“Ледь шелестить вологими губами…”
Ледь шелестить вологими губами В колодязі глибокому вода. Серпнева ніч схиляється над нами, Зірками в душу небо загляда. О, ноче […]
Ледь шелестить вологими губами В колодязі глибокому вода. Серпнева ніч схиляється над нами, Зірками в душу небо загляда. О, ноче […]
У цій країні довго не живуть. По смерті довго-довго, за життя недовго… Так ти казав про власну хресну путь Напередодні […]
Боги на Олімпі співають? Спиваються, – Так тяжко, що їм і пісні не співаються. А мариться край занебесний незвіданий, Та […]
Ти знову озиваєшся мені, І знову не накличеш ся мене… Чи не тому твій голос посумнів, Що й він не […]
У ліхтарні всесвітнього міста ростуть голоси як липи на еспланадах кав’ярень Хаос камінь огонь і над усім – архангельська труба […]
Не клявся – не зрікаюся: люблю… Моя любове, все уже минуло, І надто пізно лізти у петлю І зазирати в […]
Ми пройшли. Ми були. Наші древні кургани доокіл. Наші коні пасуться… Двигтить попід ними земля. Я згорів як вогонь. По […]
Минувся час космічних гороскопів, І чарів Ігнатенка й Чумака. Все ті зірки, і небо, і ріка, Та над привиддям корабельних […]
Лягла горілиць у траві: – Займи мене, любий, займи. Лягла у високій траві, Сказала: – Тобі я належу… Як солодко […]
Архангел Михаїл. Собор Бориса й Гліба. Видовищ даждь нам днесь. А там – вина і хліба. Хрещатик янголят. А пахне […]
І всесвітнє вікно, що прочинене в сад. І солодке цвітіння, й гіркий його плід… Золота моя юносте, я тобі рад. […]
Жебраки, українські поети, Що ви пишете в бідні газети? З ким ідете на прю, на ножі? Вас на Банковій знов […]
Я в літній дощ на дощових твоїх, На грудях табунами пальців пасся… Твого волосся дощового пасма Той літній дощ на […]
Перший голос Другий голос Третій голос Четвертий голос А тепер – тільки сад, як непам’ять, у всесвітньому домі твоїм. Сад […]
Незвичайний небесний концерт починає в мені оживати. Знавіснілий і хтивий концерт – наче дух алкогольний крилатий. Ти горів. Ти палав. […]