ТАК – І НЕ ЗОВСІМ
Пам’ятаєш, кохана, цей парк часів нашої юності? Тут мало що змінилося. Ті ж самі алеї, розарії, гроти, каскади ставків, солярії […]
Пам’ятаєш, кохана, цей парк часів нашої юності? Тут мало що змінилося. Ті ж самі алеї, розарії, гроти, каскади ставків, солярії […]
Росте черешня в мами на городі, Стара-стара, а кожен рік цвіте, Щоліта дітям ягодами годить, Хоча вони й не дякують […]
Мороз на дворі, стужа крижана, Гудуть дерева, завиває вітер, Дзвенять, як скло, обледенілі віти, І місяць птахом б’ється до вікна. […]
Одгуркотіли люті урагани, Одклекотіли бурі і шторми, І тільки чайки квилять у тумани, Могутніх вод черкаючи крильми. Надходить штиль. Безмежний, […]
Яре сонце в древніх небесах, Віщі птиці в місячних лісах, Білі хмари, зорі на Купала, Подивіться, що зі мною стало. […]
Море – підводного царства оселя, Але на позір – синя пустеля. Небо – як море. Безмежжя туманне. Може і в […]
За містом – луки, За ними – ліс. За лісом – хата, В якій я ріс. У хаті вікна На […]
Коли ти йдеш крізь ліс, Я хочу стати лісом, Щоб доторкнутись кіс Темно-зеленим листом. Коли ти йдеш крізь сад І […]
Вітер із рідного краю Ніжно в обличчя війне. Батька старого згадаю: Як він чекає мене! Нікого більше чекати, Доля судилась […]
Пароплав за обрієм зникає, Розтає в сліпучій далині. І ніхто не відає, не знає, Чи назад повернеться, чи ні. Синій […]
Через поле стежка до села, А навколо – океан пшениці. Добре йти з думками наодинці У краю, де молодість пройшла. […]
Тиха й лагідна ніч на Світязі. Місяць. Зорі. Човни. Вогні. Сизі сосни. Дуби – як витязі. Води темні та мовчазні. […]
Копаємо землю в погоні За цінними черепками Розбитих горшків та глеків, Виліплених народами І забутих три тисячі років тому. Вони […]
Всесвіт – кожна пташка і комашка. Вічністю повита кожна мить. На долоні в мене черепашка, В ній вселенський океан шумить.
В мерехтливому світлі неоновім, На тлі пишних реклам і вітрин – Чи здалось, чи привиділось: Коні, Батькові коні побачив син. […]