Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“Де ти, друже мій єдиний…”

Де ти, друже мій єдиний?
Розминулись ми в путі.
За туманами ідилій
жду тебе на самоті.

Жду на тихім перехресті
нерозгляданих доріг.
Я для тебе, друже честі,
все найкраще приберіг.

Наш переклик безіменний
хай ніщо не зупиня.
хай ведуть тебе до мене
не посади і звання.

Хай душа відчує спрагу
і запрагне ручая.
Просто знай, що є насправді
я, людина, тільки я.

Просто знай, що є ці очі,
є правдиві ці уста…
Я лукавити не хочу:
друг – найвища висота.

Щастя довго нас чекало.
Свідчить істина сама:
в мене друзів є чимало,
в мене друга ще нема.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

“Де ти, друже мій єдиний…” - ПЕРЕБИЙНІС ПЕТРО