“Я жайвора шукав по пісні в піднебессі…”
Я жайвора шукав по пісні в піднебессі.
Він, випливши, зникав, аби ізнов воскреснуть,
і поле підіймав, як полотно за нитку,
і павутину пряв прозору для сповитку.
Жарино в жмені, жайворе пекучий!
Зронися в губи, голос мій озвучуй.
Впікайся глибше, швидше в серцевину,
пронизуй наскрізь, наче намистину.
Летить угору тлінне моє тіло,
лиш тінь внизу лишається змаліла…
Чим вище в небо, тим все глибше в себе:
тріпоче жайвір в зрубі моїх ребер.
На піднебінні тане звук-сніжина,
і пише вигук золота вуглина…
Ой жайворе прозорий, що й нема
навіщо стрімко вгору підіймать!
Аби розпорошити до піщинки,
а душу, спеленавши в павутинку,
тягнуть-сотати вгору що є духу,
щоб висушить, обплутавши, як муху,
і вниз жбурнуть, де порошина тіні
трима за нитку хмарку посивілу.
Related posts:
- “І довго шукав я живущої води…” І довго шукав я живущої води, Аж повісила мені дуплината верба: “Живої води нема на землі, А як зугарний дійти, […]...
- “Посланче осені, день многодарний…” Посланче осені, день многодарний, з просині дивишся поглядом карим: в річці глибокій світиться свічка, в нурти відкривши браму відвічну. Там […]...
- ХВАЛА ЗВУКУ Куди спішити дереву чи квітці? Підносить зріст угору, наче східці, насіння слів і захвату пилок на висоту довершених думок. Лускою […]...
- ПО ЛЬОДУ (За мотивами народної пісні) По льоду, по льоду свою долю поведу. Доле моя швидкоткана, під тобою крига тане… Жовта тріщина біжить, щоб заткати білу […]...
- НАДВЕЧІР’Я Напоєна вогнем, насичена паланням, зависла над селом підхмарена блакить, поширшала, мов звук, вечірня мить зростання: женеться вгору тінь – її […]...
- НАДВЕЧІР’Я Напоєна вогнем, насичена паланням, зависла над селом підхмарена блакить, поширшала, мов звук, вечірня мить зростання: женеться вгору тінь – її […]...
- ЛИСТОПАД Мідь тоншає, шерхльована вітрами, широкий звук летить над головами, що ледве й чуть, як цвяхи золоті пришпилюють розковзані путі – […]...
- Перо письменник не облишить Перо письменник не облишить, Його вже не перекувати. Щодня вiн пише, пише, пише… А чи захоче хто читати?...
- ВОГОНЬ (“Дивлюся на вогонь, як полум’я струмує…”) Дивлюся на вогонь, як полум’я струмує, по вигинах своїх він настрій мій формує: сюди-туди хить-хить, назад-вперед-угору, горить душа, горить, і […]...
- “Ми виросли всі із купальської пісні…” Ми виросли всі із купальської пісні, З невбитих колядок росли, як трава; Нам, браття, прозріння даровано пізнє, Щоб душі свої […]...
- ЯК ГРИЦЬ ГРИНЧИШИН СВОЄ ЩАСТЯ ШУКАВ 1 Опадає цвіт із вишень Білим інеєм на шлях… Розкажи нам, Гриць Гринчшин, Як ти їздив по світах, В дальні […]...
- ДВІ РАНКОВІ ПІСНІ (Альби) 1 Ми підійшли до церковних стіл і стояли до рана. А потім я лишився один. Я тут один, кохана. Я […]...
- ХМЕЛЬНИЦЬКОГО ОБСТУПЛЕНІЄ ЛЬВОВА (Строєм народної пісні) Ой у чистім полі да близько дороги, Там стоїть наметець великий, шовковий, А у тім наметці стоїть стіл тисовий Да […]...
- “ти повільно шукав їх лялькових осель…” Сергієві Пантюку Сергієві Пантюку ти повільно шукав їх лялькових осель поза межами лоскоту (ніч захмеліла), і до гречного тіла тулилось […]...
- ПРИРОСТАННЯ Сніг скам’янів і розцаривсь по небу свавільно – спробуй з-під нього хоча б бадилинку добуть… Біла сорочка пристала до тіла […]...
- “І сонях гнеться, і землю гне на осінь…” І сонях гнеться, і землю гне на осінь, І синій голос висне, мов крило, Що раптом над Просонням простяглось І […]...
- ПАМ’ЯТІ МАТЕРІ Ти, що мене під серцем носила; Ти, що дала життя мені й крила; Мамо, журавко рідна моя, Жайвора виспів, трель […]...
- БАЛАДА ПРО СКРИПАЛЯ Вже промінь розпечатав ліс: виходять грибники з кошами, а через житнище навкіс дзвенить лункими обручами дитяча радість, срібна вість: до […]...
- ОДА ДО ПІСНІ Пісне! Велична, рідна Пісне! В Тобі є все: і древня наша слава, Володимира хист і мудрість Ярослава, І наших прабатьків […]...
- “Підступається захват до губ, як вода…” Підступається захват до губ, як вода, вилітає вільхівкою вигук з гнізда. Відлітаючи, тане. Хитальне крило нагортає хвилясто на обрій тепло. […]...
- “Поле – тихо й п’янко до нестями…” Поле – тихо й п’янко до нестями, Як в степу – ні цяточки ніде, Тільки жайвір в небі над житами […]...
- ОСІНЬ Така золота, що нема зупину. Така буйна – нема вороття. В останніх коників, що завтра загинуть. Вчуся ставленню до життя. […]...
- “Дали рабам державу…” Дали рабам державу… Навіщо, Боже мій?! У раба кров іржава Чи замість крові – лій… На що йому держава? Навіщо, […]...
- ВЕСНЯНІ ПІСНІ ПОСВЯЩАЄТЬСЯ С. ПАВЛЕНКОВІ I Веселиться земля, Зеленіють поля, Розвилися гаї і дуброви; Соловейко в садку Тьохка пісню дзвінку; Од квіток […]...
- “Диха. Тане. Струменить…” Диха. Тане. Струменить. Обірвалась біла нить. Почалося! Почалось – Як із зерен шум колось. В глибині, в студених водах Молода […]...
- НЕПЕВНІСТЬ Якби знати, що треба жить, І сподіватись, і бажати, То жив би так, щоб кожну мить Для цілі одної віддати, […]...
- НАВІЩО СІ ДУМИ? НАВІЩО СІ ДУМИ? Навіщо сі думи? навіщо сі жалі? Пощо розсівати полин і кукіль? Весь світ поринає в потопі печалі […]...
- “Осіннє навертає на тверезе…” Осіннє навертає на тверезе. Стихає пісня, мовкне ледь жива, І день на білім стовбурі берези Останні пише сонячні слова… Мелодія […]...
- ПЕРЕД ДЗЕРКАЛОМ Затримало б хоч ти, безпам’ятне свічадо, минаючу, співку, гірко-солодку радість. На аркуші води затримай хоч обличчя, хоч рамцями обмеж пустечу […]...
- “Напинайте рогожі вітрил…” Напинайте рогожі вітрил; Океан – прикидається злим! Він могутні обійми відкрив Дітям сонця і дітям своїм. Там – на півночі: […]...
- “За що мені щедроти цього світу…” За що мені щедроти цього світу: білющий сніг, і сонця парусець, і шовку шум, що вкутав верховіття, і різьблений на […]...
- ДО МУЗИ + 1 Навіщо ти прийшла до мене Й застукала в вікно? Навіщо серце б’є шалене, А думка з ним водно. […]...
- ДЕЗЕРТИР Ой сів же він при столику, При світлі думав. Писанєчко дрібнесеньке, А він го читав. Писанєчко дрібнесеньке, Листочок – як […]...
- САД Осінній сад, як у дитинстві, такий високий і прозорий. Вночі колишутьсяміж листям ренетами осінні зорі. І разом з листям-сухозлиттям вони […]...
- “Меди та пахощі живиці…” Меди та пахощі живиці. Цвіте прозорий вертоград Край непорочної світлиці, Де Божий сад Марії сниться І кедрів патріарший ряд. Минає […]...
- “У клітці пісні…” У клітці пісні мовчання біла птиця. Це дар коханій. Пісня для Мар’яни Ця любов, наче овочі цінні. Дозрілі, пізні. Н […]...
- ДО МОЄЇ ПІСНІ Крутиться світ весняний і зелений. Ясень співає, і серце співа. Пісня натхненним кружля веретеном, на веретені срібляться слова. Ясень, осяяний […]...
- ДО НАРОДНОЇ ПІСНІ О пісне народна! Одна ти мене, Лиш одна ти мене не кидаєш. І куди тільки доля мене не жене – […]...
- Веснянії пісні Веснянії пісні, Веснянії сни, Чом так безутішні, Безвідрадні ви? Чи для вас немає Зелені в лісах, Чи для вас не […]...
- “Пісні не списані…” Пісні не списані, Сни заколисані, Лийтесь рядком на папір! Думи весняні, Мрії кохані, Нумо, летімо до зір! Найдемо доленьку, Найдемо […]...