В СУСІДСТВІ З ЛЕЛЕКАМИ
Чому так мало на землі лелек?
Мене бентежить їхній дивний клекіт,
мені здається, що вони пришельці,
що десь колись таємно прилетіли
оці лелеки, загадкові птиці,
до нас, людей, живими посланцями
чужих світів, чужих цивілізацій.
Чому так мало на землі лелек?
Мені здається, що ці горді птиці
за нами стежать пильними очима,
що з нас вони по-доброму кепкують
і журяться в гнізді, коли, буває,
що люди, необачливі істоти,
підрубують самі себе під корінь.
Чому так мало на землі лелек?
Мені здається, що ці вірні птиці
шукають серед нас надійних друзів,
що, може, недаремно їхні сім’ї
обжиті, теплі гнізда покидають,
коли під дахом у своїх сусідів
відчують щось лукаве, щось нерідне.
Чому так мало на землі лелек?
Мене тривожить їхній дивний клекіт,
мені здається, що ці древні птиці,
оці самотні, змучені лелеки
не сплять у сині яснозорі ночі,
і марять неземними берегами,
і журяться, що, видно, в цьому світі,
на цій хисткій, незатишній планеті
судилось їм, лелекам вікувати.
Чому так мало на землі лелек?