КИЇВ
Не чути мови рідної в столиці,
А там, де Лавра золотом сія,
Виховують дядьки бородолиці
Царевного лакея й холуя.
Біля соборів густо, мов терміти,
Ряхтять, біжать бездонні животи,
І в’януть наші синьо-жовті квіти
Там, де вовік належить їм цвісти.
Збудися, Києве! Орда – в святині!
Молися, говори, дававй одвіт!
А ні – то спи. Проснешся в домовині,
Твойого крику не почує світ!
15.IV.2005
(2 votes, average: 4,50 out of 5)
Related posts:
- МІЙ КИЇВ Золотоверхий Києве, До твоїх тротуарів прикипає душа. Тут одвічною тінню Шлю прокльони й поклони. Приймаю закони джунглів – твої криваві […]...
- 6. МОЛИТВА Молися за нас, безвірних, премудрості Божій, Оранто. Молися, щоб ми тривали, як ти триваєш віками, щоб став Пантократор суворий на […]...
- РІДНИЙ КИЇВ Дніпр широкий, пісня солов’їна, На каштанах голуба роса… Рідний Київ – серце України, Наша слава, гордість і краса! Розлилися вулиці […]...
- “Мій Києве, гайда до неї…” Мій Києве, гайда до неї. Гайда, мій Києве-листопад… В багряно-сизому інеї, У сизо-збурену небопадь Здійми мені хоча б якесь Літатенятонько […]...
- ЄДИНИЙ РИТУАЛ поринаючи в холод кам’яних клітин храмів – молися вдихаючи дух розчинений в німих мурах – молися твій єдиний ритуал : […]...
- РОМАНС Не говори, не говори Про світанковий яр, Там сплять прощання явори Під вибухами хмар. Бродили щастям дні мої З тобою […]...
- СТЕП Скільки днів та безсонних світань Ти в мені хазяйнуєш, степе! Підступи до очей, устань, Дай мені надивитись на тебе. Говори, […]...
- КИЇВ. ВЕСНА 1986 РОКУ І На пасіці в Чорнобилі бджола, Коли цвіло довкола і яріло, До вулика свого нектар несла, Святе й трудне вивершуючи […]...
- “Найліпше любитись в надрання…” Найліпше любитись в надрання, Як никне нічна каламуть, Як сон переходить в кохання, І крила на плечах ростуть. Як я […]...
- 5. ТАТАРСЬКА НІЧ Орда. А Русь розтерзана лежить. О, Русь! Відбитись намагання кволі, Заходить сонце. Триста літ неволі, І всюди татарвою закишить. І […]...
- ДЕСЬ НА ДНІ МОГО СЕРЦЯ Десь на дні мого серця Заплела дивну казку любов. Я ішов від озерця. Ти сказала мені: “Будь здоров! Будь здоров, […]...
- САД МАЄ ОБЛИЧЧЯ УПИРЯ Сад має обличчя упиря, хоч починає цвісти, напух від тиші, як від крови, як губи посиніло його каміння, простягає до […]...
- КИЇВ Підійнявся злотно-зелено, А за тло – густа синьота. Хай яка впаде вагота, Її скине смагле рамено. Йшов Батий на нього […]...
- ПІСНЯ ПРО КИЇВ (Лірична) Білі каштани, Світлі огні, Де б не бував я, – Любі мені. Київські ночі, Зустрічі в саду – В […]...
- КИЇВ На срібнім березі Дніпра Слов’янства золота столице, Світанку мови і добра, Вікно у світ стооке і столице, Всі сто століть […]...
- КИЇВ В час невідомий, в час нежданий Ти знов розімкнеш свій язик… М. Філянський 1 По зморі монгольського іга, По трупній […]...
- “У сіро-жовтому камені…” У сіро-жовтому камені Кубляться хижі орли, Зійшли перші квіти На скелі Пітії. Кітерон зносить мед і отари, Салямінська затока Міниться […]...
- КИЇВ І. Д. І Ти стаєш і припадаєш вухом до землі, Бо раптом душа світає: Гугнявлять слов’янські кургани, І череп’я трипільських […]...
- КВІТИ У гарному будинку на вікні Бриніли Квіти у макітрі; Тихесенько вони гойдалися на вітрі, Радіючи весні. На другому вікні стояли […]...
- КИЇВ Незборний, на горах суворих Твердинею віри стоїть, Під стягом Софії на порох Розбивши навали століть. Мов райдуга – даль неозора: […]...
- РАДІОАКТИВНИЙ КИЇВ II Ясніє Чумацький шлях, скриплять мажі сузір’їв, тягнучись у майбутнє, лисніє старий Дніпро, мов лисий Шевченко, думаючи про минуле, не грайте, […]...
- КИЇВ XVI СТОЛІТТЯ Борщагівка – то була Борщівка, Харчовий над річкою заїзд. Там варила борщ вродлива дівка В щебетанні ластів’ячих гнізд. Біля комина […]...
- КИЇВ – ТРАДИЦІЯ Ніхто твоїх не заперечить прав. Так, перший світ осяв твої висоти, До тебе тислись войовничі готи, І Данпарштадт із пущі […]...
- ПІД КИЇВ СТАРИЙ Під Київ старий незглибимая ніч Прийшла непомітно степами – І тисячі в воду запалених свіч Поділ перекинув стовпами. І знизу […]...
- КИЇВ НАВЕСНІ ВВЕЧЕРІ Хоч як звели тебе гермокопіди І несмак архітекторів-нездар, І всюди прослід залишив пожар,- Ти все стоїш, веселий, ясновидий І недаремно […]...
- (Поїзд Київ-Луцьк) Ніби зламана сьома печать. Він ху ячить. Газети ячать. Вся міліція ловить маньяка. Два дебелі понурі менти Перевірили документи – […]...
- КИЇВ З ЛІВОГО БЕРЕГА Вітай, замріяний, золотоглавий На синіх горах… Загадався, спить, І не тобі, молодшому, горить Червллних наших днів ясна заграва. Давно в […]...
- КРАСУЙСЯ, СТОЛЬНИЙ КИЇВ-ГРАД! Над Києвом свободи стяг, Над Києвом Кремлівська Зірка! Богдан, що булаву простяг, І Володимирова гірка, І щедре сонце над Дніпром, […]...
- БУРЛАКА Ой бурлака молоденький На чужу чужину Вийшов слави залучати, А ліг в домовину… Він з надіями святими Вийшов рано з […]...
- “Читаю душі ваші, наче книги, я…” Читаю душі ваші, наче книги, я І сам цвіту – ридаю, як роса… Ах, на землі одна, одна релігія – […]...
- МЕЖА У блиску металу, під сонячним шовком – Як в мозок відклигують більшовики – Під Тризубом, Прапором синьо-жовтим Встаєш, Українонько, вже […]...
- “Жінки і квіти. Квіти і жінки…” Жінки і квіти. Квіти і жінки. Ідуть-минають і роки, й віки, Але в минулі й нинішні часи Над їх красу […]...
- “Тяжелый крест достался ей на долю…” Тяжелый крест достался ей на долю: Страдай, молчи, притворствуй и не плачь; Кому и страсть, и молодость, и волю – […]...
- НАД БОРИСТЕНОМ Тирси густої довкола хвилюються спінені хвилі, Вітер гарячий шумить, і хлюпоче під ним Бористен. Дзвінко іржуть тарпани, вигинаючи спини у […]...
- “Ну як би я міг без твоєї усмішки…” Ну як би я міг без твоєї усмішки? Не міг би я бачить ні трав колихання, ні погляду гір, ні […]...
- “Коби я міг, як тії білі квіти…” Коби я міг, як тії білі квіти, Що на твоїх чарівних грудях в’яли,- Коби я завжди міг при тобі мріти, […]...
- ПРИТЧА ПРО ЖІНОК Був собі в царя слуга – Розум, дотеп і снага. Словом, хлопець – ніби дзвін, Та почав марніти він. Цар […]...
- ГОВОРИ, ЯШКО, ІЩЕ РОЗКАЗУЙ! Як була після війни розруха, дядько Білик взяв торбину: що ж, поки що прощай, ріка Ревуха! – та й подався […]...
- “Загорівся мак…” Загорівся мак (Квіти повеселіли). Хтось украв Уночі вогонь. (Згорнули квіти Свої пелюстки У сум). Чи засвітиться той, Кому подарували Мак?...
- XX. “Сьогодні…” Сьогодні, як гора чорна моя душа! Немов зі сну, не досягає твоїх вух мій голос! Лежу у тісній домовині, збитій […]...