ЖУРАВЛИК

Related posts:

1. “На березі мого серця…” На березі мого серця, не полетівши в вирій, зимували дві пісні, наче птиці! А сьогодні до них вернувся з чужини […]...
2. ДЖЕРЕЛО Час не жде. Спадковані пожитки. Опустіли клуні і двори. Вік такий. Живеться нині швидко. Не потрібні людям хутори. На прощання […]...
3. ПОЛЕЧУ Я, МАМО Ти знову, мамо, у печалі, хоч серце все мені прощає, усе прощає, та болить. Злечу зі світу за хвилину і […]...
4. ОТРУТА Богиня, смертного зустрівши юнака, Жагу запліднення не в силі потаїти, На його кинула полуменисті квіти І щезла в запусті, принадна […]...
5. МІСТО УР …І жив народ. І звався він шумери. Все пережив, і війни, й землетрус. І древні воїни, що вмерли, держали кубки […]...
6. ЕЛЕГІЯ ПРО ЗМАРНОВАНІ ДНІ Не пролетіли, не пройшли вони, не загубились у мирській безодні ні ті, що за межею давнини, ні ці, що стали […]...
7. “Отак вітерцем перейти за леваду шовкову…” Отак вітерцем перейти за леваду шовкову – Засвітиться гай, а за гаєм – село. І все проминуле до мене повернеться […]...
8. “Анахоретом я живу…” Анахоретом я живу На березі морському. Молюсь на квіти і траву, Радію штилю й шторму. Гримить прибій, цвіте блакить, Змивають […]...
9. “В огненний захід і в світанки сині…” Могутній дубе, я твій жолудь! Педер Хузангай В огненний захід і в світанки сині Через долини і круті горби Ідуть, […]...
10. “Все ближче дзвонять дзвони…” Все ближче дзвонять дзвони, Життя людське – як мить. На голубі затони Із яблунь цвіт летить. Дивлюся, як поволі Ріка […]...
11. “І кінь тебе поніс через потік…” І кінь тебе поніс через потік. Для тебе ліжник на коня накинув панашко. Він коня твого зарік на воду й […]...
12. РАДІСТЬ Світле небо завіяло очі мені сонячним сяєвом; птичі гомони міста, чому ви за мною вганяєте? Я ж по вулицях крочу, […]...
13. “Без жайворонка степу не був…” Без жайворонка степу не бува. Коли ж і є, який то степ уже? Отак, як ліс, – то тільки дерева, […]...
14. МОЄ ПІДНЕСЕННЯ Хутко-хутко в мене виростуть крила І покину я позичені вітрила Ах як це гарно і як чудово Я почуваю як […]...
15. БАЗАРУ ПРОПОВІДНИК Він роздмухує дзвін, як рукав, На тілі у нього замість руки ріка І кілька гаків, щоб тримати маркізи над прилавками. […]...
16. РОМНІВСЬКА ДОРОГА Пам’яті Максима Рильського Просторами романівського літа пливуть ромашки в білих комірцях. На обрії двадцятого століття правдивий голос пісні не зачах. […]...
17. “Скажи мені правду, мій добрий козаче…” Скажи мені правду, мій добрий козаче, Що діяти серцю, коли заболить? Як серце застогне і гірко заплаче, Як дуже без […]...
18. ІV. “Очі заплющу і бачу…” Очі заплющу – і бачу: Летить чорнокрилий птах, Що хоче кров гарячу Точити по степах. Уха затичу – і чую: […]...
19. МИХАЙЛІВСЬКИЙ ЗОЛОТОВЕРХИЙ. ВІДРОДЖЕННЯ Зринає у новітнім хорі Ця найвеличніша з ідей: Чим вище голови в соборів, Тим вище голови в людей. Вставай, мій […]...
20. ПОЛІТ ІКАРА Хіба не чули ви відлуння і не помітили, як прокотилася вогниста куля, і враз дерева зацвіли і освітили надвечір’я, щоб […]...
21. ЖІНКИ І ЛЕЛЕКИ Жінки інакші в серпні. Всім інакші. І дим в очах вже туманець – не чад. Звіваються слова, як дим, мізерні […]...
22. “Лежать між нами дев’ять літ…” Лежать між нами дев’ять літ Страшної, лютої розлуки. Вже виросли мої онуки, І я уже не дядько – Дід. А […]...
23. ВИЄ БУРЯ КОЛО ХАТИ Виє буря коло хати, Стріху рве буйну; Гей, післала стара мати Сина на війну. І хрестом благословила На криваву путь, […]...
24. СЛАВА ХУДОЖНИКУ В небо піднявшись, осінь прощалася в небі з Москвою, Падали стиглі червінці на скроні землі молодої. Тихо стояли ми всі […]...
25. “Ідуть прокажені. Леправі не можуть не йти…” Ідуть прокажені. Леправі не можуть не йти. Один – щонайменший – стезю твою переступає. Його не запитуєш: хто ти, бо […]...
26. “Терпи, терпи – терпець тебе шліфує…” Терпи, терпи – терпець тебе шліфує, сталить твій дух – тож і терпи, терпи. Ніхто тебе з недолі не врятує, […]...
27. У СИНЮ ДАЛЬ У синю даль твій шлях біжить, І йдеш ти рад не рад, А за тобою плач летить, Оглянешся назад – […]...
28. “Я і в думці обняти тебе не посмію…” Я і в думці обняти тебе не посмію, А не те, щоб рукою торкнутися смів. Я люблю тебе просто – […]...
29. БАБА МАРТА Дванадцять рублів пенсії, коза, Синенька хата на одну кімнату, Й сама вона, як ця коза-сльоза, З ціпком акації йде молоко […]...
30. “Стоїть вода на тротуарі…” Стоїть вода на тротуарі. Земля умита цвіту жде. А мій синок дворічний в парі З дівчам-ровесницею йде. В майбутнє їхнє […]...
31. ДУРНИЙ ТОЙ СВІТ Дурний той світ, сліпий на все І бреше, що несила, Про тебе злобну вість несе, Що ти є дрантя, мила! […]...
32. ЯРОСЛАВ ГАРСІА ЛОРКА Ти прогнав пегасика, мов пасинка, най собі летить конячка панська! Сніг упав, як піна з вогнегасника. Вірш запах, як пасіка […]...
33. ГІМН СОНЦЮ Мов куля вогняна, Як зірка з туману, Вже сонце осяяло схід. Пожежею встало, Усюди поклало Яскравої барви свій слід. Ще […]...
34. ПЕРЕХІД В ОСІНЬ Заходиш в дерево і чуєш, як втихають в тобі соки і судинами стікають в землю. Чуєш, як краєчками жовтіють мислі […]...
35. РІДНА МОВА Рідна мова, зелена діброво! Чую пісню твою молоду. Золотими зірницями слова ти цвітеш у братерськім саду. Все бувало: несито і […]...
36. ВИРІЙ Замкнувши простір в чистому обличчі, ти піднесешся на вершок величчя: попереду на ширину зітхання триває густокриле кружеляння. То – лебеді? […]...
37. “Ти не прийшла, бо трапляється дощ…” Ти не прийшла, бо трапляється дощ. Ти завагалася, бо надходить осінь. Ти запізнилась, бо річки течуть. Ти не злякалась, бо […]...
38. ДИПТИХ 1 На лісу вечоровому тканні стих силует обителі святої. Безслідно зник, однак узори хвої схитнув аж у криничній глибині, і […]...
39. ДЕВ’ЯТИЙ ВАЛ Холодний шторм, холодна злоба, обвалами – холодний гул і моря лютого оздоба, – летить, дев’ятий карбункул, – що вдарить камінь, […]...
40. ПЕРЕЯСЛАВКА В залі – оплесків буруни, В залі – квітне весна. З комсомольської трибуни Виступала вона. Хустка – квіти лілеї, Дві […]...