БЕРЕЗЕНЬ

Related posts:

1. ПАПОРОТЬ Птиці зелені у пізню пору спати злетілись на свійжий поруб. Тихо спустились на жовту глицю птиці зелені, зелені птиці. Крилами […]...
2. ЗМОВА КВІТОК Раптово на Бесарабці зникли всі червоні троянди. Гриби з лісу поприбігали і дивилися на диво, бо всі троянди побігли в […]...
3. Березень Я знаю, коли люди стають поетами – ранньою весною під тихий березневий вечір, біля димлячих багать, тоді, як по садах […]...
4. БЕРЕЗЕНЬ Березень. Снігів усюди зайвина. Капотить. І підмерзає знов. День горить, мов дівчина незаймана, У якій прокинулась любов. Проліски вже вилізли […]...
5. БЕРЕЗЕНЬ дощ ламає довгі прозорі пальці небо кольору льоду в твоїх довгих долонях синє насіння вітру твої сни вбрід переходять ще […]...
6. ІНША ЗИМА Склистий сніг, так схожий на сіль, І не сіється він, а січе, Інших зим незагоєний біль Не зникає з моїх […]...
7. “Вже другий рік нема зими…” Вже другий рік нема зими, Земля потріскалась від суші. Ані сніжинки – наче ми Грудневий сніг забрали в душі. На […]...
8. СМУТНІ КАРТИНИ Убогії ниви, убогії села, Убогий, обшарпаний люд, – Смутнії картини, смутні-невеселі, А інших не знайдеш ти тут. Не став би […]...
9. ПАМ’ЯТІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ ТА ОЛЬГИ КОБИЛЯНСЬКОЇ Дві білі птиці у високім небі Так радісно, так ніжно обнялися. Злітає перша – на Карпатський гребінь, А друга над […]...
10. ЖАР-ПТИЦЯ Сусідка моя – чарівниця – годувала надвечір родзинками у клітці золоту Жар-птицю з очима-намистинками. І як воно трапилось – хто […]...
11. “Листом тебе не потривожу…” Листом тебе не потривожу І телеграми не пришлю. Забути хочу – і не можу, Хоч вже не знаю, чи люблю. […]...
12. “Я їй сказав: “Мене ти не люби…”” Я їй сказав: “Мене ти не люби… Нам осінь пізня ходить коло хати, он сиза паморозь, як дикі голуби, на […]...
13. ПТИЦІ З мого серця вилітають птиці. Вилітають. І летять, летять. В небі їм ніде не зупиниться і не повернутись їм назад. […]...
14. AD ASTRA 1 Ти зі мною. І я з тобою. В самоті навіть ми – удвох… За життєвою далиною не з’єднає нас […]...
15. ЗАМЕТІЛЬ Сохне глина руда. Відступає орда. Гаснуть очі розкосі. А сніги навскоси – на поля, на ліси. Перекреслюють осінь. Поспішають роки […]...
16. СИВА ЛАСТІВКА Мамо, вечір догоря, Вигляда тебе роса, Тільки ж ти, немов зоря, Даленієш в небеса, Даленієш, як за віями сльоза. Ти […]...
17. НА ЦВИНТАРІ Сколихнув темні шпали “Братіслава-Москва”… Й тільки листя опале, тільки зжовкла трава. Тут – розорані схили, вороння на ріллі. Там – […]...
18. Наближення зими у всьому серце чує Наближення зими у всьому серце чує: і в шелесті листків, і в вітрі, і в стежках, що ждуть, коли блакить […]...
19. “Мене обіймають зловісні…” Мене обіймають зловісні, Ненатлі рамена зими. Невже недокінченій пісні Злягти, не змахнувши крильми? Навкруг несвідоме холодне Мовчанням, як фатум, лягло. […]...
20. З ВІКНА Синиця в шибку вдарила крильми. Годинник став. Сіріють німо стіни. Над сизим смутком ранньої зими Принишкли хмари, мов копиці сіна. […]...
21. ЛУНА Поїхали туди, де рідне поле, і ліс, і річка, й місяць на воді на стьожках хвиль, немов мала дитина, гойдається […]...
22. “Ще буйнолистий серпень божеволів…” Ще буйнолистий серпень божеволів Плодами Спаса й золотим зерном, А вже нудьга вливалася поволі У втішну душу, мов терпке вино. […]...
23. “Плачет метель, как цыганская скрипка…” Плачет метель, как цыганская скрипка. Милая девушка, злая улыбка, Я ль не робею от синего взгляда? Много мне нужно и […]...
24. “Зима… Нема їй ні кінця, ні краю…” Зима… Нема їй ні кінця, ні краю, у сизій хмарі просвітку нема. Струною снігу білий вітер грає. Зима в душі. […]...
25. ПРИТЧА Жив собі чоловік, не тужив, Сам себе шанував і любив. В інших сім’ї і друзі, а він В самоті дочекався […]...
26. “Цвітуть на білому хати…” Цвітуть на білому хати. У грудях грудня – зими, зими. Димів скуйовджені хвости, І дух овечий та козиний… Цвітуть обмерзлі […]...
27. ДУМКИ ПІД ЧАС ПЕРЕГЛЯДУ “ЧОРНОЇ РАДИ” Нема вже Богдана й Нечая нема, Давно Морозенка нема, Кривоноса… Лиш пісня-ридання і туга німа, І вітер, що попіл пожежі […]...
28. “У Корчуватому, під Києвом…” У Корчуватому, під Києвом, рік сорок другий, ожеледь, зима. Рябенький цуцик п’ятами накивує. Знічев’я німець зброю підніма. І цілиться. Бо […]...
29. “В темряві ночі тополі тріпочуть…” В темряві ночі тополі тріпочуть. Тихо зітхає вітрець за вікном. Щось квіточки мов спросоння шепочуть… Боже, коли я засну тихим […]...
30. ІСТИННО РУСЬКІ ЗАСЛУГИ Нам, щиро-русам, вічна слава! Схиліться ж перед нами всі, Бо через нас стоїть держава В такій величності й красі. Хоч […]...
31. ТРИПТИХ І Вітер шугнув за пазуху – Лоскітно під грудьми. Чайкою стала запаска, Руки звели крильми. Вітер шепнув: “Злітаймо! Поговір – […]...
32. “Куди тобі, сонечко…” – Куди тобі, сонечко? – До зими. – Ось моє віконечко! – Підвези. – Де ж ті везли-везлики, Як нема? […]...
33. “На березі мого серця…” На березі мого серця, не полетівши в вирій, зимували дві пісні, наче птиці! А сьогодні до них вернувся з чужини […]...
34. ПАМЯТЬ Люди теряют память, Как зонтики в метро. Что важно вчера – Забыто давно. На карнавале смерти Первая маска – ложь: […]...
35. ЗА ТОБОЮ На човнах золотих Заплива молодик За тополю… За тобою лечу, Журавлино ячу За тобою… А туман-ворожбит Зав’язав мені світ Ворожбою. […]...
36. ШТИЛЬ Одгуркотіли люті урагани, Одклекотіли бурі і шторми, І тільки чайки квилять у тумани, Могутніх вод черкаючи крильми. Надходить штиль. Безмежний, […]...
37. “Гей, летіли, мчали дужі коні…” Гей, летіли, мчали дужі коні! Стрічний вітер розсікали гриви І китайки віялись червоні За шапок палахтінням тріпотливим. Пронесли несамовито коні […]...
38. ПОБРАТИМИ Ласкавих, ласканих подруг, Здається, я забути зможу. Солдатський стан, суворий круг Тих, з ким в краї ішов ворожі, Хто рану […]...
39. НА ПЕРЕХРЕСТІ ОСЕНІ Й ЗИМИ На перехресті осені й зими Навряд чи варто зачинать love story. Ліси порожні і поля просторі – Чи ж в […]...
40. Разрушенный мир Ползают на коленках, что-то собирают, складывают в кучку. Что спрашиваю собираете? Осколки, отвечают, осколки разрушенного мира. Неужто, изумляюсь, мир уже […]...