Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові



ПОКЛИК. Диптих

І А двадцять перший вік при револьвері Таку вчинив несвітню круговерть, Коли уперше від часів Гомера Судилося знімати репортеру Своєю […]

ГУЛЯЄ ПАНСТВО

Над Україною “во врем’я люте”, Коли Солдат Великої війни Упроголодь збуває ордени, – Такі гримлять загонисті салюти! Під вибухи китайської […]

КУМИР

Прийшов з вербово-степових країв, Де все таке безмежне і зелене. І втиснута в квадратну раму сцена Його гнітила реготом вогнів. […]

“Літа вже не мчать…”

Літа вже не мчать, як лошата прудкі в табуні, Повільно бредуть, як верблюди в піску марокканськім… Все легше когось підловити […]

НІЧНИЙ ВІЗИТ

І явився з ночі Ворон, чорно-сизий, як рілля. – Звідки… ви? – отерп мій голос. Одвернувсь: – А звідтіля. І […]

А ВСЕ БУЛО… НІКОЛИ

За життя матерів златоусти-поети вряди-годи навідують домівку, і то на хвильку: “Та скоріше, мамо! Нема ж коли: машина вже під […]

КРИК ЧОРНОБИЛЯ

В цих лісах безборонно гасають вовки, наче рейнджери. Заблоковану зону обходить здаля навіть дощ. Лиш тутешні зозулі, що звуться “лічильники […]

“Відлебеділа, ніби мить…”

Відлебеділа, ніби мить, Як дивен сон – поза літами. А щось болить… А щось болить.. А що болить – позамітало. […]

В ОБОРОНУ ХЛІБА

Юначе мій, чиєїсь мами сину, Зодягнений на джинсовий мотив, – Я аж завмер, коли ти… півхлібини “В дев’ятку” натреновано вгатив! […]

НЕ ОЗИВАЙТЕ

На отчі креси темна сила суне, А наша совість спить собі, німа. …Не озивайте ім’я Бога всує, Коли в душі […]

Страница 4 из 71234567