НАОДИНЦІ З КНИГАМИ

Зоря людської мудрості нас кличе.
Шикуються книжки, немов бійці.
І золотом на спраглому обличчі
відблискують бугристі корінці.

О, вічні книги, сестри білочолі!
Життя без вас – розруха світова.
Ви – колос наш у росяному полі,
ви – пам’яті нескошена трава.

Над вами ряси корчились у гніві,
карали вас царі і королі.
А ви насінням азбуки дзвеніли,
словами проростали у землі.

Коли ревіли в небі навіжені,
хрестами заброньовано круки,
в жорстокому бою, немов знамена,
освячувались кров’ю сторінки.

О, вічні книги, вісники любові,
даруєте ви істину гірку.
І паростками літери бузкові
сплітаються у братньому вінку.

Зоря людської мудрості нас кличе,
гортає дні історія нова.
Струмує сяйво книги таємниче
і золотом відблискують слова.

(3 votes, average: 4,00 out of 5)

“І знову день за книгами пройшов…” І знову день за книгами пройшов, Душа впивалась думами й чуттями, А за вікном розквітлими садами Торжествували травень і любов. […]...

“Дві зорі цвіло у небі…” Дві зорі цвіло у небі. Дві зорі – на дві дороги. Що одна зоря – для неї. Що друга зоря […]...

“Мало в світі копачів криниць…” Мало в світі копачів криниць, більше спраглих, що бредуть крізь хащі. Вічні книги в затишку полиць, ви, як люди, тільки […]...

“Гора кличе. Але то жінка…” Гора кличе. Але то жінка. Скільки на ній квітів.., а в прірвах золота, що болить і не встигає побути болем […]...

“Одквітували сливи й вишні…” Одквітували сливи й вишні, Осипались, як дні колишні. І під могильними хрестами Лежать мої діді з батьками. Дивлюсь на зорі […]...

“Рятуй нас, Боже! Змий облуду з душ…” “Хочу, щоб ви були мудрі в доброму, а прості в злому”. Апостол Павло Рятуй нас, Боже! Змий облуду з душ, […]...

МОЯ МОВА Все в тобі з’єдналося, злилося – Як і поміститися в одній! – Шепіт зачарований колосся, Поклик із катами на двобій. […]...

“Вітри пригинають дерева…” Вітри пригинають дерева, І злива – немов лавина. А тільки то справа даремна – Поставити ліс на коліна. Громи одгирмлять […]...

ЕРОТИКА Немов весінній вітер надлетів і радісну в серця приніс відлигу! Благословенне будь, тепло двох тіл, що топиш самоти бездонну кригу. […]...

“Зійшла зоря на голов…” Зійшла зоря на голову І зачепила променем Чуття мої оголені, Немов болючим спомином. І чим тебе порадувати, Незгасна зоре ясная? […]...

ЗОРЯ УКРАЇНИ На обрії Києва сходить вишнева зоря. Зринають у небо мостів розтуманені брови. Пробоєм Славути гримлять океани-моря, і дивиться Київ на […]...

РОМНІВСЬКА ДОРОГА Пам’яті Максима Рильського Просторами романівського літа пливуть ромашки в білих комірцях. На обрії двадцятого століття правдивий голос пісні не зачах. […]...

7. VAE VICTIS Торкнись заліза цих старих гармат: вони й твою перерішили долю. Тут монументи слави промовляють усмішкою іронії й погорди: для переможених […]...

“Мені зоря сіяла нині вранці…” Мені зоря сіяла нині вранці, устромлена в вікно. І благодать – така ясна лягла мені на душу сумиренну, що я […]...

ДИТИНСТВО Рушив вітер ясенові віти, Сколихнув шумку свою колиску. А від сходу, крізь запону листя, – Повінь блиску. Білі ружі тепло […]...

ВІД ЛЮБОВІ Вам – любов моя, братове, Хліб і чарка на столі. Світ любові – рідній мові І всім сущим на землі. […]...

ТАНЕЦЬ На салі гамір, ритм кадрилля Колише сотню ніг до знуди, Стиск рук, і шепти, й жар похмілля Кипить життя, хвилюють […]...

“Минає все, згаса, мов звук…” Минає все, згаса, мов звук, Що відлунав на віки вічні, А я в полоні милих рук Переживу і травні, й […]...

НЕ ЙДИ ВІД МЕНЕ Не йди від мене ти, що все сіяла На небі мого щастя, як промінна зоря, Диви: найкращі квіти доля потоптала, […]...

СТАРОВИННИЙ ПЕЙЗАЖ Спинився. Внизу ще шуміли роки навіжені… Немов у забуте століття зайшов і стоїш. Поблизу в тумані повільно бредуть прокажені. Дзвіночки […]...

4. ПРОЩАННЯ Кипарисів шпалір проводжає шосе на північ і дроком жовтогарячим розцвітає прощання жаль. Чатир-Даг заступає дорогу. Кам’янистий лицар Демерджі простягає руку […]...

В реторті вариться коктейль В реторті вариться коктейль – твоя й моя першооснова, якої давній менестрель шукав із музики і слова, – в реторті […]...

РІДНА МОВА Вивчайте, любіть свою мову, як світлу Вітчизну любіть, як стягів красу малинову, як рідного неба блакить. Нехай в твоїм серці […]...

“Відлітають у дальній вирій…” Відлітають у дальній вирій Журавлині журні ключі. Довго чути в октаві щирій Прощавання сумне вночі. Розливається в темнім небі Монотонне […]...

АЛХІМІЯ В реторті вариться коктейль – твоя й моя першооснова, якої давній менестрель шукав із музики і слова, – в реторті […]...

16. “На Різдво в Україні діються речі…” На Різдво в Україні діються речі потаємні й вічні. Скажімо, місяць виявляється зайвим, тому Святвечір переходить не в ніч, над […]...

“Біла далеч – немов труна…” Біла далеч – немов труна. Устає сухостій хрестами. Невідчутних пустель мана Не кладе на розпуку тами. Біловир по гінких горбах […]...

ВІТРАЖІ Упали з аркових щілин на мої очі, руки, плечі мільйони сонць, оправлених в щільник з квадратів, сгментів, трапецій. Мільйони сонць […]...

НАД СИНІМ ОКЕАНОМ Над синім океаном зустрінемося рано, як вийде сонце на обрій. Послухаєм, як море із берегом говорить, чи день віщує нам […]...

“Я ніби вийшов із полону…” Я ніби вийшов із полону, В якому змалку виростав. Уже не гнусь, не б’ю поклони – Немов царем учора став. […]...

Гарно на святі любові Гарно на святі любові. М’язи напнуто усі. Буйство безмовної мови в дикій печерній красі! Чудно на святі любові. Виск еротичного […]...

“Я пригадав собі один стіжок у горах…” Я пригадав собі один стіжок у горах. З молодика сідав на нього срібний порох, А я лежав на нім тихенько, […]...

“Рось, Росава, Роська, Роставиця…” Рось, Росава, Роська, Роставиця, Вись Мала й Велика, Ташлики… З вас усіх не встигну причаститься, А гадалось, житиме віки. Все […]...

“Я без любові нидію і гину…” Я без любові нидію і гину, Закинутий в холодну чужину, Мабуть, я в тому холоді й засну, Не відігрівши серця […]...

“Цвітом терну – твоя обмара…” Цвітом терну – твоя обмара, О розпуття жарких вітрів! Добрий промінь яркого Яра, Не спахаючи, спопелів. Над степами нерозбуялий І […]...

“В квітень квітку піду знайти…” В квітень квітку піду знайти Для душі, ту найкращу, єдину… До людської схиляюсь самоти – І розвіємо самотину. Квітень, квіти… […]...

Я СЛАВЛЮ НАРОДЖЕННЯ ЛЕНІНА Весною – сади зелені, Весною – квітують квіти, Весною родився Ленін, Щоб землю весною покрити! Як сонце весняне тепле Розковує […]...

“Такої ганьби ще Вітчизна не переживала…” Такої ганьби ще Вітчизна не переживала, Для зрадників завше знаходилась шабля чи зашморг. І ходять злодії, розбійники ходять зухвало, І […]...

ХМАРИ Куди ви і звідки, хмари, І що вас в дорогу кличе? Немає для вас притулку, Спочинку для вас немає. Пливете, […]...

ЖІНОЧИЙ РІД Дві жінки світять із минущих літ, дві райдуги: матуся і кохана. А поміж них – колиски колихання, а поміж них […]...

Related posts: