Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







В ОРСЬКУ

(До сторіччя з дня перебудування Т. Г. Шевченка
на засланні в Орській фортеці)

Знайдіть на карті Оренбург, –
Степи і суховії,
Колишній край заслання, бур.
Окраїна Росії!
Знайдіть хребет Уральський гір –
Кордон Європи й Азії…
Тече Урал з прадавніх пір,
Про чорний час розказує:
– Де річка Ор в Урал влила
Бродячих вод навалу, –
Стояла там, як дзьоб орла,
Фортеця Орськ. “Яман-Кала”
Казахи Орськ прозвали.
Безлюдний степ… Втечеш куди?
Казали: Орськ – край світу…
Микола-цар зсилав туди
Крамольних.
Скований сиди
Без волі, без привіту.
Жили засланці в чужині,
Шинель проклявши сіру.
Тут був Шевченко в засланні –
За те, що звав гострить в ті дні
Проти царя сокиру…

Та цур! Про час той навісний
І згадувать не варто…
Зустрів нас Оренбург – живий,
А не значок на карті.
Радянським він живе життям –
Напружено, іскристо,
Культурний центр, маяк степам…
Вітчизна, комуністи
Окрилили це місто!
Не глухомань степів німа, –
А край заводів, вузів,
Що йде у ногу з усіма…
Ніде окраїни нема
В Радянському Союзі!

До Орська триста верст. І знов
Од спогадів холодних
Щемить, бунтує в серці кров:
– По цих місцях Шевченко йшов
Етапом, як колодник…
Йшов пішки…
Нині – поїзди
До Орська йдуть і далі…
За ніч доїхали сюди, –
Асфальт, електрика, сади,
Домів нові квартали!
Чи мріять міг про це Кобзар?
Не снилося нікому!..
Електрики в степу пожар.
Заводів труби аж до хмар
В степу, колись глухому.
Дими на обрії, дими,
Дзвін кранів-електричок…
І все оце створили – ми!
У літню спеку, в дні зими,
За роки п’ятирічок!
Гудків індустріальний марш,
Трамвай новенький дзенька…
– Це наш південний “Уралмаш”,
Це – “Нікелькомбінат”, це наш
Парк імені Шевченка!
Ось – вулиця Будівників, –
Красива, озеленена,
Ось – городок Нафтовиків…
Гранітний Ленін руку звів, –
Ідем проспектом Леніна!
Старе ущент розбито, вщент –
І слід той прохолонув!
Є Орськ – індустріальний центр…
(В театрі драми в цей момент
Йде “Константин заслонов”).
Москва гостює в цих домах.
Школяр схиливсь над партою…
Я славлю творчих крил розмах!
Соціалізму світ в степах!
Комуністичну партію!
Урал. Переступаєм міст, –
З Європи входим в Азію!
Урал-ріка новий вже зміст
Про час новий розказує.
– А де ж, – питаємо, – стара
Фортеця під горою? –
Старе історія стира!
Зосталася сама гора
З дзвіницею старою.
Де плац для муштри був – тепер
Театр натомість, школа…
Шевченка вулиця і сквер…
Іде зі школи піонер,
Кипить життя навколо!

***
В театрі – вечір. Мов рідня,
Уся громадськість міста
Відзначила сторіччя з дня
Шевченкового заслання,
Чия душа вогниста
Каралася у цих місцях…
З тих пір пройшло сторіччя!
І от ми в Орську у гостях.
Вшановуєм величчя
Твого, Вкраїно, земляка:
О дружбо ленінська дзвінка!
Й здалось мені: в цю мить-таки –
Сам Ленін слово візьме
І скаже нам:
– Трудівники,
Ми всі сьогодні земляки
По будівництву комунізму!

Орськ, 1948

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3,50 out of 5)


В ОРСЬКУ - НЕХОДА ІВАН ІВАНОВИЧ