ЯКБИ Я ЗНАВ
Якби я знав, як тяжко ранить слово
Моє, та не когось там, а мене;
Забуте мною, вдарило раптово,
Тупе, неначе вістря кам’яне.
Чому воно мене не вбило змаху,
Чому лиш виставляє на страму?
Можливо, я писав його зі страху,
А може, вірив я колись йому?
Я смерті не боявся, та достоту
Не відав правди, був сліпий, як дим.
Якби ж я знав, яку страшну скорботу
Несе життя, я вмер би молодим!
7.Х.2006
(6 votes, average: 3,83 out of 5)
Related posts:
- “Якби я знав, де ти живеш…” Якби я знав, де ти живеш, Дивився б крізь вікно знадвору, Як ти виходиш із одеж І входиш в мрію […]...
- “Не знав, не знав звіздар гостробородий…” Не знав, не знав звіздар гостробородий, Що в антисвіті є антизірки, Що у народах є антинароди, Що у століттях є […]...
- “Не знав, не знав звіздар гостробородий…” Не знав, не знав звіздар гостробородий, що в антисвіті є антизірки, що у народах є антинароди, що у століттях є […]...
- Я ЗНАВ ПОЕТІВ Я знав поетів, що колись без міри Були відважні в пошуках своїх. Тяжка трагедія сліпої віри Спустошила і скам’янила їх. […]...
- ТА, КОТРУ ЗНАВ Я Ні, та, котру знав я для мене не існує. Із добрим мужем вона мешка в хмарочосі. Для неї дача в […]...
- “Якби зустрілися ми знову…” Якби зустрілися ми знову, Чи ти злякалася б, чи ні? Якеє тихеє ти слово Тойді б промовила мені? Ніякого. І […]...
- “Коли б я знав, що розлучусь з тобою…” Коли б я знав, що розлучусь з тобою, О краю мій, о земленько свята, Що я, отруєний журбою, В світах […]...
- ЯКБИ ЗНАТИ Якби знати той сміх, що ранить, гей мечом, І наповнює душу грозою, Я зайшов би ся весь сатанічним сміхом І […]...
- ЯКБИ Якби я була красунею, Я не писала б віршів, Бо обличчя поезії – краса. Якби я була вільною, Я не […]...
- “Якби те, що мені заболіло…” Якби те, що мені заболіло, Я покласти умів на скрипку: Чорна хмара догнала білу І ковтнула її, мов рибку… Зупиняю […]...
- “Якби не музика, воно б іще нічого…” Якби не музика, воно б іще нічого, А так ось музика – і жаль за чимось, жаль. Сміється, тужить і […]...
- “Ох, коли б хто знав, як тяжко…” Ох, коли б хто знав, як тяжко Так на світі жити, Як мені тепер прийшлося, Бозна-що й робити. Полюбив я […]...
- FINALE Володимирові Жилі Розсіяв Господь по світу Синів світових утрат, Щоб розвів не знав зеніту І брата не відав брат. Як […]...
- “Я юності не знав. Нудотно і похмуро…” Я юності не знав. Нудотно і похмуро Пройшли мої, можливо, кращі дні У тісноті і сутінках конури З думками власними […]...
- “Якби ви знали, паничі…” Якби ви знали, паничі, Де люде плачуть живучи, То ви б елегій не творили Та марне бога б не хвалили, […]...
- “Якби-то ти, Богдане п’яний…” Якби-то ти, Богдане п’яний, Тепер на Переяслав глянув! Та на Замчище подививсь! Упився б! здорово упивсь! І препрославлений козачий Розумний […]...
- 5. ВІРШОТВОРКА ВИСТУПАЄ В ТРИГОРСЬКОМУ Ну що йому твоя манірність, Велечериві словеса. Він знав поезії безмірність, В її піднявшись небеса. І що йому ці дзеньки-бреньки, […]...
- ЯКБИ Я БУЛА ДЗВІНКОЮ Ти мусів бути Довбушем, Черствим і рішучим, Що гордо ступає землею, Твердо цілує І пригортає як князь. Ти мусів бути […]...
- Не знав, що так з рокам змiняться Не знав, що так з рокам змiняться Обличчя, зачiска, смаки. Чоло зроста аж до потилицi! Шкода, що розум – навпаки....
- “Якби мені черевики…” Якби мені черевики, То пішла б я на музики, Горенько моє! Черевиків немає, А музика грає, грає, Жалю завдає! Ой […]...
- СЦЕНА В СТЕПУ А найприкріше для мене, Що свідків тоді, як на зло, Цієї страшної сцени У мене в степу не було. Коли […]...
- “Якби ж то серце спокійніше мати…” Якби ж то серце спокійніше мати, Щоб не бентежили передчуття Та не ввижалась напівмертва мати І голодом заморене дитя. І […]...
- “Знав той же Сфінкс, і знову жде одгадок…” Знав той же Сфінкс, і знову жде одгадок. Повзуть залізні змії по степах. Дедала бистроумного нащадок Пливе, як хижий і […]...
- “Нащо, тату, ти покинув…” Нащо, тату, ти покинув Мене сиротою? Чому мене не взяв малим В могилу з собою? І я б вічним сном […]...
- СЕРЦЕ СВІТУ Здається, серце не в мені живе, А десь назовні. Чи в зорі далекій. Я чую калатання світове І світової крові […]...
- РЕКВІЄМ ПАВЛОВІ ТИЧИНІ Закочувалось за вечірній пруг Тичинине золотооке сонце. Він ще не знав про це, а вже Вона ходила Навшпиньках по його […]...
- “Якби я була святою, тоді…” Якби я була святою, тоді Все б розв’язалося просто: Вам була б я рукою в пітьмі, Зірницею духу. Чи жертву, […]...
- Якби втопити якби втопити весь біль в океані хвиля вдарила б в небо треба сіяти біль у скиби хай колоситься хлібом тільки […]...
- “якби нікого не було…” якби нікого не було, чи ти б тоді була, приберігаючи тепло до витоків тепла, до перелистування лун і відлипання крил […]...
- “Вовків боятись – не ходити в ліс…” Вовків боятись – не ходити в ліс Прислів’я це живе зі мною всюди. Колись малим я хмиз із лісу ніс. […]...
- ІСЛАМ якби я був старосвітським турком і вірив би в автоматичну міграцію із продірявленого невірними тіла в серай мабуть не бруднив […]...
- “Якби з ким сісти хліба з’їсти…” Якби з ким сісти хліба з’їсти, Промовить слово, то воно б, Хоч і як-небудь на сім світі, А все б […]...
- ЖИТТЯ Я пізнавав життя в полоні ностальгії, В тужбі за волею, у вогнищі сухот,- Як потопельник, плив із каменем на шиї, […]...
- “Якби я легінем зросла в Карпатах…” Якби я легінем зросла в Карпатах, То стала б поруч сонця в Чорногорі – Проміння посилала б в кожну хату, […]...
- “Якби мені, мамо, намисто…” Якби мені, мамо, намисто, То пішла б я завтра на місто, А на місті, мамо, на місті Грає, мамо, музика […]...
- “Щоразу ловили її…” Щоразу ловили її, чотирнадцятилітню, під лісом – хай не тікає на село до мами мужня жона! Може б, не спіймали, […]...
- БІЛИЙ ВІРШ ПРО БІЛИЙ МАРМУР У брилі мармуру із прожилками нервів живе мій дух. Уранці, вдень і ввечері, узявши в руки молоток сліпий, я оббиваю […]...
- “Два вже літа скоро пройде…” Два вже літа скоро пройде, Як я закохався; Якби знав я своє горе, Лучче б був не знався Я з […]...
- ЧИТАЮЧИ ГОМЕРА В ПЕРЕКЛАДІ ЧАМПЕНА Багато знав я золотих держав, Земель, де править королів корона, І острів, де барди Аполлона Йому хвалу складають без угав. […]...
- ВТОМА Не криюся: життя мене стомило, Бо знає втому навіть мідний дзвін, Що також скаржиться: якби не било – Безмежно довго […]...