“Недомовленеє слово…”
Недомовленеє слово,
Недоспіванная пісне!
Чи почнеться наново,
Чи від жалю струна трісне?
Безнадійні сподівання,
Бездорожнії дороги,
Безнастанне мандрування
Крізь дніпровії пороги, –
Щось таке дивне, велике,
Раз гіганти, то знов гноми.
Доокола поле дике…
Доле, де ми? Доле, хто ми?
(2 votes, average: 4,00 out of 5)
Related posts:
- СЛОВО МОЄ Не зла жалом – жезлом добра Будь, моє слово, будь! Щоб кожний правий тебе добрав, На подвиг рушаючи в путь. […]...
- СЛОВО І Грати словом – долею грати. Рiзнi в нього бувають майстри. Можна слово привчити на бровах стояти Чи котитись плескачиком […]...
- Я СЛОВО ШУКАЮ Вітчизно, я слово зелене шукаю в рясному барвінку. Ніхто цього слова за мене сказати не зможе довіку. Це слово з […]...
- СЛОВО Споконвіку було Слово, й було Слово в Бога. Й було Богом святе Слово, – все постало з Нього. Помагай же […]...
- “Вагу і значимість художнього слова…” Вагу і значимість художнього слова Порівнюють з хлібом насущним давно: Нещирі слова – мов кукіль і полова, Прадавні слова – […]...
- ВЕСЕЛЕ СЛОВО Добре слово настрій, дух підносить; забувати, друже мій, не варто, що для настрою і жарту досить просто теплого людського жарту. […]...
- 10. ЗАКОРЕНИ СЛОВО Вложи слово своє у душу, щоби краплею прозорого алмазу і рухалось площиною свідомости й різьбило образ Твій. Защепи слово своє […]...
- МОЯ ДОЛЯ Ти зі мною, моя доле, в радості й журбі. Не кляну тебе ніколи, а клянусь тобі. Доле, ненько моя сива, […]...
- “О слово рідне! Орле скутий!..” О слово рідне! Орле скутий! Чужинцям кинуте на сміх! Співочий грім батьків моїх, Дітьми безпам’ятно забутий. О слово рідне! Шум […]...
- ДІЄ СЛОВО! Бистрі очі, вмілі руки, рухи точні, як слова. Вияв радості і муки – слова, мови плоть жива. Де леміш і […]...
- СЛОВО ЦЕ – СТАРОВИННА БУДОВА Загадка Слово це – старовинна будова з гостряками мурованих веж. Щойно зміниш ти наголос слова цим одразу будову замкнеш. Що […]...
- ПОСВЯЧЕННЯ У СЛОВО Нам треба голосу Тараса. П. Тичина Батьку наш Тарасе, громе піднебесний, ти навчи гриміти, грозами цвісти! Грізне твоє слово блиском-перевеслом, […]...
- ХЛІБ І СЛОВО У стінах храмів і колиб сіяє нам святково, як сонце, випечений хліб і виплекане слово. І люблять люди з давнини, […]...
- СЛОВО ЦЕ ПРОСТЕ — НЕ ДИВОВИНА Загадка Слово це просте – не дивовина (зустрічаєм мало не щодня), організму складова частина і періодичне видання. В цьому слові […]...
- СЛОВО В оный день, когда над миром новым Бог склонял лицо свое, тогда Солнце останавливали словом, Словом разрушали города. И орел […]...
- ЦЕ ЧАРІВНЕ СЛОВО “ЗАВТРА” Від звуків у небі лишаються смуги – вони так повільно за вітром летять… Ген – голуба туркіт, он – щебет […]...
- СЛОВО В форму слова твого перелито жадання, скажеш “яблуко” – вмить заопуклиться плід, сік на пучках проступить лише з дотикання, тінь […]...
- СЛОВО ПЕЧАЛИ (вальс) Хотел бы я слово печали, По ветру, голубкой пустить – Летело, чтоб в синие дали, С тобою, чтоб там […]...
- ПРО РІДНЕ СЛОВО Если бы от того, что мы заговорим по-украински, появился бы уголь, и колбаса, и продукты в магазинах… то ми б […]...
- Слово Принести в поезію Хочу щось нове, До того не знане, З глибин добуте. Шукаю в народі Яскравого слова, Щоб віршем […]...
- МОЄ КОХАННЯ + Я завтра з нею знову побачуся Завтра побачуся Не багну більше ні думок ні настроїв З нею коханкою з […]...
- СЛОВО “Претерпевая медленную юность, впадаю я то в дерзость, то в угрюмость, пишу стихи, мне говорят: порви! А вы так просто […]...
- РІДНЕ СЛОВО Мовчки предки наші в полі, Мовчки спочивають, Тільки чорнії могили З вітром розмовляють. Спочивають, дожидають Праведного суду, Що судити Україну […]...
- СЛОВО СЛОВО Вночі, серед ночі хтось тихо До мого Слова підійшов І став дивитися і дихать, І я відчув: так диха […]...
- ЧУДО Та звідки ж воно, оце слово, ніколи, здається, не чуте? Ну просто не слово, а чудо – та звідки ж […]...
- МАЛЛАНЮКОВЕ СЛОВО 1 Ще, кажуть, груша тільки над Синюхою, Ще тільки груша тріпотить одна Яким вже листям… Вітер інший дмухає, Хоч будить […]...
- СЛОВО ДО ХЛІБА Ти висвітив слово. На тебе зіперлися книги. Ти об’єднав простори. Ти проник у глибини космосу. Ти не буваєш черствим. Ти […]...
- ХУТІР ВИШНЕВИЙ В. Ц. Там, за порогами, в степах, де землі щедрі та розлогі, сидять лелеки на стовпах і ріллі дихають вологі, […]...
- “Стало слово моє земним…” Стало слово моє земним, У клубочок згорнулася мрія. Як не бийся, а жодна із рим Занебесним теплом не гріє. А […]...
- “Слово, чому ти не твердая криця…” Слово, чому ти не твердая криця, Що серед бою так гостро іскриться? Чом ти не гострий, безжалісний меч, Той, що […]...
- СЛОВО ПРО ЧОРНИЙ ПОЛК Об слово дзвонить слово – кусні бронзи віщі. – Співаю, не кляну розгромленим полкам, пощербленим рядам, потрощеним когортам! Хвала усім, […]...
- ЩЕ РАЗ ПРО СЛОВО Ет, ну що й говорити – дива: з дива пива ждати дарма – тьмою тьменною сунуть слова, а між ними […]...
- ПО ЛЬОДУ (За мотивами народної пісні) По льоду, по льоду свою долю поведу. Доле моя швидкоткана, під тобою крига тане… Жовта тріщина біжить, щоб заткати білу […]...
- РІДНЕ СЛОВО Ти постаєш в ясній обнові, як пісня, линеш, рідне слово. Ти наше диво калинове, кохана материнська мово! Несеш барвінь гарячу, […]...
- “Переглянуть, обміряють слово…” Переглянуть, обміряють слово, Перенюхають все разів п’ять. За тире, за уступи змислові Накладуть конфіскати печать. І на пробу – палає, […]...
- “Так, вона залізна, наше слово – криця…” …В залізній мові, в залізнім реченні! А. Малишко Так, вона залізна, наше слово – криця, Гучнодзвонна мідь. Над життя і […]...
- “Хай слово тоді умре…” Хай слово тоді умре, хай забудеться все сказане і написане. Хай вмовкнуть радіо і промовці, і перестануть виходити органи брехні […]...
- “Колосом стигне слово…” Колосом стигне слово В долах і на горбі. Жовтих стеблин розмово, Не шепотіть тобі! Дзвонять серпи і коси, Важко скриплять […]...
- ТИ – ФІЛОЛОГ Чи знаєш ти, що ти – філолог, дитя кмітливе і шпарке? Сюди до рими слово полог. Ану скажи, що це […]...
- СЛОВО (У вінок Т. Шевченкові) Немудрий цар твоє премудре слово Топтав полками – квітли пурпурово Ненатлі болі українських ран! Зухвалий вождь, озлоблений тиран, Його обкраював […]...