“Вечір приліг на зелені отави…”
Вечір приліг на зелені отави,
Руки в траві розметав.
Згасли на заході пізні заграви,
Місяць на сході устав.
Пошуки істини, прагнення слави –
Тисячі клопотів, справ…
Слухаю мовчки вечірні отави,
Дихаю мудрістю трав.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- “Ти тямиш сей вечір? На горах і скелях…” Ти тямиш сей вечір? На горах і скелях Імла колисала примару задуми, Здрімнулося море, на змучених хвилях Хитався наш човен […]...
- ЗГАДКА (Хто косить під осінь отави) Хто косить під осінь отави, Осінні трави без роси, Той не жалкує минулої слави Ні полинялої краси. Не слухай, що […]...
- “Отави вато…” Павловi Поповичу Отави вато, Варто трав… О – травень! Не варто Морозити зором… Он воду чудовно Низує Узин. Низ у […]...
- “Осінній вечір морозом дихав…” Осінній вечір морозом дихав У небі місяць, немов п’ятак… Вона пройшла непомітно, тихо, Голівку мило схиливши так. Вона пройшла – […]...
- “Вечір, ніч, безмовне поле…” Вечір, ніч, безмовне поле, Профіль жінки у вікні. Підіймається, мов полум’я, Повен місяць вдалині. А під тим розлогим місяцем По […]...
- Осінь вечір пора вмирати осінь вечір пора вмирати голос кришиться на вітру сон раптовий як алігатор підкрадається угору теплий місяць до ока липне над […]...
- “осінь вечір пора вмирати…” осінь вечір пора вмирати голос кришиться на вітру сон раптовий як алігатор підкрадається угору теплий місяць до ока липне над […]...
- СТИХАЄ ВЕЧІР Стихає вечір. Над горою Червоний місяць устає. Я так стужився за тобою, Любов моя, життя моє. Вслухаюся у шум прибою, […]...
- “Вечір, поле, дорога в пшениці…” Вечір, поле, дорога в пшениці, Коні мирно бредуть до села. Придорожня криниця – мов сниться – Журавлем над колоссям спливла. […]...
- “Пізній вечір…” Пізній вечір. Затіяна гра у слова. Білий аркуш біліє біліш, ніж спочатку. Рідна мова жива! Рідна мова жива! А мовчання […]...
- “Зелені тіні по душі майнули…” Зелені тіні по душі майнули – М’якого моху свіжо-чистий тон, Безжурності глибокої затон, Одбите у прийдешньому минуле. Блаженні будьте, уші, […]...
- БРАЗИЛЬСЬКИЙ ВЕЧІР Тут болером вечірні дзвони Гарячий подих ллють полям, Як сонце – яблуко червоне У світі, що – палітра з плям. […]...
- БАЛАДА ПРО ПЕРШЕ КОХАННЯ За горою, імлою повитою, Сходить сонце, а місяць зайшов. Як ріка не вертає до витоку, Не повернеться перша любов. Не […]...
- “Коли вже думок не стало…” Коли вже думок не стало Й поволі вляглись дискусії (В густому повітрі зали Утома химерно гусла), Тоді погасили світло І […]...
- ЩЕДРИЙ ВЕЧІР Михайлові Стельмаху Дванацять страв на столі, Дванадцять морозів У вікна спинаються, Дванадцять місяців, Дванадцять богатирів Поважно круг столу всідаються. Ой […]...
- ВЕЧІР За вечір сонце закотилось, А захід ще горить і сяє. І день за днем іде й минає, Й життя минає, […]...
- “Музика. Вечір. Вікно..” Музика. Вечір. Вікно. Моря гримучі розкати. Як це далеко й давно! Я вже почав забувати. Чайки, вітрила, блакить, Зустрічі перші […]...
- “Догорає вечір за рікою…” Догорає вечір за рікою, Де стояла Запорозька Січ. В небеса всевладною рукою Висіває перші зорі ніч. Сходять зорі, мерехткі, як […]...
- Вечір Стишена природа, Голуба імла. Ніжна прохолода Землю обняла. Линуть із узлісся Щебети пташок. Шелестіння листя Переплів струмок. Сінокіс пророчить Лагідна […]...
- “Сеньйорито акаціє, добрий вечір…” Сеньйорито акаціє, добрий вечір. Я забув, що забув був вас, Але осінь зійшла по плечі, Осінь, ви і осінній час, […]...
- ГОМІН Гомін, гомін по діброві, А над полем все заграви, А над полем все заграви, Пожовтіли буйні трави. Станьмо, хлопці, при […]...
- “Білим жалем вечір кинув у тіні…” Білим жалем вечір кинув у тіні, білим жалем білий шум пороші, бо так рано одцвіталися черемхи і жечміни, бо так […]...
- ЕПІЧНИЙ ВЕЧІР Під прапором мідянолистих буків, де сонце покотилось вогняним тарелем, засмаглі хлопці, мов джмелі на луках, гудуть, і вибухає пил з […]...
- “Той спогад: вечір, вітер і печаль…” Той спогад: вечір, вітер і печаль пронизливого тіла молодого, що в двері уступилося, халат пожбурило на спинку крісла – й […]...
- “Зимовий вечір…” Зимовий вечір, Закуривши люльку, Розсипав зорі, Неначе іскри, Пустив хмарки, Мов кільця диму, І, проскрипівши чобітьми, Шепнув морозам, Щоб готували […]...
- ВЕЧІР У СТЕПУ Вже хмари бгаються в клубки червоні; Поля роси вечірньої жадають; Дзеленькає дзвоником поштар, і коні В долині куряви не підіймають. […]...
- “Простерся вечір над селом…” Простерся вечір над селом, Вечірня зірка тліє… Вже день заснув солодким сном, Про ясне сонце мріє… В гаю затьохкав соловій, […]...
- “Ти з’являєшся, як ранок…” Ти з’являєшся, як ранок… Там, на заході ще ніч, А на сході уже небо Червоніє від проміння, Блиску сонця золотого… […]...
- ВЕЧІР Вже яблуко лискуче вдяг мороз У шубу, мов брусницю чи морелю. Виводить вітер в комині новелю, І охкають кути старі […]...
- ВЕЧІР Гарячка спалила землю, яка лежить, натягнувши на очі присмерк, і тяжко дихає. Під веретищем неба повніє місяць, і яснішає на […]...
- “Вечір. Я дивлюсь на сині скелі…” Вечір. Я дивлюсь на сині скелі. Злотне небо сперлося на скелі. Ззаду плещуть вогнища веселі. Вколо вогнищ друзі, теж веселі. […]...
- “Даленіє вечір в бабиному літі…” Даленіє вечір в бабиному літі, І поміж тополі з поля до села Гусеня хмарини плутається в житі, Малинові пера губить […]...
- ВЕЧІР Непевне сонце бабиного літа сіда рішуче за червоний пруг – і поночіє враз… Уже й з яруг солодка тиша крадеться… […]...
- ХОДИТЬ ВЕЧІР Ходить вечір по траві, По зеленій мураві. Проведу тебе до поля, Гляну в очі, на уста, А чи воля, чи […]...
- “Такий похмурий вечір нині…” Такий похмурий вечір нині, кривавий захід знов мовчить, і западає тінь в долині, і вітер з півночі шумить. А потім […]...
- Вечір Зелений вечір як морська вода заповнив кімнату фіолетові водорості тіней повиростали у ній аж до стелі і тільки ще де-не-де […]...
- “На міднім небі вечір прочорнів…” На міднім небі вечір прочорнів. Малі, без голосу у ніч летіли птиці. Згори гора дивилась у черлінь, І хилитався човен […]...
- “Під вечір виспів благодатний день…” Під вечір виспів благодатний день, Налитий сонцем, мов бджолині соти. Він був як рік (коли сидиш як пень), Він був […]...
- “Де вечір, літом обігрітий…” Де вечір, літом обігрітий, У річці сонце напував, Там все живе – несамовито Мороз в лещата закував. Там сіре небо […]...
- ОСІННІЙ ШУМ Плюскоти річки і шелести гаю Тонуть прозоро в замислений вечір, Де чисто і ясно, неначе в нетечі, Горючі осінні ліси […]...