КРИЛО (Поема)
І Потяглися журавлі вдалеч плавко. Доганяв їх листопад за селом. А один, як сирота, гірко плакав З перебитим у лікті […]
І Потяглися журавлі вдалеч плавко. Доганяв їх листопад за селом. А один, як сирота, гірко плакав З перебитим у лікті […]
В колонах. Поротно. Крізь попіл, і бронзу, і мармур. З непам’яті. З пам’яті, з виру морського і суші Солдати, матроси, […]
Я в центрі кола, визначенім сонцем, Заглиблю руку в чорний чорнозем – І стеля над готичним храмом сосен Спаде на […]
І День був якийсь непевний. Щось по колах округ бродило – Незриме, хиже й обережне. Сторожко темніло. Учні нервувалися: “Де […]
І Вітер шугнув за пазуху – Лоскітно під грудьми. Чайкою стала запаска, Руки звели крильми. Вітер шепнув: “Злітаймо! Поговір – […]
Та було у матері чотири сини. (Люлі-люлі. Гойда-хить). Колисала їх, поки мала силу. Виросли – пустила у світ. Як прощались […]
Я летів красивим чортом На коні, як ворон, чорнім – Біла піна падала, мов сніг, – Ех, до тієї Чураївни, […]
…Ми з матір’ю вертаємо в село З невдалої утечі від тевтона: Полуторка із нашої колони Осіла на підстрелене крило. Від […]
Хмара грізно суне за Бориспіль. Темна тиша опада в лиман… Де ж ти, Хмелю, де ж ти забарився, – Богом […]
Котись полем, перекотиполе, Перейди річку болю, Де зійшлися посестри: тополя І калина з вербою. Поспитайся їх, перекотиполе, Чом схилились журбою […]
Був я вітром, був я лютим, був я нордом. Став я ніжним, став я птахом і крилом. А якось мені […]
На човнах золотих Заплива молодик За тополю… За тобою лечу, Журавлино ячу За тобою… А туман-ворожбит Зав’язав мені світ Ворожбою. […]
Говорили-балакали дві верби за селом. Потім тихо поплакали дві верби за селом. А про що, А за чим говорили-балакали, потім […]
– А ти пам’ятаєш… а ти пам’ятаєш мене… ще не сивого? А я ще тебе пам’ятаю, як ластівку з маю. […]
Над штормом, над шабельним зблиском, Над леготом теплим в житах Гойдається вічна колиска Маятником Життя. Життю – ні кінця, ні […]