Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






СТАНЦІЯ ТУМАНЯН

На землі вірмен-горян,
Між дрімучих скель уранці
На станції Тумарян
Грав оркестр – зурна й баян, –
Підмовляючи до танцю.

Спочиває поїзд. Тут –
П’ять хвилин йому зупинка!
(В Єреван лежав маршрут).
Два грузина з Гудаут,
Із Полтави українка –

В коло кинулись, в танок!
Грали ще шпаркіш музики…
А внизу, мов коні дикі,
Басували гнівні ріки,
Тільки чути – цок та цок –
Срібні бризки підківок!

Біля хат вірмен-горян
На городі паслись хмари…
Не забуть зурну, й баян,
І станцію Туманян,
І вірменки очі карі!..

З нею в коло я пішов!
Та не жалко підошов,
Жалко – стихла вмить зурна!..
Свиснув поїзд…
Я стояв біля вікна.
Обірвалась, як струна,
Пісня та –
Кохання провість.

Єреван, 1955

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5,00 out of 5)

СТАНЦІЯ ТУМАНЯН - НЕХОДА ІВАН ІВАНОВИЧ