“Він вночі прилетить на шаленім коні…”

Related posts:

1. “Цей шум осокора вночі…” Цей шум осокора вночі Безсонно мене по плечі Зеленим листком торкає Було життя – і немає Як шум осокора вночі […]...
2. КОНІ Івану Драчеві Івану Драчеві Коні-гривані – блискавки! Коні булані – лиск! Коні – у небі висянім, Коні – в Парижі […]...
3. “На рябому коні прилетіла весна…” На рябому коні прилетіла весна, Снігу сорок лопат їй прикидало плечі. На рябому коні що везла – не везла, Але […]...
4. КОНІ В мерехтливому світлі неоновім, На тлі пишних реклам і вітрин – Чи здалось, чи привиділось: Коні, Батькові коні побачив син. […]...
5. “Чого ти приходиш до мене уранці, удень і вночі?..” Чого ти приходиш до мене уранці, удень і вночі? З’являєшся в полі. З’являєшся в лузі. В діброві. То, наче листочок, […]...
6. “Наростаюь коні в дзвоні-перегоні…” Наростають коні в дзвоні-перегоні, Після того, як звели більшовики. Знов пасуться коні, фуркають в долоні, Воду п’ють з бідової ріки. […]...
7. “Силует Богдана на коні…” Силует Богдана на коні, Величаві куполи Софії. Віри, і любові, і надії Вистачить на все життя мені. За Дніпром, в […]...
8. “Прилетіли коні – ударили в скроні…” Павлові Загребельному Прилетіли коні – ударили в скроні. Прилетіли в серпні – ударили в серце. Ударили в долю, захмеліли з […]...
9. КОНІ Одкрий ріки, де зорі над скиртами, Де в ситнягах нуртують коропи, Гнучи на прив’язі нові стовпи, Тілисті коні крешуть копитами. […]...
10. КОНІ ГОЛУБІ Гасне сонце на горбі. Чаша дня допита. Скачуть коні голубі, лунко б’ють копита. Скачуть коні молоді, вже їх не догнати. […]...
11. “Вночі ти входила в море…” Вночі ти входила в море – Під місяця оком вовчим, І море ставало деревом, А ти – забороненим овочем. Я […]...
12. “Не додому вночі йдучи…” Не додому вночі йдучи З куминої хати І не спати лягаючи, Згадай мене, брате. А як прийде нудьга в гості […]...
13. “Сняться ниви – гривасті коні…” Сняться ниви – гривасті коні! Крізь гарячий сухий туман Коливають вітрів погоні Жовтополий безмежний лан. Житнім хлібом, гречаним медом Духмяніє […]...
14. “Гей, летіли, мчали дужі коні…” Гей, летіли, мчали дужі коні! Стрічний вітер розсікали гриви І китайки віялись червоні За шапок палахтінням тріпотливим. Пронесли несамовито коні […]...
15. “Чого вночі сміявсь? Ніхто не скаже…” Чого вночі сміявсь? Ніхто не скаже – Ні Бог, ні демон; відповідь ясну, Коли на мене смуток наполяже, Лиш серце […]...
16. “І знову ті коні… Ті гриви червоні…” І знову ті коні… Ті гриви червоні, В які я чіплявся, неначе реп’ях, Впивалась цупка волосінь у долоні, Луною кришивсь […]...
17. І РВОНУЛИСЬ НЕСТРИМАНІ КОНІ І рвонулись нестримані коні, Крешуть іскри вогненні підкови! …Сіє осінь з розкритих долонь Позолітку на листя дубове. Кожний кущ багряніє, […]...
18. “Коли часом вночі здійме тебе тривога…” Коли часом вночі здійме тебе тривога, І в серці зарида якийсь таємний сум,- Се – знай – моя тоска спинилась […]...
19. “Вночі, середночі хтось тихо…” Вночі, середночі хтось тихо До мого Слова підійшов І став дивитися і дихать, І я відчув: так диха лихо, Так […]...
20. СПОЧАТКУ НА КОНІ Вподобав Гриць собі лоша Булане, струнконоге. Водиці, сіна чи вівса Щодня несе для нього. Сміються з Гриця хлопчаки: Погляньте ви […]...
21. “Найліпші вірші родяться вночі…” Найліпші вірші родяться вночі, Коли на світ приходять мудрі діти, Чиїм думкам у битвах володіти, Нести на подвиг правоти кличі. […]...
22. “Тремтіли коні на стерні…” Тремтіли коні на стерні, в тумані сивім. У старовинному вбранні ти йшла на сиглін. У плесі, ніби у душі, ховала […]...
23. “Як почуєш вночі край свойого вікна…” Як почуєш вночі край свойого вікна, Що щось плаче і хлипає важко, Не тривожся зовсім, не збавляй собі сна, Не […]...
24. “Ой майнули білі коні…” Ой майнули білі коні, тільки в’ються гриви, Тільки курява лягає на зелені ниви. Пронеслись, прогупотіли, врізалися в небо, Впала з […]...
25. 4. ЩО Я РОБИВ ВНОЧІ? Надворі пітьма хрумкала в зубах квітів і заплакані дівчата під моїм бальконом простягали свої почуття до мене, мов тремтячі руки, […]...
26. ПОЛИВ’ЯНІ КОНІ На ярмарку старий гончар пантрує полив’яних коней, що табуном пасуться на строкатому рядні. А коники ж які! Бокасті та дзвінкі, […]...
27. “Стриножені коні хропуть уночі за горою…” Стриножені коні хропуть уночі за горою. У травах, над обрієм, місяця жовта чалма. То крадеться тьма?.. Хтось прикинувся темною тьмою?.. […]...
28. “Біжать отари, коні ржуть, реве…” Біжать отари, коні ржуть, реве Тяжкий бугай на буйнім пасовищі, – І чорні птиці промайнули віщі, І чорна тінь поймає […]...
29. Я ВІКНО ЗАЧИНЮ Вітер пісню співає в трубі, Сніг і віхола біля вікна… Тільки як розказати тобі, Що у серці у мене – […]...
30. “Прийшли вночі. “Твій, діду, син умер…” Ігореві Римаруку Ігореві Римаруку Прийшли вночі. “Твій, діду, син умер. Потрафив у скалу – лежить в потоці. Не міг тікати. […]...
31. “Не повертайтесь на круги своя…” Не повертайтесь на круги своя, Нічого це, крім болю, не приносить. Але душа не вірила, і я Таки поїхав. І […]...
32. “Роздумано, важко ступали коні…” Пам’яті З. С-ської Роздумано, важно ступали коні. Ти лежала високо й спокійно, Сама непорушна, ти всіх вела. Суворі люди ішли […]...
33. ГРАДАЦІЯ Кожна з вас, на котру я подивлюсь, Вже близька мені: моя частка у ній; Коли ж приторкнувся до твоєї, о, […]...
34. “На горі під лісом – біла хатка…” На горі під лісом – біла хатка. Біла дівчина виходить, біла цятка. Над горою вдень шовкове небо. (Як воно, шовкова […]...
35. КОЗАК Куда ж ти, козаче, на карім на коні – Ци з орли в заліжку, ци з вітром в погоні? Ні […]...
36. “Розкажу тобі думку таємну…” Розкажу тобі думку таємну, дивний здогад мене обпік: я залишуся в серці твоєму на сьогодні, на завтра, навік. І минатиме […]...
37. “Я більше не плачу… Я муку свою…” Я більше не плачу… Я муку свою В кайдани навік закую: Народ мій закутий в кайдани, Горять його рани… Душу […]...
38. ВНОЧІ Листками вітер котить, І кидає в болото; Стежками попід гаєм Бездомний сум блукає, Обходить перелоги, Рахує панські стоги, Обходить хлопські […]...
39. ХОДИТЬ СОН КОЛО ВІКОН Не спалося, – а ніч, як море. Т. Г. Шевченко Крізь дошки підлоги, як день поник, Мороз добивавсь до тіла. […]...
40. “Ох, коли б хто знав, як тяжко…” Ох, коли б хто знав, як тяжко Так на світі жити, Як мені тепер прийшлося, Бозна-що й робити. Полюбив я […]...