Гуляю я… Луг… І – Гул у луг. Диво: не сяє ясен овид… Круговиду диво-гурк… Луг… Я свищу ледь не […]...
- Це було на острові Цейлоні Це було на острові Цейлоні, де цвітуть веселкові гаї. Цілував вузькі мої долоні ватажок із племені Аї. Обережно брав мене […]...
- “Чи то було мені, чи снилося мені…” Чи то було мені, чи снилося мені – Синіли груші, груші чи смереки, – Як чорнобривий шлях у срібному вікні […]...
- “якби нікого не було…” якби нікого не було, чи ти б тоді була, приберігаючи тепло до витоків тепла, до перелистування лун і відлипання крил […]...
- “Як все уже зачавлене було…” “Ми йшли до бою темненької ночі… Гармати грали, а ми наступали…” Повстанська пісня Як все уже зачавлене було, Коли душі […]...
- “А було то ранньою весною…” Світлій пам’яті М. Т. Рильського А було то ранньою весною На високій повені-воді. На човні за жовтим верболозом Все чекав […]...
- ОТА САМА ЇВГА Ходила у чорній керсетці. Хромові чобіточки. Голову носила високо. Ні посмішки, ні сльози. А в її чорнобривцях сокотали щоліта квочки. […]...
- “Приходь у сни, я так благаю…” Приходь у сни, я так бажаю Іще зустрітися хоч раз! Приходь, я й словом не згадаю Того, що трапилось між […]...
- “Моє життя безрадісне було…” Моє життя безрадісне було – Можливо, на тім світі ліпше буде. Та часом вранці вийду за село І уклонюсь ромашці, […]...
- “Всього було: і долі, і недолі…” Всього було: і долі, і недолі, І ноженята босі по стерні, І сизий суп з пісної бараболі, І перший хліб […]...
- “На горищі було вікно…” На горищі було вікно, У вікні голубіло небо. Ти казала: “Осудить неня, Та мені уже все одно”. Місяць ставив німе […]...
- ТО ДАВНО БУЛО То давно було, Було, відгуло. Але в спогад вперто лізе: Гільзи, гільзи, Гільзи, гільзи. Сплюснута, з пробитим боком Гільза світила […]...
- “А я у гай ходила…” А я у гай ходила по квітку ось яку а там дерева люлі і все отак зозулі ку ку Я […]...
- ПАМ’ЯТІ МАТЕРІ Люблю, коли цвітуть сади, І ти любила. Забрала в мене назавжди Тебе могила. Стою, схиливши у журбі Свої сивини. А […]...
- ВИПРАВА В ПОЛЕ – Ой брате мій, ой коханий, Чого ти ходиш заплаканий? Гай, гай, не думай, поїдем за Дунай, Гей, поїдем, коханий! […]...
- ТА БУЛО У МАТЕРІ ЧОТИРИ СИНИ Та було у матері чотири сини. (Люлі-люлі. Гойда-хить). Колисала їх, поки мала силу. Виросли – пустила у світ. Як прощались […]...
- “Чого ж ти, море, та розхиталося…” Чого ж ти, море, та розхиталося, Мов колиска новенька, Чого ж ти, серце, та розридалося, Мов дитина маленька? Як тяжко […]...
- “Ми виїхали в ніч. І це було шаленство…” Ми виїхали в ніч. І це було шаленство. Збиралось на грозу. Ми виїхали в ніч. Притихлі явори стояли безшелесно. І […]...
- “Чого мені тяжко, чого мені нудно…” Чого мені тяжко, чого мені нудно, Чого серце плаче, ридає, кричить, Мов дитя голодне? Серце моє трудне, Чого ти бажаєш, […]...
- “Ти зовсім мене не кохала…” Ти зовсім мене не кохала, А я був повинен забуть… Чого ж ти так тяжко зітхала В той час, як […]...
- “Все залишилось як було…” Все залишилось як було, У хаті й коло хати. Здається, всім смертям на зло Живуть сестра і мати. У шафі […]...
- “Все, що було, ми забудемо…” Все, що було, ми забудемо, Все, що нема, ми зап’єм, А може, їдучи Рудними, Серце своє розіб’єм. Горами Чорними Рудними […]...
- “Все було. Дорога закричала…” Все було. Дорога закричала, Блиснули байдужі ліхтарі. Ти пішла від мене до причалу І згоріла в полум’ї зорі. Вибухали дні […]...
- ФАТАЛЬНА ОПЕРАЦІЯ Ще побілішала біла палата. Впав на підлогу зів’ялий халат. Операція пройшла успішно… – Таксі! – Навіщо таксі? Жінко, пройдемось пішки! […]...
- “Що було – пережили…” Що було – пережили, Що гряде – побачимо. Там, де вищаться орли, Путівець позначимо. В череді прийдешніх літ Нас усе […]...
- “Із ким такого не було…” Із ким такого не було, У кого не траплялось? Кому стебло чи джерело Ріднею не здавалось? Є час такий і […]...
- БУЛО БІЛЯ МОРЯ ВЕСЕЛО Було біля моря весело, Цокотіли камінці. Так легко гнулись весла У міцній руці. Дратись на скелю струмлену У вогкий чагарн’ик. […]...
- “Але було вже пізно мальвам…” Але було вже пізно мальвам, І літові, і ластівкам, Лиш далечінь синьоблагальна Когось благала: не спускай!.. Але – прощалось. Вітром-листом […]...
- “Я важко жив. Мені було…” Я важко жив. Мені було Не до розваг у світі цьому, Де так сплелось добро і зло, Як світло й […]...
- “О пів на шосту, ввечері, в селі…” О пів на шосту, ввечері, в селі, коли сніги ряхтять так, як ряхтять жар-птиці, і сонце догоря, неначе колісниця, у […]...
- А ВСЕ БУЛО… НІКОЛИ За життя матерів златоусти-поети вряди-годи навідують домівку, і то на хвильку: “Та скоріше, мамо! Нема ж коли: машина вже під […]...
- СВЯТИЙ ЙОСИФ з усіх католицьких святих йосифа шаную найбільше бо не був він ані мазохістом ані жодим іншим збоченцем а лиш фахівцем […]...
- ПІСНЯ ЖІНКИ Як зливу слів, як бурю кіс, ридання розпустила : де гострий зір, де сміх шорсткий, де муж, що я любила? […]...
- МАТИ Вона була красуня з Катеринівки. Було у неї п’ятеро вже вас. Купляла вам гостинчика за гривеник, топила піч і поралась […]...
- Поволі – так дозволено було поволі – так дозволено було – земля й вода мінялися місцями і ти не знав оракули чи грами тобі прогнозували […]...
- “Чи буде, як досі було…” Миколі Жулинському, гостеві з України Чи буде, як досі було? У тій сатанинській країні Вмиратиме голе село, Тамуючи зойки чаїні? […]...
- ТАК БАГАТО БУЛО НЕВИДИМИХ РЕЧЕЙ Так багато було невидимих речей Без мікро – чи без телескопа, Існували вони лиш у сфері ідей І в казках […]...
- “Мамо, було, покличеш…” Мамо, було, покличеш, казку почнеш казати, доленьку світлу зичиш, років життя багато. Зір одвести не смію: казка – моя утіха… […]...
- В казематі (“Чого ти ходиш на могилу?..”) V “Чого ти ходиш на могилу? – Насилу мати говорила. – Чого ти плачеш ідучи, Чому не спиш ти уночі, […]...
- “У Вільні, городі преславнім…” У Вільні, городі преславнім, Оце случилося недавно, Ще був тойді… От, як на те, Не вбгаю в віршу цього слова… […]...