КОСОВИЦЯ
Над покосами марево тепле,
Днина гожа, висока, ясна.
Серед лугу косар косу клепле –
Колихає простори луна.
У зеніті, в сліпучій блакиті
Жайворові киплять голоси.
І, здається, на цілому світі
Понад цю – не буває краси.
Наче квіти, біліють хустини,
Поміж них – картузи та брилі.
І пливуть одинокі хмарини,
І зникають за краєм землі.
Тільки обрій бринить, як струна,
Днина гожа, висока, ясна.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Related posts:
- “Гудуть у степу трактори…” Гудуть у степу трактори, Біліють у просторі села; Гуляють на волі вітри, І днина висока й весела. Тополі. Дороги. Блакить. […]...
- “Стрижі над річкою снують…” Стрижі над річкою снують, Рахманяться долини. Пливуть з минулого в майбуть Обвітрені хмарини. Пливуть вони понад усім, Що знали і […]...
- ПЕРШИЙ СНІГ Впали з неба уночі Незвичайні калачі, Пишні-пишні, свіжі-свіжі, Наче квіти білосніжні. На дерева у дворі Сіли вранці снігурі, Поміж вітами […]...
- СХІДНИЙ МОТИВ Як пишно квітка лотоса цвіте. Яка жагуча врода у тюльпана, Яке в ромашки серце золоте, Яка троянда горда і духмяна! […]...
- “Хати, прив’язані до хмар димами…” Хати, прив’язані до хмар димами, Пливуть кудись за хмарами хати. Пливуть хати з дорогами, садами, Пливуть, пливуть, кудись пливуть хати. […]...
- “Даленіє вечір в бабиному літі…” Даленіє вечір в бабиному літі, І поміж тополі з поля до села Гусеня хмарини плутається в житі, Малинові пера губить […]...
- КОЛЯДА М. Підлили в лямпаду масла, Щоб лямпада не погасла, Щоб світила з неба, ясна, Та на ясла. Біля ясел – […]...
- БЕЗІМЕННА МОГИЛА Гірчать нагріті сонцем полини, Пливуть хмарини білі, як вітрила. Лежить, мабуть, з минулої війни Серед степів загублена могила. Чий син […]...
- КОСОВИЦЯ Немов брусок, гострить скінчивши, косар за пояс сонце вклав. Аж день розкрився ширше й глибше, як він засукував рукав. Слова […]...
- З Йоганна-Вольфганга Гете ПРИРОДА І МИСТЕЦТВО Не в розбраті мистецтво й природа, Як дехто мислить: путь у них одна. Мене обох їх надить глибина, І поміж […]...
- “Падає листя в жовту траву…” Леонідові Закордонцю Падає листя в жовту траву, Днина ясна і погожа на диво. Скільки я років іще проживу – Це […]...
- ВИШНЕВИЙ ПОЛОН Аж до очей хустини, як хмарини, пухкі й легкі біліють просто неба і бджоли цяточками золотими (квітки, та й годі!). […]...
- СЛІПИЙ ДОЩ СОРОК ПЕРШОГО РОКУ Звідкіль цей дощ, коли ані хмарини, ні цятки в небі – вимита блакить: течуть, течуть єднальні волокнини, а поміж ними […]...
- ПАМ’ЯТІ МАТЕРІ Люблю, коли цвітуть сади, І ти любила. Забрала в мене назавжди Тебе могила. Стою, схиливши у журбі Свої сивини. А […]...
- У ЛІКАРНІ Лікарня. Палата. Бинти. І крайня до виходу – ти. Обличчя – мов біла стіна. Для мене ти в світі одна. […]...
- ЕТЮД ТРАВНЕВОЇ НОЧІ Прибилась пташка до вікна, На підвіконні сіла. А ніч була ясна-ясна І вся од цвіту біла. Ми пташці сипали пшона, […]...
- “Я ріс поміж квітів…” Я ріс поміж квітів – найкращих польових квітів (бо ж у селі). З голубими, наче озера, із синіми, як блавати, […]...
- ВИР ПОГЛИНАЄ вир поглинає: це така ясна днина коли багато срібла і таке воно легеньке що вітерець його перебирає в тій днині […]...
- ВИДИВО ЗАКЛОПОТАНИМ Обоє молоді – як золоті олені, Що вибігли на галяву ясну… І сонце не небесному знамені На їх дивлюсь радісну […]...
- “Тихо. Пізно. Сніжно…” Тихо. Пізно. Сніжно. Степ і далина. Усміхнися ніжно. Не сиди сумна. Ніч ясна і світла, Наче з кришталю. Як нікого […]...
- ЛІХТАРІ Десь далеко є край, де немає турбот, де, мов квіти, ростуть доброта і любов. Але шлях у цей рай крізь […]...
- КАШТАНИ Каштани повмирали. Гола суш. Трутизною пихтять автомобілі. Йдуть понад містом, наче тіні душ Загинулих дерев, хмарини білі. Хто має за […]...
- “Жінки і квіти. Квіти і жінки…” Жінки і квіти. Квіти і жінки. Ідуть-минають і роки, й віки, Але в минулі й нинішні часи Над їх красу […]...
- “Кущ осінньої калини…” Кущ осінньої калини Паленіє у вікні. Біла нитка павутини Пропливає вдалині. А під нею сині-сині Ріки, наче неземні. У ясному […]...
- ДВОЄ В ЧОВНІ Човен повільно пливе між лугів, Двоє в човні, і нікого довкола. Спокоєм віє від берегів, Хвиля похлюпує, млява і квола. […]...
- ГУЦУЛИ Там, де гори срібносині, Де Карпат високі шпилі, Проживають люди сильні, Щедрі словом, зором пильні. Мой, опришки дужі й спритні, […]...
- КАННИ Канни цвітуть над морем… Канни – червоні чайки! Зором своїм червоним Палахкотять над морем, Наче вони не канни – Квіти […]...
- “Степи лежать мов зачаровані…” Степи лежать мов зачаровані, Залиті сяйвом голубим. Хмаринки, сонцем пересновані, Пливуть і тануть, наче дим. Ані шелесне вітер колоском, Ані […]...
- “Угамуйтесь, ліси, заспокойтесь, засніть…” Угамуйтесь, ліси, заспокойтесь, засніть. Посиджу над рікою, помовчу і подумаю. Буде тиха вода піді мною шуміть, Буде небо світитись небесною […]...
- ТЕЛЕФОН-АВТОМАТ Поміж нами снігами простелилася віддаль, непривітна, холодна, поміж нами – снігами… Нема тебе, рідна, і душе моя, наче голодна. Вкотре […]...
- Пливуть по небу білі отари пливуть по небу білі отари білі отари – ранні примари та до якої пливуть кошари? в небеснім плесі – білі […]...
- “Знов вітри над землею, вітри…” Знов вітри над землею, вітри І блакить, і розриви, і дим Сонну землю черкає згори Смерть черкає крилом голубим. Ширше […]...
- Нічого не буває просто так Нічого не буває просто так. Нічого не буває випадково. Ні зустріч, ні подія, ані слово – До того йшло, або […]...
- Нiчого не буває просто так Нiчого не буває просто так, Нiчого не буває випадково: Нi зустрiч, нi подiя, анi слово… До того йшло, або ж […]...
- Літо Жара нестерпна і важка, У небі – ні хмарини. І тане слід від літака, Як нитка павутини. Стоять налиті сонцем […]...
- “Рятуємо чисте повітря. Рятуємо воду…” Рятуємо чисте повітря. Рятуємо воду – в морях. В океанах. В малих і великих річках. Рятуємо рідкісних птахів – не […]...
- У ПАРКУ Тихий парк. Альтанки та алеї. На алеях – пари молоді. У долині – став. І на воді Лебеді біліють, як […]...
- ДО ДАНТА (прочитавши його поему “Пекло”) Хто не знає, Данте, твого горювання, Той і твого пекла страшного не взнає: З твого серця вийшли ті оповідання. В […]...
- НЕЗАБУДКИ Квіти ці, прості і непримітні, Світяться, як світлячки блакитні. Я люблю їх і просив би, мила, Як умру, щоб ти […]...
- “Дві верби, дві журби, дві осінні задуми…” Дві верби, дві журби, дві осінні задуми, – Дві сестри, дві вдови входять в ліс, наче в думу. В лісовій […]...