“Холодом повіяло. Настали…”

Related posts:

1. “Зажурився сивий сад осінній…” Зажурився сивий сад осінній В переддень снігів і холодів. Мерехтить на жовтих травах іній, На гілках – ні листя, ні […]...
2. ПІЗНЯ ОСІНЬ Поля обвітрені і голі, Над ними – хмари і граки. Під вітром хиляться тополі, Останні гублячи листки. Вночі бере мороз […]...
3. “Дуби похмурі й мовчазні…” Дуби похмурі й мовчазні, Берізки світлі і веселі І рясту першого пастелі У чорнолісій глушині – Усе таке святе мені, […]...
4. Холодом подернут след Холодом подернут след, Но иной дороги нет. Не вернется день, И мгла съедает свет. И стоит перед тобой Полустанок бед. […]...
5. Холодом подернут след Холодом подернут след, Но иной дороги нет. Не вернется день. И мгла съедает свет. И стоит перед тобой Полустанок бед. […]...
6. “Відбило небо у воді…” Відбило небо у воді Незайманість блакиті. Стоять берізки молоді У бабиному літі. І кожна золотом горить, Під вітерцем тріпоче. У […]...
7. “Повні крони осіннього вітру…” Повні крони осіннього вітру, А ріка – золотого безмов’я. В синім небі купаються віти, Пахне в лісі грибами й здоров’ям, […]...
8. “Запахли яблука у сіні…” Запахли яблука у сіні – на молодість, на перший гріх. Містечка галицькі осінні. Є щось феллінівське у них. Когось повік […]...
9. ІНІЙ За білим маревом жагучий скрип возів – Іржаві відгуки тернового терпіння… А тут на травах, на гнучкій лозі, Розлила осінь […]...
10. “Палають вогнища і стеляться дими…” Палають вогнища і стеляться дими, І пахне гірко – що перегоріло, Опало, зшерхло що… переболіло, Лиш погар… попіл… переддень зими....
11. ОСІНЬ 1 Густі тумани землю облягли, І голубі простори посивіли. Сади й ліси до решти облетіли Хтозна-коли. Ще вчора в пишних […]...
12. “Осінні хмари, вітри осінні…” Осінні хмари, вітри осінні. Лежу край лугу на свіжім сіні І лину поглядом сумовито За сивий обрій, де зникло літо. […]...
13. ЛІСИ Ліси, мої ліси, далекі й продорожні, Зайшли ви в смітники, в липку, отруйну гниль. Під кожним кущиком – лайно й […]...
14. “Мороз ударив – листя обпалив…” Мороз ударив – листя обпалив. На травах іній заіскрився біло. Згадаю ту, яку колись любив, І усміхнуся спогадам несміло. Жар […]...
15. “За стінами хати шумлять явори…” За стінами хати шумлять явори, У грубі жаріють вуглини. Під вікнами скиглять осінні вітри, Гойдаються перші сніжини. Надходить зима. І […]...
16. ДВІ БЕРЕЗИ Ліси, поля, Ліси, поляни, Ромашки – сонця бризки… Стоять у полі, хто не гляне, Самотні дві берізки. Чого вони не […]...
17. СОРОК Уже півжиття прожила, Уже півжиття одробила. Колись, наче ружа, цвіла, Манила, мов ягода спіла. Тепер споважніла в ході, У слові […]...
18. “І знову гуляють сніги…” І знову гуляють сніги, І знову морози тріскучі, І схилені верби плакучі Стоять наче срібні стоги. Зрівняла зима береги, Ріку […]...
19. МОТИВ СТАФФА – 2 Коли згадаєш злочини й сваволю, Які народам нелюди чинили, Мертвіє серце од німого болю, Жадають помсти мовчазні могили. Горить свіча […]...
20. “Зимовий вечір…” Зимовий вечір, Закуривши люльку, Розсипав зорі, Неначе іскри, Пустив хмарки, Мов кільця диму, І, проскрипівши чобітьми, Шепнув морозам, Щоб готували […]...
21. ЧЕРВЕНЬ Пооблітали пелюстки, Мов з наречених плаття. В садах оспівують пташки Солодку мить зачаття. Під сонцем купчаться хмарки Весільними вінками. Ще […]...
22. ЛІСИ БІЛОРУСІ Ліси Білорусі – суворі ліси. Дерева – мов лицарі честі. Негусто у них показної краси, А ран – як на […]...
23. СОРОКАЛІТНІ Повиростали наші діти, А ми й не встигли постаріти. І тільки перша сивина Нагадує, що вже весна Давно-давно одголубіла І […]...
24. “Вийду у місячну ніч за ворота…” Вийду у місячну ніч за ворота: Що там в тумані, на обрії – хто там? Поле ряхтить, і не видно […]...
25. СКЕЛІ Обвітрені, обпалені, аж бурі, З рубцями шрамів на упертих спинах, Стоять віками в найлютіших бурях, Ні разу не упавши на […]...
26. “Перше листя пливе по серпневій воді…” Перше листя пливе по серпневій воді, Непомітно відходить за обрії літо. Ми з тобою, кохана, іще молоді, І не треба […]...
27. “Морози вдарили тріскучі…” Морози вдарили тріскучі, Спинились ріки у плавбі. Повиті в ніжний іній, пущі Стоять сріблясто-голубі. Вночі гудуть, вітри гримучі, Дроти ридають […]...
28. “Дощі перейшли у сніги…” Дощі перейшли у сніги, Повітря запахло морозом. Поля і ліси навкруги – Немов під наркозом. Сніги у дощі перейдуть, І […]...
29. ГОЛУБИ Прилетіли в гості голуби, Під вікном крильми залопотіли. Травень був. І ранок голубий. І, як діти, ми йому раділи. А […]...
30. ШУМСЬКІ ЛІСИ Зелена повінь. Глухомань і шум Століть зелених, пралісу густого, Тече ріка невиснажена з нього, Немов потік одвічних наших дум. Зелена […]...
31. “Покоління-біжутеріє…” Покоління-біжутеріє, Дивні мої діти! Вже давно мені пора З вами бронзовіти! Але ж ви не даєте – Мушу знов кричати, […]...
32. ЛИСТ Забутий друг давно минулих літ Прислав листа, запрошує у гості. І враз війнуло зболено і гостро Солодким вітром проминулих літ. […]...
33. “Дерева ще стоять зелені…” Дерева ще стоять зелені, А дні погожі і ясні. Та не такі уже натхненні Пташині щебети-пісні. Притишились у ріках води, […]...
34. ЗАХОДИТЬ СОНЦЕ Праворуч – сонце і пожежі! Палають гір високих вежі, Палають хвилі вогняні, І хмари в димі і огні. Ліворуч – […]...
35. РІШУЧІСТЬ Пече в душі цей спалах туги, цей гострий приступ самоти: уже немає в мене друга, не знаю, де його знайти. […]...
36. ТРУНИ У ГАЯХ Із блакиті піль шляхи розляглись, на боках у них зацвіли гречки… Та рої бджолині ними не гудуть, меду не несуть […]...
37. “Музика. Вечір. Вікно..” Музика. Вечір. Вікно. Моря гримучі розкати. Як це далеко й давно! Я вже почав забувати. Чайки, вітрила, блакить, Зустрічі перші […]...
38. НА ЛІСОВОМУ КОРДОНІ Шумлять на вітрі сосни вікові, Ані на мить не замовкають птиці. Вузенька стежка в’ється у траві, Протоптана в долину до […]...
39. ЕСМЕРАЛЬДА Шаліє вихор полум’я і змори: Коза, та бубон, та циганський стрій. П’єр Гренгуар, високий і худий, Уже забув містерії і […]...
40. “Стоять ліси, неначе срібні зали…” Стоять ліси, неначе срібні зали, Сніги поля по обрій замели, Вітри осанну зорям проспівали І до світанку спати залягли. Ніде […]...