І Нездужає Хасеки-Хуррем, і султана Два різанці безвусі сповіщають. Серальські лікарі із Лехистана Книжки лікарські, суплячись, гортають. Іде султан, покинувши […]

І Шумить-гуде наш град первопрестольний, Свята руїна Русі і Москви, Принада Польщі, старець богомольний Заможної Волині і Литви, Гіркий п’яниця, […]

Очима стрілись ми, і ти мені сказала, Що я вінок ношу, письменства сюзерен, Схилила голову з покорою васала І не […]

Що тебе носить кругом серед сонної літньої ночі? Ти всі квіти потривожив своїм навісним сновидіннєм. Тиха фіалка злякалась, троянда понурила […]

ПІСНЯ П’ЯТА. Дума перва Тихий ангел вибирає Душу голубину, Крильми стиха осіняє Мовчазну людину. І всі віри тій людині Приступні […]

Тут земля загоготіла, Наче суд настав останній… Чутка дивна пролетіла По руїні православній. Не було такого дива І за пращурів […]

Дума друга І “Матусю, зіронько! – рече Маруся, До матері припавши головою. – Чого ви тремтите? Я не боюся Тепер […]

Коли добрі очі маєш, Зазирни в моє співаннє: Там побачиш – мов у гаї Чорнобрива сновидає. Коли добрі вуші маєш, […]

Україно, рідна сестро, Пташко полохлива! Куди се тебе замчали Необачні крила? Перед тебе щасна доля З карими очима, А довічная […]

Блакитне небо, мов дугасте море, Безоднею самітною стоїть, Під сонцем степ, козацьке Дике поле, Огнем переливається-жахтить. Гарячий вітер хилить-нахиляє Траву […]

Благословляю час той, і годину, І ту ясну невимовну хвилину, Як я, об’їхавши світ-Україну, Тебе побачив, над людей людину. В […]

Тихий берег понад морем Темна нічка обіймає. Виплив місяць із-за хмари, Море стиха промовляє: Хто се ходить? Чи безумний, Чи […]

Я не хотів би ні царських палат, Ні вертоградів пишно-прохолодних, Аби у мене був з душею добрий лад, Щоб не […]

Заднілося. Вже пурхають пташата. Устало сонечко й позолотило Ввесь степ. Мов огняна чудовна шата І землю, й небо сяєвом окрила. […]

І Далеко від трапезної палати, В яру, проміж мохнатими дубами, Де голову людського не чувати, Де тихими святими молитвами, Мов […]