ВЕЧІР У СТЕПУ
Вже хмари бгаються в клубки червоні;
Поля роси вечірньої жадають;
Дзеленькає дзвоником поштар, і коні
В долині куряви не підіймають.
Ні хуторця, ні хати на просторі,
Ні огнища, ні пісні, чи забави…
Степ розливається, мов сонне море,
Куняє жито, задрімали трави.
Окрились ниви сіттю золотою;
Озвався перепіл, самицю звучи.
Росою обливаючись рясною,
Деруть ще стиха деркачі деручі.
З-за хмари місяць ще не визирає:
Соромиться з’явитись рано, повний.
Ось хрущ гуде понуро і втікає,
А там орлан ширяє нерухомий.
Аж тускне в омряці зиркате око.
Крізь теплоту холодним подихає.
Сплив місяць понад хмарами високо
І зорями все небо засіває.
(3 votes, average: 2,33 out of 5)Related posts:
- “Білим жалем вечір кинув у тіні…” Білим жалем вечір кинув у тіні, білим жалем білий шум пороші, бо так рано одцвіталися черемхи і жечміни, бо так […]...
- “Тихий берег понад морем…” Тихий берег понад морем Темна нічка обіймає. Виплив місяць із-за хмари, Море стиха промовляє: Хто се ходить? Чи безумний, Чи […]...
- НІЧ У СТЕПУ На небі пожежа західня палає. Земля червоніє принадним рум’янцем. Заснула вродлива, весела, щаслива, І небо над нею темніє… стемніло. І […]...
- “Не чути в степу ні розмов, ані в небі вірлиного клику…” Не чути в степу ні розмов, ані в небі вірлиного клику, Німує полягла дружина на зморених сном косогорах, А сонце […]...
- “Музика. Вечір. Вікно..” Музика. Вечір. Вікно. Моря гримучі розкати. Як це далеко й давно! Я вже почав забувати. Чайки, вітрила, блакить, Зустрічі перші […]...
- ДУМКА ВЕЛИКОГО СТЕПУ Хто скаже нині, скільки літ мені, З яких то пір мене прозвали Степом І скільки ще лежать мені під небом […]...
- “Ти тямиш сей вечір? На горах і скелях…” Ти тямиш сей вечір? На горах і скелях Імла колисала примару задуми, Здрімнулося море, на змучених хвилях Хитався наш човен […]...
- ВЕСНА Й ЛІТО В СТЕПУ Годі тобі, степе, Годі твердо спати: Перестала в тебе Зима царювати. Зникнув сніг, і сонце Засвітилось чудно! Сохне-просякає Дорога безлюдна. […]...
- В СТЕПУ По хвилі зеленій пливе-виглибає ковчег для спасіння, і коршак у пошуках суші заточує лет, розмотана нитка сотається в небо від […]...
- “Гроза в степу…” Нас було двоє в однім наметі, Біля вогню ми єдині були. Транзистор читав нам новини планети, І зорі над нами, […]...
- “Під вечір виспів благодатний день…” Під вечір виспів благодатний день, Налитий сонцем, мов бджолині соти. Він був як рік (коли сидиш як пень), Він був […]...
- “Вечір, ніч, безмовне поле…” Вечір, ніч, безмовне поле, Профіль жінки у вікні. Підіймається, мов полум’я, Повен місяць вдалині. А під тим розлогим місяцем По […]...
- Вечір Стишена природа, Голуба імла. Ніжна прохолода Землю обняла. Линуть із узлісся Щебети пташок. Шелестіння листя Переплів струмок. Сінокіс пророчить Лагідна […]...
- ВЕЧІР Гарячка спалила землю, яка лежить, натягнувши на очі присмерк, і тяжко дихає. Під веретищем неба повніє місяць, і яснішає на […]...
- ВЕЧІР Непевне сонце бабиного літа сіда рішуче за червоний пруг – і поночіє враз… Уже й з яруг солодка тиша крадеться… […]...
- Стара площа Над замком середньовічним, де мури глухі, зубчаті, Зводиться повний місяць, дроблячи світлом хмари. Тихо навколо й темно, тільки годинник з […]...
- “Вечір приліг на зелені отави…” Вечір приліг на зелені отави, Руки в траві розметав. Згасли на заході пізні заграви, Місяць на сході устав. Пошуки істини, […]...
- “Осінній вечір морозом дихав…” Осінній вечір морозом дихав У небі місяць, немов п’ятак… Вона пройшла непомітно, тихо, Голівку мило схиливши так. Вона пройшла – […]...
- ВЕЧІР Пливуть терни широкими степами, Зовучи птаха на нічний постій, Де буде сон у тіні молодій Морити очі тихими верхами. В […]...
- СТИХАЄ ВЕЧІР Стихає вечір. Над горою Червоний місяць устає. Я так стужився за тобою, Любов моя, життя моє. Вслухаюся у шум прибою, […]...
- “Темніє вечір, вівці і горби…” Темніє вечір, вівці і горби, Погуцали під гору дві смереки, Боками світять хмари і гриби, І світить Шлях, що із […]...
- “Попри шпилі мідяними рядами…” Попри шпилі мідяними рядами Сунуть хмари пекельної кари – Гріх карають лицарі з рушницями, Триста років заковані в хмари… А […]...
- Осінь вечір пора вмирати осінь вечір пора вмирати голос кришиться на вітру сон раптовий як алігатор підкрадається угору теплий місяць до ока липне над […]...
- “осінь вечір пора вмирати…” осінь вечір пора вмирати голос кришиться на вітру сон раптовий як алігатор підкрадається угору теплий місяць до ока липне над […]...
- “Рано ще, рано..” Рано ще, рано. Ще і мати не вставали І до мене не гукали: Вставай, сину! Ще і батько не вставали […]...
- ЕПІЧНИЙ ВЕЧІР Під прапором мідянолистих буків, де сонце покотилось вогняним тарелем, засмаглі хлопці, мов джмелі на луках, гудуть, і вибухає пил з […]...
- В’ЯЗОНЬКО (пісня) “Ой в’язоньку молоденький, Чому рано опадає, Чому по полю літає Твій листонько зелененький? Та чи вже ж то роса з […]...
- ЗАХОДИТЬ СОНЦЕ Праворуч – сонце і пожежі! Палають гір високих вежі, Палають хвилі вогняні, І хмари в димі і огні. Ліворуч – […]...
- EMBATTLEND DARDEN Марті Грегем Вони були одинокі в городі. Внизу, назовні від зеленої межі, де сколихнувся в темряві місяць, розливши біле світло […]...
- ВЕЧІР НА ПІДГІР’Ю Славне Підгір’є, що ся маєм крило, В шовкові трави спати ся клонило, Бо світле сонце в гори ся сховало, Би […]...
- РИБАЛКА Вода шумує, розлилась, І повні повіддю всі береги й затони: З селом веснянка понялась, – Хати, двори, сади, левади співу […]...
- “Що діється на небесах…” Що діється на небесах! Блищить все небо у зірках! І зірочки так ясно сяють, А сонце гляне – і зникають. […]...
- В СТЕПУ Високий рівний степ. Зелений ряд могил І мрійна далечінь, що млою синіх крил Чарує і зове до еллінських колоній. Ген-ген […]...
- ДО СТЕПУ Поведи мене, поведи мене До своїх колоскових осонь, За Паліївку та за Димине, Де гарячі шляхи, як вогонь. Розкажи мені, […]...
- ЗЛИВА У СТЕПУ Був степ як степ. Я брів за чередою, притрушений пилюкою рудою, на обрій позирав я недарма. Південний край сухого небозводу […]...
- ДЗВІН У СТЕПУ Лунавий дзвін степів Саскачевану Стоїть, як сторож осяйних ланів, Де предків голос гойно гомонів Посеред пущ крізь довгий сон туману. […]...
- СЦЕНА В СТЕПУ А найприкріше для мене, Що свідків тоді, як на зло, Цієї страшної сцени У мене в степу не було. Коли […]...
- “Без жайворонка степу не був…” Без жайворонка степу не бува. Коли ж і є, який то степ уже? Отак, як ліс, – то тільки дерева, […]...
- “По блакитному степу…” По блакитному степу Вороний вітер! Пригорнув раз та й подався – Вороний вітер… Вийшла жита жати я. Громова хмара! Ой […]...
- ПСАЛМИ СТЕПУ Кривавії зорі світ повідають. “Слово о полку” 1 Лежиш, скривавлена і скута, Мов лебідь в лютім полоні. Яка ж страшна […]...