І Застилають столи господині від хати до хати. До травневої учти збираються мовчки солдати. Зоддалік, при вікні, стала пам’ять війни […]

Настане день скорботи світової – І попливе у лодії труни За вічний круг і пруг Останній Воїн Великої, Священної війни. […]

Провели в кабінет. Лик – Немов заскороджена грядка: Він з далекого хутора Пішки прибивсь до Кремля. Доручила громада Дізнатись, чи […]

Вже триста з гаком штатні муедзини (Не з мусульманських, а з тутешніх крес) Так гучно скімлять у кущах калини Над […]

Над Полтавою – літо бабине. У Санжарах – падолист… Що ж ти, мила, зі мною бавишся: Став я тінню – […]

Провістило журавлиний перелет. Розтулило спраглі дзьобики бруньок… Одягну я по-козирному кашкет І візьму самій весні під козирок. Та й піду […]

Облітає листя, пане-брате. Хоч стріляй – останнє опада… Вітер дошматовує плакати Та вчорашні гасли заміта. Цідить мжичка їдко і занудно, […]

О, це осіннє журавлине “кру!” – Листя вмира і на брук осипається. Все повертається на правічний круг. Все повертається… все […]

Мати сіяла сон під моїм під вікном, А вродив соняшник. І тепер: хоч буран, хоч бур’ян чи туман, А мені […]

Колами, колами листя – в осінньому танго… Може, це спогад?.. А може, незбутий сюжет: Ніби в Полтаві біляво біліє альтанка… […]

Мамо, вечір догоря, Вигляда тебе роса, Тільки ж ти, немов зоря, Даленієш в небеса, Даленієш, як за віями сльоза. Ти […]

Наша мати – сивая горлиця. Все до її серденька горнеться: Золота бджола – намистиною, Небо – празниковою хустиною, Сивий дуб […]

Однокласникам Новосанжарської школи Золоті мої надії, молоді мої сади… Надвечір’я вересневе одягається в кармін. Відкурликали осінньо, відгукали поїзди. …А на […]

Олександрові Сизоненку Народе із трипільських запорогів, Древніших за святий Єрусалим, – Та скільки ж можна на чужих пророків Молитися, не […]

У шабаші свавільної свободи, Під’юджувані із суфлерських буд, Ми, наче зомбі, не спитавши броду, Пустились в блуд. Заблукані в глухім […]