Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові



ПРО СВОЇХ І ЧУЖИХ

Бродить відьма, просить випити – Крові з космосу поссать. Як брова над оком вибитим, Косо місяць зависа. Мов поділ, на […]

РОМАНС ДЛЯ ЧОЛОВІКА

Сміюсь. Не плачу-не ридаю – Хай! Пронесе – не пронесе. Минуле вже не все згадаю, Майбутнє знаю майже все. І […]

ЕТЮД ЗІ СВІЧКОЮ

І знов мені дорога дальня По картах випала. Іду. …Горить свіча в твоїй вітальні Одна-єдина на виду. Запахло воском від […]

ЕТЮД РАННЬОЇ ВЕСНИ

Що з того, що ще вода холодна І рогіз лежить, мов ковила? Лиска в чорне зодяглася модно – Мов княжна, […]

ПОЕЗІЯ

Вона живе, сто раз побита грозами, Не взята жоднораз на бариші. Поезія – не стільки квіти розуму. Поезія – це, […]

ПРОМЕТЕЙ

…І Прометей, від скелі, не одкутий, В розп’ятті скам’янілий, з дивини, Ожив, почувши хлипання про Крути Панів, що вибиваються з […]

СЛЬОЗА ДО МАТЕРІ

Птах наздогнав мене. Я поспішав до мами. Авто хрипіло із останніх сил – На мамин сон летів. Дороги стало мало […]

ПОРТРЕТИ З УЯВИ

Пробилася дорога в холодах, Гукнула прямо з отчого порога. Стрічає мама із портрета строго І величаво – що то молода! […]

НАШ ЧАС

Час спекуляцій. Час дворуш. Час продажу дешевих душ. Час, мов зміюка, витіка, Пустивши матір з молотка. Час пре, немов гладкий […]

ОСІННЯ ДОРОГА

Осінь прийшла тепла і ніжна, як живіт коханої жінки. Мов руки зламавши в ключицях, проплив журавлиний ключ. Дві верби спинились […]

ЧАС НАШ НАСТАВ

Певно, ми разом з тобою поляжемо, брате, Чи прорвемося – поборем і будемо жить. Словом своїм я не можу в […]

ОЛЕКСАНДРУ МОРОЗУ

Буває, душу роздирають тигри. Бува, серед кривавиць і заграв Відчуєш раптом: ті, із ким ти виграв, Противніші від тих, кому […]

Страница 2 из 212