ЗИМА
Прижимаюсь щекою к воронке
Завитой, как улитка, зимы.
“По местам, кто не хочет – к сторонке!”
Шумы-шорохи, гром кутерьмы.
“Значит – в “море волнуется”? B повесть,
Завивающуюся жгутом,
Где вступают в черед, не готовясь?
Значит – в жизнь? Значит – в повесть о том,
Как нечаян конец? Об уморе,
Смехе, сутолоке, беготне?
Значит – вправду волнуется море
И стихает, не справясь о дне?”
Это раковины ли гуденье?
Пересуды ли комнат-тихонь?
Со своей ли поссорившись тенью,
Громыхает заслонкой огонь?
Поднимаются вздохи отдушин
И осматриваются – и в плач.
Черным храпом карет перекушен,
В белом облаке скачет лихач.
И невыполотые заносы
На оконный ползут парапет.
За стаканчиками купороса
Ничего не бывало и нет.
(2 votes, average: 2,50 out of 5)
Related posts:
- “Зима на юге. Далеко зашло…” Зима на юге. Далеко зашло ее вниманье к моему побегу. Мне – поделом. Но югу-то за что? Он слишком юн, […]...
- “Лягла зима. Завіяло дороги…” Лягла зима. Завіяло дороги. Тремтять хати від холоду. Клуні Ховають жито миршаве і вбоге, Мороз погрози пише на вікні. О, […]...
- ЛЕТНЕЙ РОЗЕ Что так долго и жестоко Не цвела ты, дочь Востока, Гостья нашей стороны? Пронеслись они, блистая, Золотые ночи мая, Золотые […]...
- СЕНТЯБРЬ Сыплет дождик большие горошины, Рвется ветер, и даль нечиста. Закрывается тополь взъерошенный Серебристой изнанкой листа. Но взгляни: сквозь отверстие облака, […]...
- ВАСИЛЕВІ ПАЧОВСЬКОМУ Ой матінко, зоре, Вже ревниться в шумі, І кличе, і грає, І зве мене в море, Ой мати моя! На […]...
- “Вы в огне да и в море вовеки не сыщете брода…” Вы в огне да и в море вовеки не сыщете брода,- Мы не ждали его – не за легкой добычей […]...
- ПОСЛУШАЙТЕ! Послушайте! Ведь, если звезды зажигают – значит – это кому-нибудь нужно? Значит – кто-то хочет, чтобы они были? Значит – […]...
- ДО ВСЕГО ЭТОГО БЫЛА ЗИМА В занавесках кружевных Воронье. Ужас стужи уж и в них Заронен. Это кружится октябрь, Это жуть Подобралась на когтях К […]...
- Править тройкой и гитарой Править тройкой и гитарой Это значит: каждой бабой Править, это значит: старой Брагой по башкам кружить! Раскрасавчик! Полукровка! Кем крещен? […]...
- “За гремучую доблесть грядущих веков…” За гремучую доблесть грядущих веков, За высокое племя людей Я лишился и чаши на пире отцов, И веселья, и чести […]...
- РАССВЕТ Как и шаги звучат волшебно, И стук колес во тьме ночей!.. И как вперение враждебно Слепых предутренних очей! Все, дрогнув, […]...
- ЦАР-ОГОНЬ Блиском, блиском, Миготінням, Тріском, тріском, Лупотінням Розгулявся Цар-Огонь. В золотих червоних ризах, В димках білих, синіх, сизих, Гнівно в’ється по […]...
- ЗИМА В дни лета природа роскошно, Как дева младая, цветет И радостно денно и нощно Ликует, пирует, поет. Красуясь в наряде […]...
- ЗИМА Сніг спадає і скрізь так біло Ніби тіло Лебідки білосніжної Прозорий вітер з біловіт На цілий світ Скидає плями дивовижні. […]...
- ЗИМА Сніг лягає, білячи гілки. Крячуть ворони на сніг. Десь валує з фарми дим. Двоє йдуть, сягає втома ніг. Вилить сніг. […]...
- ЗИМА Сном блакитним заснули поля, і долини, і гори, й діброви. Одягла білу шубу земля, білу шубу зимову. Одлетіли давно журавлі […]...
- ЗИМА О мамо, мамо! Хвилі щасні, Неповторима оп’янілість. Твого обличчя чиста совість І пере твоїх солодка білість. Коли, чолом схилившись милим, […]...
- ЗИМА Мете зима! Сніжком тривалим Поля засипала, степи, Укрила землю білим покривалом, – Спи, земле, люлі-люлі, спи! І сплять в пухкім […]...
- ЗИМА Только елочки упрямы – зеленеют – то во мгле, то на солнце. Пахнут рамы свежим клеем, на стекле перламутровый и […]...
- ЗИМА Зима навкруг… Давно вже час Весні веселій розцвітати, А все мороз ще давить нас І не пуска з сумної хати. […]...
- ЗИМА В хатах які скидалися На крижані печери При світлі каганця Безупинно трудилися Пряхи вишивальниці різьбярі Іконописці сільські ювеліри. Час – […]...
- ЗИМА Лютая зима! доколе Землю будешь ты томить, Реки быстрые в неволе Льдистым гнетом бременить? Долго ль быть твоей нам жертвой […]...
- Зима Місячна ніч. Ліс у снігах. Тисячі свіч У небесах. Випурхне птах. Мов з потойбіч. Ліс у снігах. Місячна ніч....
- “Смеясь, ликуя и бунтуя…” Смеясь, ликуя и бунтуя, в своей безвыходной тоске, в Махинджаури, под Батуми, она стояла на песке. Она была такая гордая […]...
- ЗИМА Кравці лисицям хутра шиють, вітри на бурю грізно трублять. О боже, стережи в завію і людські, і звірячі кубла. У […]...
- “Поет зима – аукает…” Поет зима – аукает, Мохнатый лес баюкает Стозвоном сосняка. Кругом с тоской глубокою Плывут в страну далекую Седъе облака. А […]...
- СТАНЦИЯ ЗИМА Говорят, что есть в глухой Сибири Маленькая станция Зима. Там сугробы метра в три-четыре Заметают низкие дома. В ту лесную […]...
- ВЕСНА Й ЗИМА Ходив весною я по квітчаній долині, За кожним ступнем зілля урождало сонце. І я згадав, як по зимі в моїй […]...
- ЗИМА В СТОЛИЦІ Мороз на дворі, стужа крижана, Гудуть дерева, завиває вітер, Дзвенять, як скло, обледенілі віти, І місяць птахом б’ється до вікна. […]...
- “Знов насувається зима…” Знов насувається зима, Лягає паморозь на луки. Давно мені листів нема – Мовчать сини, мовчать онуки. Як видно, рід мій […]...
- “Знов насувається зима…” Знов насувається зима, Лягає паморозь на луки. Давно мені листів нема – Мовчать сини, мовчать онуки. Як видно, рід мій […]...
- “Зима побілила сади…” Зима побілила сади – У квітні їм знов квітувати. А мати пішла назавжди І вже не повернеться мати. Сувора настала […]...
- “Зима панує над селом…” Зима панує над селом, Сніги засипали дороги, А Дніпр морози закули, – Він вирватись не має змоги. Замерло все… І […]...
- ЗИМА. ДИТИНСТВО На білих пагорбах зима Напнула небо, світиться, І ковзає (аж лиж нема) Кленова клепка місяця. 1980 р....
- ІНША ЗИМА Склистий сніг, так схожий на сіль, І не сіється він, а січе, Інших зим незагоєний біль Не зникає з моїх […]...
- ЗИМА ПОЕТА Пам’яті П. Тичини Відчиняються двері: білих птиць білий вир; в тебе птиці сидять на руках і на віях; білопташшя ув […]...
- “Зима… Нема їй ні кінця, ні краю…” Зима… Нема їй ні кінця, ні краю, у сизій хмарі просвітку нема. Струною снігу білий вітер грає. Зима в душі. […]...
- “Зима – різьбар. Як брили мармурові…” Зима – різьбар. Як брили мармурові, Лежить навколо синюватий сніг. Вона ж, ясний зоставивши нічліг, Різьбить шедеври срібляній діброві. Поглянь […]...
- “Лягла зима, і білі солов’ї…” Лягла зима, і білі солов’ї Затьохкали холодними вустами. В холодні землі взулися гаї. І стали біля неба, як стояли. Скоцюрбивсь […]...
- “істинно кажу тобі – зима…” істинно кажу тобі – зима так і час переступає тричі і нікого вічного нема нині понад нами чоловіче все воно […]...