СПІВЧУТТЯ

Дорога між дубів через містки з осики –
За тиждень знову їх лаштують лісники.
І ряст поміж дубів, і гайвороння крики,
І хмари в озері, і шурхіт осоки.

Але чи бачиш пні? Їх бачити повинно.
Перед війною тут були старі дуби.
Коли ж повісили між них дівча невинне –
Засохли геть за дві чи три доби…

Чи то зелений світ в людині бачить бога?
Чи співчуває нам і потайки втіша.
І, може, ясенам передалась тривога,
Якою сповнена моя сумна душа.

І, може, лиш тому в оці гіркі хвилини
Іще ворушаться мої живі вуста.
Що за колючкою красуються ялини,
З яких щоранку сонце вироста.

11.Х.1980

(3 votes, average: 2,33 out of 5)

СПІВЧУТТЯ Найкраще почуття – це співчуття. Це спів чуття і це дарунок Бога. Допоможи – у цьому сіль життя, – Якщо […]...

“Прошуміла за вікнами злива…” Прошуміла за вікнами злива, Відгриміла за обрій гроза. На деревах роса – мов сльоза, А на серці – тривога щемлива. […]...

ЗМОВА КВІТОК Раптово на Бесарабці зникли всі червоні троянди. Гриби з лісу поприбігали і дивилися на диво, бо всі троянди побігли в […]...

СПІВЧУТТЯ Де ви, грузини, де ж ви, дагестанці? Чечня розп’ята вже; прийдіть вночі Поглянути, бо скоро (завтра вранці) І вас розпнуть […]...

КАТУНЬ У ВЕРЕСНІ Раніше, ніж впадуть сніги, Підводна скеля полисіла. Катунь вернулась в береги, І каламуть на дно осіла. Руда у липні, нині […]...

“На обрії душі моєї…” На обрії душі моєї Світає Слово, щоб пливти Супроти, не за течією – В умиті зорями світи. У тих світах […]...

“Не до віршів мені, не до віршів…” Не до віршів мені, не до віршів. Пригнітилась в сум’ятті душа. То покраща, бува, то погірша… Тільки лікар, як завжди, […]...

ВИНА Через сум і болі проростаю піснею, мов стеблом зернина, кинута в ріллю. Жменями стискаю серце, щоб не тріснуло, щоб ніхто […]...

ЗАЦВІВ ЛУЖОК Зацвів лужок поміж колючих стін – Вкотре зацвів!.. І все ж я не радію: Голівками кульбаб яскріє він – Не […]...

НЕБО А небо не змінилося – так само Сідає сонце і хмарки пливуть. І сто заграв зненацька за лісами Скривавлять дум […]...

“Спадає тривога не тільки свинцем…” Спадає тривога не тільки свинцем – Спадає тривога дощами в лице, Спадає тривога сльозиною з вій – Її ти, поете, […]...

“Іще одна сумна калина…” Іще одна сумна калина На кладовищі зацвіла. Під нею ще одна людина Спочинок вічний віднайшла. Дощами обрій просльозився – І […]...

ВІЙСЬКО 1. Звучить як міт: відважне військо жило в лісах цих під землею і напувало з фляг австрійських дубів коріння – […]...

“Поки не вмру, не перестану…” Поки не вмру, не перестану Тебе шукати на землі І серце зоряного лану, Де Твої плинуть кораблі. Засклеплена в глухій […]...

НА СХИЛІ ЖИТТЯ Ще прийде час, немов холодна криця: Гіркавий досвід питимеш щодня, Скарбів твоїх ще сповнена криниця Дуднітиме порожньою до дна. Останні […]...

А НЕ ГОРЛАЙ Горлала курка про своє – Яєчко бач у неї є. А тхір довідався про це І з’їв ту курку і […]...

“Безмежність бачити не можна…” Безмежність бачити не можна. Але й обмеженість на око Так давить, що клітина кожна Бунтує і щемить жорстоко. Ці стіни […]...

“Міжпланетні інтервали…” Міжпланетні інтервали! Сонце (скрізь цей сон!), Юпітер… А між ними не хорали – Вітер Марс – як бога! – Марс, […]...

“Не знаю, чи побачу Вас, чи ні…” Не знаю, чи побачу Вас, чи ні. А може, власне, і не в тому справа. А головне, що десь вдалечині […]...

ІДЕАЛЬНА ПАРА Закохалась люта кобра В молодецького вужа. Бо у нього серце добре Й дуже лагідна душа. Пожили душа у душу Може […]...

Із збірки “В ГОДИНІ СУМЕРКУ”ГОВЕРЛА Я бачу знов тебе! Он стать твоя біліє, І око знов моє по твому блудить склоні. Ось бач: вже сонця […]...

ЧЕТВЕР Мені сьогодні тоскно – може тому Що дощ іде. Ах невже тільки тому тільки тому? Місця нема ніде. Сьогодні середа […]...

ВОЛОШКИ Цілий день учора проблукав у полі, з вітром навздогінки бігав навмання. Срібно і прозоро. В злотному – тополі. Обрій – […]...

КАЖУТЬ, ЩО ГРІХ Кажуть, що гріх з нудьги словами гратись, Бо на початку було СЛОВО, не нудьга! А може, може було навпаки! Можливо […]...

В РОЗДУМАХ ПРО ВІЧНЕ Перед мороком потойбічності Обіймає серце тривога: Чи зустрінемося у вічності?.. Я хотів би просити Бога. Бути поруч серед безмежності, Де […]...

НА АВТОСТРАДІ Сумний обеліск при дорозі. Букети. Скорботні вінки. Чиясь тут спочила у Бозі Нещасна душа навіки. До кого вона поспішала, До […]...

ПАРНАС І враз ні стін, ні грат, ні стелі. Хтось невидимий ізбудив Світ Калинцевих візій-див, Драчеві клекоти і хмелі, Рій Вінграновських […]...

ПОВЕРНЕННЯ Як нещасний старець, у сухотницькій зморі, Збайдужілий до світу й свого майбуття, Я з неволі, немов з катастрофи на морі, […]...

ВІЙСЬКО (Звучить як міт) Звучить як міт: відважне військо жило в лісах цих під землею і напувало з фляг австрійських дубів коріння – власну […]...

Сутінки Тягнуться люди з поля, гавкають пси в долині, Тіні в село крадуться, мов обережні таті. Річка ножем широким сутінки крає […]...

ВИПРАВДАННЯ Даруй вологу, що тремтить на віях, – Я нею спрагле серце орошу. То ти свята для мене, то повія, – […]...

НА ЗАХИСТ ДЕРЕВА Щемить в душі та зрубана сосниця, кигиче їй бездомна синя птиця, прив’ялий запах вітру не втіша: болить душа! Сльоза не […]...

В ПІВСВІТЛІ Тиха, сумна, як мрії тінь повіяна, Ти крізь душі моєї йшла кімнати, Світи, де була пустка безнадійна, Ти стала цвітом […]...

КРОПИВА У зеків на травинку очі ласі – Обстежують, немов це диво з див. Отож коли кропива піднялася, Я старанно її […]...

“Мов злодій, власну хату обійду…” Мов злодій, власну хату обійду І попрямую в поле стороною. Була – й нема… Хтось у моїм саду Плоди зриває, […]...

“Вже тільки хліба смак…” Вже тільки хліба смак… Забутий смак вина. І вся душа тяжіє до аскези, І меду дикого з акридами – трапези […]...

БЕЗ КАЯТТЯ Духовна суть – не шаровари модні, Не звичка, що з роками промина. Я – той, що був, і той. що […]...

“Я не вмирав ніколи – я живу…” Я не вмирав ніколи – я живу З тих пір, як води землю оросили, Ні, я не вірю в темряву […]...

ПАМ’ЯТІ ДРУГА В п’яту річницю смерті В. Кобилянського Втіхи ні крихти, – а стільки терпінь!.. Душа до одчаю самотня… Ти тільки сон, […]...

“Місто, премісто, прамісто моє…” Місто, премісто, прамісто моє! Стійбище людське з асфальту й бетону. Як там не буде, а все-таки є той силует у […]...

Related posts: