ЖУЧКИ
Заграло юне сонце навесні,
Збудило потайну світобудову;
Прокинулися й ті жучки в стіні,
Що слухають душі моєї мову.
Я чую, як вони шелескотять,
Вслухаються в думок моїх деталі,
Донос будують із моїх проклять,
З моєї непокірної печалі.
Епоха інша, та жучки живі,
І я живий, кляну не від учора
Свободу лицемірну, що в Москві
Всміхається, немов повія хвора.
29.ІІІ.2006
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- ЖЕНЩИНИ Гарно дивитись на японку і пригадувати рідний край. Коли набігає інша хвиля й хмаркою пробігає душу – тоді я кажу: […]...
- “Що за епоха була…” Що за епоха була! Нині вона – за горами: Воду бери з джерела, В ліс вирушай за грибами. Хочеш – […]...
- “Скажіть, братове, як вам тут, в Москві…” Скажіть, братове, як вам тут, в Москві? – В цім потопті, немовкнучому гулі, – І ви, що нині творите живі, […]...
- МОЯ СВОБОДА Свободу не втікати з бою, Свободу чесності в бою, Любити те, що сам люблю, А не підказане тобою, Свободу за […]...
- “Ой, заграло небо, ой, заграло…” Ой, заграло небо, ой, заграло – От червоне, золоте, а от зелене. Тундра тиха, тундра добра стала, Як рахманні, як […]...
- БАБИН ЯР У Бабин яр!.. А там джерела водою крижаною б’ють, у синім небі каравели бездомних хмар пливуть і пропливають без печалі […]...
- ЗБУДИ Немає правди на землі й не буде, Допоки не зійде Чечня з хреста, Допоки Ти в її пробиті груди, Всевишній […]...
- “Де взяти слів таких жагучих…” Де взяти слів таких жагучих, Таких нечуваних проклять? І біль тих ран моїх пекучих В слова співучі переллять. Щодня, щовечора, […]...
- “Цей флот пливе на інші береги” Цей флот пливе на інші береги. Це інша буря, інша катастрофа. Для слів доконче треба ворогів,- На власну смерть дивитися […]...
- СНИ Пожарищами в ночах блискало, Рвало навпiл дитячi сни. Колисали мене не колиски, А зловiснi громи вiйни. І якi там казковi […]...
- 10. ДВА ЛИСТИ Пам’яті Степана Петрова, командира і друга. За Віслою крутило і мело, Котило полем снігу білі хвилі, Коли тривожний голос донесло: […]...
- ПОСВЯТА Зінаїді Р-ській 4 Дівчино! дізнатись була ти цікава, Чи дуже люблю я природу. Дівчино! природа – то тільки оправа На […]...
- ДО ШЕВЧЕНКА Замало цих слів: Пророк. Титан. Прометей. Сумління Ти наше, вибір і крок, Боління, вічне боріння. Вивів нас на світла Вигаслі […]...
- “Пишіть листи і надсилайте вчасно…” Пишіть листи і надсилайте вчасно, коли їх ждуть далекі адресати, коли є час, коли нема часу, і коли навіть ні […]...
- “Що гордий Рим данину роксолянам…” Святополкові Шумському Що гордий Рим данину роксолянам – Землі моїй – пригноблено платив, У тих реаліях немов із див, Бо […]...
- “Червоною задумливою лінією…” Червоною задумливою лінією У сизих вербах, в голубій імлі В тонкій руці з прив’яленою лілією Окреслилась ти на вечірнім тлі […]...
- ЗЕМЛЯКАМ що збираються раз на рік на Шевченкові роковини співати гімн “Ще не вмерла Україна” Ще не вмерла Україна, Але може […]...
- СІМ’Я Мій кінь стопчтатівський і ластівка моя, Що в сивому гнізді на татовій стодолі Сиділа, ще живі – це дорога сім’я, […]...
- МОЯ ДОЛЯ Ти зі мною, моя доле, в радості й журбі. Не кляну тебе ніколи, а клянусь тобі. Доле, ненько моя сива, […]...
- КРУГЛИЙ СТІЛ Вже триста літ сидять пахолки, осавули, Малі гетьманчуки, прагнущі булави, І нишком радяться, щоб їх жучки не вчули, Як бути […]...
- “Вже зеленіє синій сніг…” Вже зеленіє синій сніг, Вже серце поглядає дально, Веселко радощів моїх, Мені не весело – печально. Поза твоїми небесами Я […]...
- ДІДОНА це надто тяжка вантага для моїх пліч це надто важке жорно для моєї душі очі каравели на обрії що кілями […]...
- “Я вмер. Але лишився голод…” Я вмер. Але лишився голод тут, де гуляв із києм Кий. той голод має власний голос, і я тим голосом […]...
- 3. СЕМІРКА Всі ми, семеро живі – Звісно, перед боєм: Заряджаючий і я Та прицільних двоє, Та ще два навідники, Тобто сіль […]...
- “Долі своєї я не кляну…” Долі своєї я не кляну – бути луною, будить луну. Віршиком був я рунних полів – гнівом на дуків дух […]...
- ЩЕ ТЛІЄ ЗГАРИЩЕ СЕЛА Ще тліє зарище села, Валяються фашисти вбиті… Учора битва тут була. Опухлики і Невель – всі ті Місця затямим, кожен […]...
- БАЛАДА ПРО СТУПУ Гула, гуркотіла, двигтіла епоха, Жила в епосі тітка Мартоха. Епоха петлі зривала з дверей, Жив в епосі дядько Варфоломей. Які […]...
- “Ти знов прийшла, щоб всі чуття холодні…” Ти знов прийшла, щоб всі чуття холодні Вогнем страждання запалить, Ти знов прийшла, щоб всі страшні безодні Душі моєї розбудить… […]...
- ЕСТАФЕТА МИРУ Світає… Вікно у садок відчиняю – От-от уже сонце з-за обрію бризне… Від сопок Курільських до плавнів Дунаю Підводиться ранок […]...
- БЛІДА ПАННА Приходь в кімнату озанавішену Бліда панно моєї уяви Приходь зажурена візьми силу нелічену Після чашки кави Розбий вазу на смерть […]...
- “…звільна плавно від волосся…” …звільна плавно від волосся починається плече потім крісло потім босі ноги в кріслі потім ще… потім я – живий і […]...
- Звірям (першого разу) ми людську мову принесли Wild (at our first) beasts uttered human words… звірям (першого разу) ми людську мову принесли – другого разу каміння співало […]...
- “І ніч. І сад осінній…” І ніч. І сад осінній. І тиші дозрівання. І шелести у сіні. І пізнє сподівання. Нараз – відлуння сміху Заграло […]...
- ДО ПОБАЧЕННЯ Черв’як зневір’я гризе і душить. Минули дні коли я вірив. Може цей демон мене задушить, Може мене розважать Сускегана чи […]...
- “Приснилися вірші 81-го…” Любові Голоті Любові Голоті Приснилися вірші 81-го. Згадалася кожна пора того року так, як жодна інша. Згадалися тижні і дні […]...
- “Учителю, уже ми вдвох з тобою…” Константіне Гамсахурдії Учителю, уже ми вдвох з тобою… Немолодість твоя і молодість моя… І ріки з водами, і вечір за […]...
- В ОДНУ РІКУ НЕ ЗАЙДЕШ ДВІЧІ В одну ріку не зайдеш двічі – Вже інша хлюпає вода. Буває: враз охопить відчай І довго в вічі загляда. […]...
- ГОЛУБИНИЙ МІСТ Стала в лазурі туча, туча чорнокипуча. Як корабель – загриміла, заплакала – як немовля… спочуває їй земля. Тим часом сонечко […]...
- “Ти була для мене цвітом рідних піль…” Ти була для мене цвітом рідних піль, Снігу білим пухом з верхів моїх гір, Ти була для мене сумом чорних […]...
- “Печаль одвічна, вікова печаль…” Печаль одвічна, вікова печаль У нинішніх Марій, як і в Марій колишніх. Лягає тінь на лиця, як вуаль, На рід […]...