Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






ІМПЕРІЯ

З домовини встає упириця,
Вовча паща на людськім єстві,
Гострі зуби і кігті, мов криця,
Очі – темні дірки в голові.

З домовини підводиться постать
Велетенська – плічми до небес.
Цілий світ її лютить і злостить,
І гарчить вона, й виє, мов пес.

І стоїть вона десь на Уралі,
Але тінь її вкрила Париж,
Де міністри, від страху зів’ялі,
Прилягли до землі, як спориш.

– Хочу крові! – мов з горла Циклопа
Загуділо. – Сюди, барани!
І лежить обімліла Європа,
Бо Імперія встала з труни.

Це опівніч. Налякані зорі.
Але сонце прозріє за мить.
Встаньте, люди, і серце потворі
Ви пробийте, як хочете жить!

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (5 votes, average: 4,80 out of 5)

ІМПЕРІЯ - ПАВЛИЧКО ДМИТРО