ДО ДИСКУСІЇ ПРО ЙОГІВ
Вийшов з хати кирпатий йог
напувати священну корову,
годувати священного півня.
Вийшла з хати йогиня та йогеня,
спати хочеться, але ж треба
напувати священну корову,
годувати священного півня.
Вийшли з хати кирпаті йоги,
все як слід поробили, попорали,
корова пішла до череди,
півень – до свого мужського діла.
Щоб ви, руки та ноги, здорові були,
а ти, розуме, щоб не зрадив, –
поставали кирпаті йоги
в стойку “сокола” та “змії”.
(Більше “сокола”, ніж “змії”).
І по черзі ясні кирпані
на долоню поклавши душі
(це їм просто, на те і йоги)
і побачили: душі чисті!
Нате вам, душі, кухлик води джерельної,
теплого хліба, синьої зірки дрібку
із сільнички ранкового неба,
а за рештою –
не бануйте.
Бджола на дримбі заграла,
на цимбалах – цвіркун,
а довкола
ходить сонечко – слон плямистий –
в джунглях моркви і конопель.
Related posts:
- ПРО ПІВНЯ Хоч півень п’є воду холодну, Але як вогонь палає: У півня червона корона І борода червона; У півня червоні очі […]...
- КУХЛИК Дід приїхав із села, ходить по столиці. Має гроші – не мина жодної крамниці. Попросив він: – Покажіть кухлик той, […]...
- ПІВНЯЧА ІСТИНА Кричав когут на все село: – Без мене б сонце не зійшло! – Еге ж, еге – сказав гусак І […]...
- АССІЗІ Украй мені місяця – хліба, Місяця теплого з Умбрії, Над сном виноградників. Замріє крихта рожевого, Золота відляск на лаврах, Франческо, […]...
- НАСТРІЙ Зміяться змії рівнобіжно. Навколить мла. Побіг експрес. За ним я мчу безшумногнівно І чуда жду з брудних небес. Ліхтарить світло. […]...
- МОТИВ НІШНІАНІДЗЕ Земля для зерна – не могила, Отрута змії для змії – не отрута. Як піхов клинком не пораниш, Отак і […]...
- “Хвилюють, ходять, шумлять жита…” Хвилюють, ходять, шумлять жита, Злотисто-жовті, украй налиті, Над ними неба блакить свята, Ані хмаринки у тій блакиті. Співає срібна в […]...
- “відпостити всю зиму замість мене…” відпостити всю зиму замість мене хіба зуміє ця челядинб впаде звізда і оскоромить вени зелений хрускіт теплого вина питво солодке […]...
- Відпостити всю зиму замість мене відпостити всю зиму замість мене хіба зуміє ця челядина впаде звізда і оскоромить вени зелений хрускіт теплого вина питво солодке […]...
- “Я все вопросы освещу сполна…” Я все вопросы освещу сполна, Дам любопытству удовлетворенье! Да, у меня француженка жена, Но русского она происхожденья. Нет, у меня […]...
- ЗАКАРПАТТЯ Хати мої, хати, низенькі, бідні й рідні В тонкім мереживі зазеленілих віт! Тут ще чорніш кількастолітні злидні Підкреслює карпатський краєвид. […]...
- “Хати, прив’язані до хмар димами…” Хати, прив’язані до хмар димами, Пливуть кудись за хмарами хати. Пливуть хати з дорогами, садами, Пливуть, пливуть, кудись пливуть хати. […]...
- ЗЕМЛЯ ТАРАСОВОЇ ХАТИ Її вручають гостю від душі привітні Кобзареві земляки… Мені промінням жита зігріва земля Тарасової хати. На сьомий поверх, де землі […]...
- III. Ранок Над тихим сном мого малого сина, Над плетивом думок моїх і мрій Пливла тривога, ніби всесвіт, сива, Гойдаючись на гребенях […]...
- ЧОРНОБИЛЬСЬКА МАДОННА. ЧОРНОБИЛЬ ПО-МІЛАНСЬКИ Дипломатам роботи по зав’язку – Щодня викидають з подвір’я За чорні стрілчасті грати Дебелу капусту, як сизі ядра. Демонстранти приносять […]...
- ПОКИНУТА ХАТА Моєму батькові – на спомин душі Замкнулось коло, і розлилися в ньому білі соколи. – Померлий відійшов у сяйво. Проступають […]...
- “Над гаєм грає птичий грай…” Над гаєм грає птичий грай, В дощі вдягаються тополі, І квітів жовто-синя повінь Біжить навшпиньках до Дніпра. І вже по-птичому […]...
- ОСТАННЄ БЕЗСОННЯ У щасті поет чи лихові – Байдуже. Аби працювать, аби тільки стало дихання останні пісні проспівать. Аби лиш уміння стало […]...
- О РАТАЯХ, АБО ТЕЖ О ПАШУЩИХ ХЛІБ ЛЮДЄХ Над всі ремесла потребнійшоє подобно пахарство, же тоє всьому світу вигбдно. Бо хоч би хто срібро і злото могл робити, […]...
- “А знаєш, від нас у Карпати…” А знаєш, від нас у Карпати Година – не більше їзди. І діти, русяві й кирпаті, У мене ростуть, як […]...
- У МАТЕРІ, ПРИЇХАВШИ З МІСТА Ні, не можу спати, Ніч – як океан. Білі стіни хати Світяться в туман. Вийду в сад, пройдуся: Роси, спориші. […]...
- “Обвалюється берег…” Обвалюється берег на сивого півня у джерелі. Блискуче насіння виповнює луки, що завше в мені. І знову ростки його в […]...
- “Друже мій, не будьмо схожі на півня…” Друже мій, не будьмо схожі на півня, Що кукурікає, сидя на тині, Про свою мужність. Хто мовить про мужеську міць […]...
- “Білі змії повзуть по схилах…” Білі змії повзуть по схилах, Білі змії прудких завій. І не бачу я друзів милих, І не знаю, де жереб […]...
- ДИЛЕМА Ні від себе втекти, ні себе наздогнати, Із собою нелегко, а без себе – це жах, Сновигатись бездумно від хати […]...
- МАЛЕНЬКІ СОНЦЯ Минула ніч, і сонце білогриве Несе на тросі огненному день, І блискітки, швидкі та метушливі, Стрибають на асфальті де-не-де. Мовчать […]...
- Двері двері зачиняються і відчиняються двері відчиняються і зачиняються рип-рип рип-рип то ми виходимо з хати то ми приходимо до хати […]...
- НА МОГИЛІ МОГО БРАТА А Весна ся вернула, всі пташки щебечуть, Всі квітки зацвіли докола, То ж піду на цвинтар – не піду, полечу […]...
- “Вона вертається…” Вона вертається. Двигтять хмари. Димлять біржі. Гарчать звірі. Держави валяться, Мерці входять в її чрево. Живі – в смерть. Вона […]...
- “Молоденька хмаринка…” Молоденька хмаринка Шука в небі хатинку – Та у небі її не знайдеш. Молоденька хмаринко, Нема в небі хатинки, То […]...
- ЛІКИ МІСЯЦЯ Ці ліки місяця холодні і тонкі – Живий напій для безнадійно хворих. Дерева примерзають до ріки, А до гілок попримерзали […]...
- ХАТА Спинивши авто, я зайшов у хату, Що біловидо стала між ялин, Ясну з кулів покрівлю небагату Спускаючи понад вербовий тин. […]...
- “якщо дерево…” якщо дерево яке дасть мені останній рятунок вже ось-ось догризатимуть баби-яги і отруйні змії – чи хоч одне-єдине літаченя на […]...
- СТАРЕЦЬ (Дума) Надежді Олександрівні Білозерській Бринь бандура, та й замовкне… Чом же не заграє? Стоїть старець під віконцем, – Чом же не […]...
- ЖОРА Й ЛОРА Жорі й Лорі – по сімнадцять. Лора каже: – Жоро, От де хохма! Я дитину Буду мати скоро. Батько сердиться […]...
- ОСТРАХ Час іде. Стіни бовваніють. Сили лютують земні. Нащо на щию змії Тобі й мені? Кинути мусимо страх. Жах пережити – […]...
- ЖАЛЬБА То хліба, то до хліба, то смерті ближньому, то верху нижньому, то дощу, то снігу в полі, то свободи, то […]...
- ВЕЧІРНЯ МЕЛОДІЯ Вечірній смерк окутує кімнати Настирливим роєм гризких комах. Голосять спомини довкола хати. У душу кане втома й дивний жах… В […]...
- УЧТА Палац сіяє. У світлиці По стінах, стелі, тут і там, Горять вогні, мов ті зірниці, На втіху спещеним очам. Біліють […]...
- СЕСТРА ПРИЇХАЛА Та сідай, припрошую, сідай, Скільки я не бачився з тобою! Як там нині під горою гай? А луги та верби […]...