“Наша мати – сивая горлиця…”

Related posts:

1. ЧОРНОБИЛЬСЬКА МАДОННА. ВАРІАЦІЯ НА БАНАЛЬНИЙ КИЇВСЬКИЙ СЮЖЕТ, або ж БАБА В ЦЕЛОФАНІ – НАША МАТИ …Корова – в багатьох старовинних і архаїчних релігіях символ плодючості, достатку і благоденства… Міфи народів світу Баба Христина, звісно, не […]...
2. “Сіла горлиця, сива горлиця…” Сіла горлиця, сива горлиця На Богдановій булаві – Навіть горлиця не прогониться, Схоче – сяде на голові. Безневинна ти, сива […]...
3. Береза Белая береза Под моим окном Принакрылась снегом, Точно серебром. На пушистых ветках Снежною каймой Распустились кисти Белой бахромой. И стоит […]...
4. “Наша воля залишилась на полях…” Наша воля залишилась на полях (Коли пересікали Тімошку із автомата). Коли стріляли в потилиці – у казематах. На лісоповалах, у […]...
5. “Ця казка на білих лапах…” Ця казка на білих лапах Іде уночі по дорозі, І місяць тече по хатах, І в казках на віях сльози. […]...
6. “Ти – є. Що наша нехіть чи хотіння…” Ти – є. Що наша нехіть чи хотіння? Ти День наповнюєш своїм промінням. Його вбирають душі нелукаві, Трудящі руки творять […]...
7. “Шалені темпи. Час не наша власність…” Шалені темпи. Час не наша власність. Фантастика – не мріяв і Жюль Верн. Кипить у нас в артеріях сучасність. Нас […]...
8. НАША ПЛЯМА Щорана я роблю моціон І зустрічаю неодмінно. А надвечір – ми біля бухти незмінно І на нас дивиться Оріон. Тоді […]...
9. “Гіркі плоди, як наша пізня радість…” Гіркі плоди, як наша пізня раідсть – Калин мерзла скапує на сніг, Солодка гіркота в густому снігопаді Протане – проступа […]...
10. “А та хата…” А та хата – Хата на канатах; I таланило, коли на латi Будь-де летите… Ледь дуб У гiллi – гу!.. […]...
11. “Україно! Пісня наша лине…” Україно! Пісня наша лине на дніпровій хвилі громовій. Я гіркою мовою калини присягаю вічності твоїй. Я іду просторами твоїми, я […]...
12. “Я вийшов. А за мною – мати…” Я вийшов. А за мною – мати. Та батько у сорочці білій. Птахи над обрієм летіли, І пахла м’ята. І […]...
13. БАЛАДА На кичері – хата одна. В хатині тій – жінка одна. За хатою – грядка і паша. Є старші на […]...
14. ВЕСЕЛА НАША ВУЛИЦЯ Під тином-огорожею Зима од ляку щулиться, Бо піснею хорошою Озвалась наша вулиця. Весняною погодою Та джерелом-музикою, Та древньою підводою, Що […]...
15. ГОРЛИЦЯ У густому гаю, на березоньці, Звила гніздечко голубонька-горлиця, Із маленькими дитятками, З сивенькими глуб’ятками. Стала вона ранком діти годувати; Став […]...
16. “Да, наша жизнь текла мятежно…” Да, наша жизнь текла мятежно, Полна тревог, полна утрат, Расстаться было неизбежно – И за тебя теперь я рад! Но […]...
17. “Спорожніла хата…” Спорожніла хата – Мама із татом На галицький цвинтар переселились. І в трьох кімнатах ще не прибратих Наша скорбота, печаль […]...
18. СКОРБНА МАТИ Проходила по полю Обніжками, межами. Біль серце опромінив Блискучими ножами! Поглянула – скрізь тихо Чийсь труп в житах чорніє… Спросоння […]...
19. НЕ СУМУЙТЕ Низько, низько похилилась Наша рідна хата: Не єдна любов до краю Більше з братом брата; Там, де кров лилась річками […]...
20. “КАЗАЛА МАТИ КОЛИСЬ-ТО…” Казала мати колись-то: “Як на світ привела тебе, сину, гляділа в твою колиску ніч передрозяно-синя. І у вікна – навстіж […]...
21. ОСІННЄ (“Мандрувала ніччю осінь рання…”) Мандрувала ніччю осінь рання Й ранком подалась у білий світ, А мені лишила на прощання Перший ледве що помітний слід. […]...
22. “Ходить хвора мати, простяга долоні…” Пам’яті подруги дитячих літ Галинки Ходить хвора мати, простяга долоні, Щоб у них поклали правдоньку її. І мене питає, чи […]...
23. 1. *** ІВАНУ ПИЛИПОВИЧУ ХИЛЬЧЕВСЬКОМУ Як з тобою ми зустрілись На шляху широкім, Ти заглянув мені в душу Своїм добрим оком І […]...
24. “Яблуком…” Яблуком у рідні трави не упаду не по мені заквилить сопілка вже відчахнута гілка в роду відчахнута гілка а пам’ять […]...
25. МАТИ Зупиніться, поети! Чекайте, не треба… Мати вийшла на ганок і дивиться в небо. Мати дуже висока, древніша од космосу, На […]...
26. МАТИ Триптих. 1. Клумаки випадають з натруджених рук. Хто піддасть їх на плечі у вирі людському?.. Ти босоніж торкаєш розпечений брук, […]...
27. “Мати сіяла сон…” Мати сіяла сон під моїм під вікном, А вродив соняшник. І тепер: хоч буран, хоч бур’ян чи туман, А мені […]...
28. В шесть сорок В шесть сорок Отбудет поезд. В шесть сорок Наступит расплата Зато, Что забыла вернуться, Что смех у тебя на лице. […]...
29. ПОРТРЕТ БАТЬКА Тато був скупим на ласку, цілуватись не умів. Клав долоню, наче праску, на чорнявих пустунів. Тато хмурився невміло, був нещедрим […]...
30. “Для чого ми отут – під вічним небом…” Для чого ми отут – під вічним небом? На оцій землі, невічні, – нащо ми? Горить багаття. Світиться береза, Береза […]...
31. “Плине чаклунка-ніч над нами…” Плине чаклунка-ніч над нами, І ми пливем, і вся земля. І сад квітучими руками Нас на любов благословля. А вже […]...
32. “Береза в моем стародавнем саду…” Береза в моем стародавнем саду Зеленые ветви склоняла к пруду. Свежо с переливчатой зыби пруда На старые корни плескала вода. […]...
33. “Всі враз!” – Як розрив гранати…” “Всі враз!” – Як розрив гранати, Як гострий короткий стріл Мов меч, що руба навпіл, Десь тяжко брязнув об грати. […]...
34. СПОГАД ПРО СЕРПЕНЬ Літо поволі до осені йшло, Сонце уже не палило, а гріло, Мирно лежало в долині село, Море штормами іще не […]...
35. “Як увечері блукаю…” Як увечері блукаю По задуманім гаю, Чую серцем коло себе Постать ніжную твою. Чи не твій вуаль се білий, Чи […]...
36. “Холодне яблуко зірвати на вершку…” Холодне яблуко зірвати на вершку, Вкусити, щоб аж зуби заломило, Як захрумтіти солодом сніжку, Гілок застиглих пить останню силу, І […]...
37. ПОВЕРНЕННЯ А хата крейдою біліла І осипалась, ніби мак. Та хата знов мені боліла, Немов не хата, а тюрма. Їй все […]...
38. На ліктях вже не мозолі на ліктях вже не мозолі на ліктях п’яти на золотисто-жовтім тлі зринаєш п’ятим у першого в блідій руці курмей зов’ялий […]...
39. Мати Біля вікна у сутінках Мати гойдає колиску, Де спить дитина. Тільки немає колиски. Тільки немає дитини – Зникла, розтала у […]...
40. МАТИ Вона була красуня з Катеринівки. Було у неї п’ятеро вже вас. Купляла вам гостинчика за гривеник, топила піч і поралась […]...