“Хитрувато моргали зорі…”
Хитрувато моргали зорі,
Місяць-дурень кудись утік;
В полі вітер мекав козою,
Наче видоїти хотів…
Словом, ніч була, як у казці –
Гарна, свіжа, п’янка, туга…
Ну, якої тобі ще трясці,
Дорогий мій читачу, га!
(2 votes, average: 2,50 out of 5)
Related posts:
- “Ви щасливі, пречистії зорі…” Ви щасливі, пречистії зорі, ваші промені – ваша розмова; якби я ваші промені мала, я б ніколи не мовила слова. […]...
- “Що за туга?..” Що за туга? Що за дика туга, Що за нею суне туга друга, А ще слідьма, ніби із-під смерті, Суне […]...
- В ПОЛОНИНІ Гори слонили мряки сині, Туга дрімучий ліс покрила, В глибокій сумерку годині Отара хмар по небі плила… Ген, коби ти, […]...
- ПАЛИВОДА У нього шия – хоч обіддя гни, На ньому шкіра – не проходять кулі. Коли, підпивши, він іде на гулі, […]...
- НЕ ЗОВИ, НЕ МАНИ Не зови, не мани, я не знаю тебе, Ти не ти, ти мара, ти лиш привид, ти сон, В мене […]...
- ЩО ХОТІВ СКАЗАТИ ДІД? Дід яблуню садив. А я забіг на хвильку попрощатись. – Бувай, козаче. Набирайся розуму. Побачимось, либонь, не скоро. То я […]...
- СПОМИН – А ти пам’ятаєш… а ти пам’ятаєш мене… ще не сивого? А я ще тебе пам’ятаю, як ластівку з маю. […]...
- БІЛОЗІРКА Ірині Глибокі Доли, жовте поле У тиші й волошковім сні, – Ні, не забути вас ніколи На чужині – тобі […]...
- КОРОТКА БАЛАДА ПРО ЩАСЛИВИЙ КІНЕЦЬ Була собі казка стара, А в казки – щасливий кінець. Зустрівся із смертю боєць, Але відступила стара. І вижив солдат, […]...
- КЛОПІТ Батько свого сина питає несміло: – Так ти, синку, женишся? – А це моє діло. – Як же звати дівчину? […]...
- ЗОРІ Давно колись, малим хлоп’ям, Бувало, дивлячись на зорі, Я часто-часто прагнув сам Між їх поринути в просторі. Я думав: там […]...
- Спадав той день фіалками у сніг Спадав той день фіалками у сніг, Ходила туга, ніжна і красива. І сніжну косу, і льодинки ніг Вже кутав захід […]...
- ЗОРІ-ОЧІ Зорі-очі, очі-зорі Тут і там, Тут зорять – до дна прозорі, Там зорять – як іскри в морі… Зорі-очі, очі-зорі, […]...
- ЗОРІ В холодні ночі звужуються зорі, немов зіниці божевільного. Моторошно й пильно дивиться Всесвіт – Великий Маг, – піднявши над землею […]...
- ЗОРІ Вийду ніччю в чисте поле – гроби бовваніють, Погляну я в чисте небо: там зорі зоріють. Ясні зорі, красні зорі, […]...
- УКРАЇНСЬКА МОВА Пам’яті Т. Г. Шевченка Діамант дорогий на дорозі лежав,- Тим великим шляхом люд усякий минав, І ніхто не пізнав діаманта […]...
- “Сидів я над річкою…” Сидів я над річкою Да й дивився в воду; Чому радощей ніколи Я не бачив зроду? Думав, гадав: за що […]...
- ЗОРІ МЕРКНУТЬ На кучерявих пнях діброви Нічка сріблисті тче основи, Срібним промінням тче, гаптує, Внизу дрижучі листи туї, Внизу дрижучі… На веретені […]...
- ШІРАЗ Спочили тут навік Гафіз і Сааді, Але витає їх невтомний дух – Поміж троянд, пахущих звирюх, Лунає словом у красі […]...
- ЗОРІ РЕКЛАМ Кохання не любить щирості – Кохання любить гру. В нім – безліч мук і крихта милості, А зрештою від нього […]...
- ПРО МІСЯЦЬ І ЗОРІ Місяць щоночі з-за обрію сходить, Сила господня над ним верховодить. Факел то божий немеркнучи сяє, Нам серед ночі пітьму розганяє. […]...
- ЛЮДИ І ЗОРІ Високий день за обрій закотивсь, І спорожніли села між садами. Здається, люди в небо вознеслись І з високості світяться зірками. […]...
- “Живу й мандрую. Зорі пурпурові…” Живу й мандрую. Зорі пурпурові І нескінченність осяйних шляхів Ненатлим чаром чистої любові Благословляють мій сумирний спів. Пощо пусте, похопливе […]...
- І люди і очі і води і зорі і там і люди і очі і води і зорі і там де звук розпашів на зеленому вовчому морі немає нікого хто […]...
- “Я часто думаю про зорі” Я часто думаю про зорі, Та про людей частіше думаю. Дивлюся часто я угору, Але частіш літаю думою – Не […]...
- ДО ІСТОТ З ЗЕЛЕНОЇ ЗОРІ Закони “біосу” однакові для всіх: народження, страждання, смерть. Що лишиться по мені: попіл слів моїх, що лишиться по нас: з […]...
- “Зорі, очі весняної ночі!..” Зорі, очі весняної ночі! Зорі, темряви погляди ясні! То лагідні, як очі дівочі, То палкії, мов світла прекрасні. Одна зірка […]...
- “Роздмухавши гнівні зорі…” Роздмухавши гнівні зорі, Біблійний гуде борвій. О серце! В якому горі Забутись душі моїй? Світи – попелища храмів, Народи – […]...
- “і люди і очі і води і зорі і там…” і люди і очі і води і зорі і там де звук розпашів на зеленому вовчому морі немає нікого хто […]...
- “Небо, страждаючи, зорі народить…” Небо, страждаючи, зорі народить, Муками струсів наповниться Вічність. Мудре страждання облагородить Наших незрілих думок пересічність. Райдуга, мов терези всесвітні, На […]...
- “На вулиці – облич рухливі зорі…” На вулиці – облич рухливі зорі. Здаля однакові. А зблизька… Ось радісне обличчя. Ось печальне. Ось зосереджене. А ось – […]...
- “Дві зорі цвіло у небі…” Дві зорі цвіло у небі. Дві зорі – на дві дороги. Що одна зоря – для неї. Що друга зоря […]...
- МИМОВІЛЬНИЙ ПАРАФРАЗ Поет, не дорожи любовію народной, бо не народ дає тобі чини. Кому потрібен дар твій благородний? На всякий случай оду […]...
- “Вже в золоті лани, і вітер кличе зорі…” Вже в золоті лани, і вітре кличе зорі до себе в бур’яни пограти в “гулая”. Вже змолотили хліб, і холодно […]...
- “І хотів би підбігти ти…” І хотів би підбігти ти: Та чи ж можна в снігу такому? Так помалу мусиш іти, Мов ступінь твій по […]...
- “Як заблисли срібні зорі в розцвіті весни…” Як заблисли срібні зорі в розцвіті весни, Загоріли, полетіли, впали в бур’яни. Гасли зорі, попеліли сльози в бур’янах – З […]...
- 2. Розділ II. Полтавський полк виходить на зорі Багряне сонце. Дужка золотава стоїть над чорним каптуром гори. На п’ять воріт зачинена Полтава ховає очі в тихі явори. Спадає […]...
- “Мені очей звести несила Мені очей звести несила, А на руках твої уста. Ось пристрасть розкриває крила, Натхненна, гарна і проста. І день ясний, […]...
- “Манускрипт о часі Бузької Січі, розказаний богомазом Андрійком і записаний самовидцем Миколкою…” День і ніч над виднокраєм, Понад Бугом – день і ніч! – Проступіться! – Січ гуляє, Запорозька, Бозька Січ. Хиже […]...
- “Червоно-вишневі зорі віщують погожий схід…” Червоно-вишневі зорі віщують погожий схід, Ти, може, мене й забула, не бачила стільки літ? Не мало ми воювали, стоптали чобіт […]...