Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






КИЇВ

Не чути мови рідної в столиці,
А там, де Лавра золотом сія,
Виховують дядьки бородолиці
Царевного лакея й холуя.

Біля соборів густо, мов терміти,
Ряхтять, біжать бездонні животи,
І в’януть наші синьо-жовті квіти
Там, де вовік належить їм цвісти.

Збудися, Києве! Орда – в святині!
Молися, говори, дававй одвіт!
А ні – то спи. Проснешся в домовині,
Твойого крику не почує світ!

15.IV.2005

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4,50 out of 5)

КИЇВ - ПАВЛИЧКО ДМИТРО