БУЗОК

Related posts:

1. “На кручах київських бузок…” На кручах київських бузок Під вітром закипає. І крізь мереживо гілок Славутич проступає. Над ним бездонні небеса І чайка кружеляє. […]...
2. “Як дружно й рясно сад розцвів…” Як дружно й рясно сад розцвів, Як весело буяє! А скільки визріє плодів, Про це ніхто не знає. Немало цвіту […]...
3. “Бузок до ранку шелестів…” Катерині Білокур Бузок до ранку шелестів, Жасмин шумів до ранку, І сад, у сутінках до брів, Немов картина в рамі, […]...
4. ЯКЕ НАМ ДІЛО ДО ТОГО? Яке нам діло до того, Що дикий злюка козакує? Аби не руйновав добра мого, А ближнього нехай собі руйнує, Яке […]...
5. ГАЙДАМАКИ (Передмова) По мові – передмова. Можна і без неї, так ось бачте що: все, що я бачив надрукованого,- тілько бачив, а […]...
6. ВОНА СПІВА Вона співа – і серця поривання У згуки ті вона перелива, Горять огнем безмірного кохання Її пісень пекучії слова. Вона […]...
7. ОБРАЖЕНИЙ ТОРКВЕМАДА Я інквізитор. Ну, і що із того? Чи то такі вже злочини страшні? Я не хвалюся. Віку золотого, звичайно ж, […]...
8. ТРАВНЕВИЙ ЕТЮД Бузок скрипів, перегорів, Пошумував, та й годі. А птах зрадів, гніздечко звив І пух послав насподі. Така пора: кому – […]...
9. “Не гріє сонце на чужині…” Не гріє сонце на чужині, А дома надто вже пекло. Мені невесело було Й на нашій славній Україні. Ніхто любив […]...
10. “Іще одна сумна калина…” Іще одна сумна калина На кладовищі зацвіла. Під нею ще одна людина Спочинок вічний віднайшла. Дощами обрій просльозився – І […]...
11. “Що може віщувать про плід тернова квітка?..” Що може віщувать про плід тернова квітка? Оголеність стебла не змінюється в звук. На грубих чагарях лежить легка намітка, заплутавши […]...
12. “О, як весело глядіти…” О, як весело глядіти, Як сміються всі на світі, А я з горя поманеньку Наллю чарочку повненьку, Вип’ю добре, посмакую […]...
13. “Кропивка на ставу цвіте і пахне…” Кропивка на ставку цвіте і пахне, Мигдалі й мед розточуючи звільна. Забуте вчора і брудне і жажне, За поплавцем слідкують […]...
14. Чума Чума з лопатою ходила, Та гробовища рила, рила, Та трупом, трупом начиняла І с о с в я т и […]...
15. СОН Вночі, під ранок, у гнізді У комишах при мамі Проснулось каченя собі І глянуло в тумані. На срібне мамине перо, […]...
16. “Цвіте барвінок, ряст цвіте…” Цвіте барвінок, ряст цвіте, І терен зацвітає. І соловей співа про те, Про що віки співає. Вслухаюсь у його пісні, […]...
17. НЕВЖЕ? По широких степах України І по різних далеких кутках Ми згинаєм робітницькі спини І тримаєм всю працю в руках. Тільки […]...
18. ЯК ТО ВЕСЕЛО ЖИТЬ НА ВКРАЇНІ! Нема в світі країни такої, Як Україна наша свята. Кожний тут у розкоші, в спокої І граблями добро нагорта. Тут […]...
19. “Ой виострю товариша…” Ой виострю товариша, Засуну в халяву Та піду шукати правди І тієї слави. Ой піду я не лугами І не […]...
20. В САДУ ІМЕНІ ПЕРШОГО ТРАВНЯ На схилах сивого Дніпра В обручик грає дітвора. Гуляй, Тамарочко, і ти, Забилась трішки – то нічого. Гуляй, дитя моє, […]...
21. ТЕРНОВА ХУСТКА Бачу я знову і знову: жито шумує густе, мамина хустка тернова над колосками цвіте. Хустка схиляється долу, згадує грізні бої. […]...
22. БУЗКОВЕ БРАТАННЯ Мої побратими надійні і давні! Хай вітер – чи звідси, чи звідти, – а я не міняюсь: пишу вам вітання […]...
23. ДВА Вони встають живими у словах: “Смієшся ти, а я ридаю, друже”. Як ти у них, ніхто, вкраїнська душе, Так не […]...
24. ЩИГЛИК В крамні коморі Щиглик щебетав Свої щиглячі пісеньки любенько, Про нього ввесь базар казав, Що так співає тільки Соловейко. Скрутився […]...
25. “Я не співець чудовної природи…” Я не співець чудовної природи З холодною байдужістю її; З ума не йдуть знедолені народи,- Їм я віддав усі чуття […]...
26. НЕ ВІДЦВІТАЙ, КОХАНА! Усе живе цвіте і відцвітає. Рожевий спомин яблунь опада, акація сніжисто-золотава перекипає в пару, як вода. За цвітом не встигаю […]...
27. “Ніхто не забутий…” Ніхто не забутий. На попіл ніхто не згорів: Солдатські портрети на вишитих крилах пливуть. І доки є пам’ять в людей […]...
28. “У лісі вже нічого не цвіте…” У лісі вже нічого не цвіте, Цвіте лиш дятел на сосні сумливій Та синій дзвоник уві млі у мливій, Це […]...
29. СУПОКІЙ Вечірня мла налляла із вікна мені в кімнату сутінки холодні: все стало сірим – стіни, стіл, вазони і звук струни, […]...
30. ВЕСНА Розцвітає весна божа, Змінились морози, Все дерево набростилось, Розвилися лози. Скрізь, де глянеш, гарно в полі, – Радість після горя; […]...
31. СПАЛАХ ПАМ’ЯТІ Прокинувся від того, що свою Впізнав садибу – хату і повітку. Я запашні “варенички” жую, Які акація дарує влітку. Гуде […]...
32. ЛЮЛІ-ЛЮЛІ Ходжу-блуджу по городу Великому, великому Одкрив би я своє серце, Та нікому, так нікому. Цвіте воно, як Божий рай, Потай […]...
33. “Я дома. І знову ночами…” Я дома. І знову ночами Наснюся я сам собі… Пливу не човном, а ночвами На хвилі на голубі. А мати […]...
34. СОН ЦВІТЕ Найкращі дні цвітуть на самім дні, На самім дні вода така прозора, Що з берега лічити можна зорі, Які зоріють […]...
35. “В пустелі сизих вечорів…” В пустелі сизих вечорів, в полях безмежних проти неба о, скільки слів і скільки снів мені наснилося про тебе! Не […]...
36. В РАЙОНІ АТОМНИХ ВИПРОБУВАНЬ Небо труси довкруг, землетруси… А дороги лежать, мов обруси, Все до щастя, до кращих часів. По дорогах ревуть бомбовози… Скільки […]...
37. ВАРФОЛОМЕЄВІ ШЕВЧЕНКОВІ (на його звістку, що заспокоїв працею свою старість) Нема в світі, рідний брате, Як своя хатина! Поживе в теплі, в затишку Вся твоя родина. А як ще коло […]...
38. ОКЕАН Я не знаю – є Що ще більш таємне Як це співуче слово – Океан. Скільки людей-героїв В твої простори […]...
39. БІЛА КОНЮШИНА Невибаглива, Стежила, В лузі з травами дружила. Не отак, Як та – рожева: Їй подай рожеве поле, Хоч на нім […]...
40. РІКА КРАСИ Скільки красивих облич! – Скільки захоплюючого дива, Клич мене, вулице, клич – В брід, де ми перебродили. Скільки піднесених лиць, […]...