КЛАДОВИЩЕ
Дивляться з неба ясненько срібні зірки;
Мають-біліють над могилками хустки.
В тих могилках попід чорними хрестами
Труни та труни все з козаками, з молодцями.
Як то в великдень засвітять впершу свічки,
Як в усі дзвони вдарять, встають козаки;
В того шаблюка при боці, той з батіжком;
А про між ними вже дехто є й без чуприни…
Як ото вийдуть вони на світ з домовини,
Гомін, як в бурю, і грім – луною кругом:
Чи батьками оті німці загнущались,
Що чуприни вражі діти одцурались?
Трохи й кращі були й єю потішались!
Колись єю з України нечисть ми змітали,
Тільки що із головою її віддавали.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- ІМПЕРІЯ З домовини встає упириця, Вовча паща на людськім єстві, Гострі зуби і кігті, мов криця, Очі – темні дірки в […]...
- ГЕБРЕЙСЬКЕ КЛАДОВИЩЕ Розбитий мармур намогильних плит – Сліди наруги згубного араба, Чий свіжий кал, голодний мух приваба, Стоїть мечеттю – гордий сибарит! […]...
- “На кладовище вже мене несуть…” На кладовище вже мене несуть. І я не плачу. Плаче моя суть. Бо в цім житті мене ще було треба […]...
- “В Пізі, де мармурове кладовище…” В Пізі, де мармурове кладовище Близько кривої дзвіниці, Я раптом відкрила, що смерть Смагла, струнка, синьоока....
- “Росли укупочці, зросли…” Росли укупочці, зросли; Сміятись, гратись перестали. Неначе й справді розійшлись!.. Зійшлись незабаром. Побрались; І тихо, весело прийшли, Душею-серцем неповинні, Аж […]...
- “Одквітували сливи й вишні…” Одквітували сливи й вишні, Осипались, як дні колишні. І під могильними хрестами Лежать мої діді з батьками. Дивлюсь на зорі […]...
- “Хай прийде суд, хай гряне суд суворий…” Хай прийде суд, хай гряне суд суворий! Оросять спрагу вільги ручаї. Якнайулюбленіші власні твори Мені здадуться, наче несвої. І я […]...
- “По хліб шла дитина – трояндно!..” По хліб шла дитина – трояндно! : тікайте! стріляють, ідуть. Розкинуло ручки – трояндно… Ні бога, ні чорта – на […]...
- ПІСНЯ ПРО КОМСОМОЛЬЦІВ Сплять під зорями хлопці в полях, там, де вітер густий і полинний. Їм сімнадцять! – берези шумлять. Їм сімнадцять! – […]...
- “Верхів’я дерев досягає вікна…” Верхів’я дерев досягає вікна, І гуркіт машин долинає в кімнату, І лунко виспівує птаха одна, І треба тій птасі немало […]...
- ГОМІН Гомін, гомін по діброві, А над полем все заграви, А над полем все заграви, Пожовтіли буйні трави. Станьмо, хлопці, при […]...
- ГРІМ Була гроза, і грім гримів, Він так любив гриміти, Що аж тремтів, що аж горів На трави і на квіти. […]...
- ПРИТЧА ПРО НЕНАВИСТЬ Посварились друзі за межу колись, І ненавистю їхні серця запеклись. Один одному смерті швидкої хотів, Так жили вони довго, заковані […]...
- ГОМІН ГІР Шпиль вінчають хмар отари, Мов з вулканів темний дим, Зорі сяють, через хмари Блиском блимають блідим. По узбіччях стогнуть дуби, […]...
- БУРЯ Долго не сдавалась Любушка-соседка, Наконец шепнула: “Есть в саду беседка, Как темнее станет – понимаешь ты? ..” Ждал я, исстрадался, […]...
- СМЕРТЬ БАНДУРИСТА Буря виє, завиває І сосновий бір трощить; В хмарах блискавка палає, Грім за громом палає, Ніч то углем вся чорніє, […]...
- ШКІЦ ВЕСНИ Гомін, гомін.. Аж у березні – начало. Забалакало травою попід схилами. Закурликало з-під сонця, заячало. Протоптало ті стежини, де ходили […]...
- СОНЕТ НУДЬГИ Й БАЖАННЯ СОНЕТ НУДЬГИ Й БАЖАННЯ Немає гірш, як буть собі нудним: Не гіркість яду – кислощі цитрини, Не розмахи в оркестрі […]...
- НЕ ЖДУ СПОКОЮ! Не жду спокою! Бурі жду, Щоби заграла громом; Най олов’яним звоєм хмар Над моїм стане домом… Її святих огнів я […]...
- “На видноколі гроняться вже хмари” На видноколі гроняться вже хмари, спішать громи на віче гомінке. То не пускаймо снів своїх і марень ув опустіле небо […]...
- НА КЛАРНЕТІ”Мов нині бачу все: у залі балевій…” Мов нині бачу все: у залі балевій Веселий гамір слів за шумом шовку в’ється, І мерехтить кругом світил дрімучих рій, […]...
- КОВПАКІВЦІ В ЯРЕМЧІ …Із них кожен дивився Мужньо смерті у вічі: Є що друзям згадати – Путь була нелегка… Найтепліші обійми, Найсердечніші стрічі […]...
- ВІДГОМІННЯ Світлій пам’яті брата Федора Я жалів і жалітиму юні літа, Хоч вони вже далеко, далеко, Де у синьому небі і […]...
- “Гроза проходила десь поруч…” Гроза проходила десь поруч. Було то блискавка, то грім. Дорога йшла кудись на Овруч в лісах і травах до колін. […]...
- “Вганяється гостра коса…” Вганяється гостра коса У лан золотого вівса… Лягає колосся пшениць На діл горілиць… Стебло, не тужи, не ридай! Тебе обмолотить […]...
- “Люблю вино, ненавиджу горілку…” Люблю вино, ненавиджу горілку! “In vino veritas” – кругом кричать, А я й не знаю, хто приклав печать На право […]...
- КОЗАК ТА БУРЯ Як то в бурю по небові галас повстане, В чорних хмарах так грякне, що страх! І за хвилею вирине хвиля […]...
- “Я вижив тут, і я тобі віддам…” Я вижив тут, і я тобі віддам ці гори, ці черешні між лісами. Вони тремтять, вони цвітуть над нами, й […]...
- БУРЯ Над гірським північним краєм Б’ється буря об вершини, Виє, наче в темних штольнях, В межигір’ях і ярах, Рве гранітні дикі […]...
- ГАБРИШИНИ Бездушні, ниці, на шаги падкі, Вони рояться, русини меткі, На щит піднявши поклик Тиссерана. Нащадки вбивців слова Маркіяна, Вони беруть […]...
- “За нашу днину я тобі віддам…” За нашу днину я тобі віддам ці гори, ці черешні між лісами. Вони тремтять, вони цвітуть між нами, й це […]...
- РУШНИК Було це наче в давнину – Любив я дівчину одну. Стрічали з нею весен цвіт, Весь світ співав біля воріт, […]...
- “Нам щастя не приносили підкови…” Нам щастя не приносили підкови, Загублені спрацьованим конем. З’явились ми на світ не випадково: Разом із днем новим, бурхливим днем. […]...
- “Кругом будується біда…” Кругом будується біда – Три зверху поверхи й під сподом. Коли біда не є народом, Народ на неї загляда?! Так […]...
- “Листкові колонові мітри…” Листкові колонові мітри Стрясають росу. Я йду говорити сама З батьками богів. Упало між нами мандаринкою Ваше ім’я, І Зевес […]...
- “В Річмонді, при вході в санаторій…” В Річмонді, при вході в санаторій, Посадили чехи деревце – В пам’ять про політ людини в космос… Як це добре! […]...
- “Чорна хмара сонце вкрила…” “Чорна хмара сонце вкрила, Грім гуркоче з-за гори… Ніч простерла чорні крила; В’ються вихрами вітри. Я злетів би понад села […]...
- “І Бєлий, і Блок, і Єсенін, і Клюєв…” І Бєлий, і Блок, і Єсенін, і Клюєв: Росіє, Росіє, Росіє моя!.. …Стоїть сторозтерзаний Київ, і двісті розіп’ятий я. Там […]...
- З ПОЛТАВСЬКИХ РЕКОЛЕКЦІЙ не з учених криниць на площах не з полотен в диму нічному ти визбируєш світ як мощі перманентного іподрому ласки […]...
- ЧОВЕН Заграло, запінилось синєє море, І буйнії вітри по морю шумлять, І хвиля гуляє, мов чорнії гори Одна за другою біжать. […]...