Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






СПИС

У батька є гострий спис,
А довгий спис, довгий, та не сяє!
Бо як на стіні повис,
Щось довго вже в ділі не буває!
А мати як візьме спис
(Вона павутину їм змітає):
“Лихий його нам приніс”, –
Батько каже й сумно поглядає…
А сотник раз зирк на спис –
Як крикне, мов в серце спис встромився!
Вхопив, на коня, та в ліс
І всю ніченьку в пущах носився…
Він вранці вернув нам спис:
“Ману напустив, – каже, – біс;
І сам я не знаю, як сказився!”
А батько мій і проговорився:
“Давно вже костей він не ламає!” –
“Е! бач, – я на думці, – чом не сяє…”

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 4,67 out of 5)

СПИС - МЕТЛИНСЬКИЙ АМВРОСІЙ