ГІСТЬ

Related posts:

1. МАЛЮНОК Глухе, бездушне отупіння Напало землю. Цвіти мруть, Поля байдужно снігу ждуть, А хмари висять, як каміння. Часами вітер надбіжить, Туман […]...
2. ПОДОРОЖНІЙ Глухе, бездушне отупіння Напало на землю. Квіти мруть, Поля байдужно снігу ждуть, А хмари висять, як каміння. Часами вітер набіжить […]...
3. ВНОЧІ Листками вітер котить, І кидає в болото; Стежками попід гаєм Бездомний сум блукає, Обходить перелоги, Рахує панські стоги, Обходить хлопські […]...
4. ГІСТЬ якщо колись почуєш що хтось стукає тихо у двері не відкривай скажи – мед ще не зібраний тоді годуй бджоли […]...
5. ПЕКЕЛЬНИЙ ГІСТЬ 1. Я споглядав ту далину, Що на застиглі хвилі схожа, – Мов їх, ці хвилі, в мить одну Спинила примха […]...
6. ОСІНЬ У НЕМИРОВІ Блукає осінь у садах, Де ми ходили. Блукає пам’ять по слідах, Що ми лишили. І листя падає в сліди, І […]...
7. ОСІНЬ НА ЧЕРНЕЧІЙ ГОРІ Аби пісня не умерла, А добро прибуде… Як ударила по струнах, То з-під кожної – пташа Листом черленим, Світом зеленим, […]...
8. НІЧНИЙ ГІСТЬ На змореній, незатишній планеті, В казармі серед смороду й хропіння, Мене відвідало нічне видіння – Вусатий горець в маршальськім кашкеті. […]...
9. ВЕРЕДЛИВИЙ ГІСТЬ Умовля свого сусіда скупий Опанас: – Покуштуйте огірочки, вони гострі в нас. – Той спідлоба поглядає, дметься і сопе: – […]...
10. “На порозі гість веселий…” На порозі гість веселий – Дощ блакитний, весняний… Хто постелю нам постеле У світлиці запашній? Хто під вогке рокотання Малих […]...
11. ОСТАННІЙ ГІСТЬ Об вікна б’є косою ніч. Поблідли стіни. Люди душать блимаючі душі свіч. І впало на білизну призьби голосіння дів. Бо […]...
12. НІЧНИЙ ГІСТЬ На змореній, незатишній планеті, В казармі серед смороду й хропіння, Мене відвідало нічне видіння – Вусатий горець в маршальськім кашкеті. […]...
13. “Одчиняйте двері…” + Одчиняйте двері – Наречена йде! Одчиняйте двері – Голуба блакить! Очі, серце і хорали Стали, Ждуть… Одчинились двері – […]...
14. “У хутрі лисячім мене одвідав гість…” У хутрі лисячім мене одвідав гість Із люлькою в зубах і пойнтером Нероном. Тепер удвох сидять. Нерон поважно їсть. Пан […]...
15. “Ти йшла гірською стежкою. Між скал…” Ти йшла гірською стежкою. Між скал, Мов птах підбитий, бивсь крилом Байкал. Ти кинула камінчик. Він упав, Скотивсь безшумно з […]...
16. ХАТИНКИ НА СТЕРНІ У полі на світанні привиднілись мені полукіпки останні на злущеній стерні. Привиділось: мов арки, іражвіють серпи, червона молотарка дожовує снопи. […]...
17. СОНЕТИ Там в долині, при битій дорозі. Сумовитими двома рядами, За ровами, помежи плотами Мерзнуть хлопські хати на морозі… А у […]...
18. РОЗПУСНА ВДОВИЦЯ (Фрагмент із поеми “Мандрівки серця”) Вечір-мисливець підстрелене сонце несе у сірому ягдташі. Тягнуться хмари – скривавлені крила – по травах, по обрію, по душі… Уже […]...
19. “Я вмер. Але лишився голод…” Я вмер. Але лишився голод тут, де гуляв із києм Кий. той голод має власний голос, і я тим голосом […]...
20. “Глухе падіння яблук, мовби крок…” Глухе падіння яблук, мовби крок Годин нічних, коли з німого глибу, Як сім’я всесвіту, струмки зірок Спадають на земну родючу […]...
21. “Як упав я одного разу…” Як упав я одного разу На колючу солому пам’яті, А вона ж така пломеніюча, Замало на ній не згорів. А […]...
22. БУТИ ЧИ НЕ БУТИ Вже в душі засіялось зимою, Вдарило вітрами зусібіч. Що це раптом сталося зі мною Серед катаклізмів протиріч? Йду наосліп і […]...
23. “Біле – біле – біле поле…” Біле – біле – біле поле. Чорний гомін. Вороння. Посідало та й замріялось про убитого коня. Скаче кінь, копитом цокає, […]...
24. “Цвітом яблунь засніжена стежка…” Цвітом яблунь засніжена стежка. …Білі-білі душі нарцисів… На межі тиховійних узліссів перетнеться мережка. Гомін буде. Розійдеться тихий. …Білі-білі душі нарцисів… […]...
25. “У видимому немає окремого…” У видимому немає окремого. Усе переплетено. В перетіканні – всі речі. . . . . . . . . . […]...
26. “Глухе провалля, зяюча глибінь…” Глухе провалля, зяюча глибінь. Над нею – кущ. І одчайдушна тінь На схилі дня і літа голубого З останніх сил […]...
27. EMBATTLEND DARDEN Марті Грегем Вони були одинокі в городі. Внизу, назовні від зеленої межі, де сколихнувся в темряві місяць, розливши біле світло […]...
28. ПРОЩІ. За Гейне Лежить козак молодесенький Да на хорування; Коло його стара мати: – Сину мій коханий! Тепер літечко надворі, Ідуть люди в […]...
29. БАЛЯДА В’ється стежка між кущами, Що чар-зіллям заросла, Мліють трави під ногами Від незримого весла. Стій! Хатинка на узліссі Невесела і […]...
30. КОНОТОП Знову коні палають в степу, гриви зфашкують раптом, і грімкоче глухе туп-тупу Трахтемирівським трактом. З грив на гриви стрибає вогонь […]...
31. ЛЮБИСТОК З УКРАЇНИ Не внюхав на кордоні митний ніс Насіннячка, що їхало без віз… Посадив його сер Степанченко Між заморських див коло ганочку. […]...
32. Двері двері зачиняються і відчиняються двері відчиняються і зачиняються рип-рип рип-рип то ми виходимо з хати то ми приходимо до хати […]...
33. Бути посохом для пілігримів Н. М. М. бути посохом для пілігримів заки простелюся стежкою бути черпаком для голодних заки розкришуся манною жити в тіні […]...
34. “Поглянь і глянь: з-за весен зими стали…” Поглянь і глянь: з-за весен зими стали. Настав той день, я думав – промине. Осінніми імлистими устами Не бий, не […]...
35. СЕЛО Село. І серце заболить від ж алю! Хрести на вікнах – вимертя печать. І люди – наче тіні зі шпиталю, […]...
36. ПРИЙДИ ДО МЕНЕ Прийди до мене стежкою світанку, як почуєш з нив зелені голоси, як небо вихилить блакиті склянку, хлюпне сонцем на твої […]...
37. РАНОК ЮНАКІВ Вилітають – лиш стопи дзвенять, аж майдан задрижав, розспівався. Наче курява, стукіт піднявся, мов туман, коли вітер шугне, буря кроків […]...
38. “Росте тривоги чорний парашут…” Росте тривоги чорний парашут: у грудях розкривається – і тисне, аж витискає серце крізь горлянку… Із шкаралущі тіла братчик Брут […]...
39. “Ніби гріб, хатинка низька…” Ніби гріб, хатинка низька, Де на світ родився я; Там була моя колиска, Там живе рідня моя. Я родився серед […]...
40. “Десь завмирає в ліщині…” десь завмирає в ліщині голубий зозулі голос скільки літ накувала? відгоріли пожари осені відпливли всі потоки у вічність блукає зима […]...