СЛУШНА ПОРАДА
Вовчиська ледь не довели до сказу.
Лисиця заїдала, взяв би її грець.
– Ти в курнику не був іще ні разу.
Усю увагу – тільки на овець.
А там он кури нестись перестали
І півні б’ються – гребені в крові.
Сигнали звідти вже не раз лунали
Немає в них порядку у хліві.
В нас плюралізм,
Думки бувають всякі
Але у мене досвід в цьому є
Я знаю – винен тут лише собака.
То він життя пернатим не дає.
Ото ж пора вже взятися за діло.
Як хочеш бути в нас керівником
Наводь порядок в цій окрузі сміло.
І розберись, як слід, із курником.
І вовк навів порядок як годиться.
Вчинив, як личить для керівника.
Собаку з’їв. Поставив там лисицю.
Тепер нема вже того курника.
(3 votes, average: 3,33 out of 5)
Related posts:
- НЕБЕЗПЕЧНЕ ОЛЮВАННЯ – Може, підем на охоту В неділю, Іване? – Ні, на зайця полювати, То діло погане. Якби піти на вовчиська […]...
- “Хочеш бути, як монашка…” Хочеш бути, як монашка, Та чинити все опроть: Цілувать голівку цвяшка, Що заходить ніжно в плоть. Хочеш бути, як владчиня, […]...
- ПОРА Пора звикати до суворих слів, Твердих, як золоте дубове брусся, Пора навчити дочок і синів, Що Україна – мати, не […]...
- ЯКЕ НАМ ДІЛО ДО ТОГО? Яке нам діло до того, Що дикий злюка козакує? Аби не руйновав добра мого, А ближнього нехай собі руйнує, Яке […]...
- ХІБА ДОЛІ ЯКЕ ДІЛО? Іду з шинку, потикаюсь, – З свойов долев зустрічаюсь! Хитаюся – вітаюся, Про здоров’я питаюся. А вна мені відповіла: “Коли […]...
- ТРЕБА Треба бути сонцем, щоб промінням гріти, Треба буть грозою, щоб громом гриміти, Треба бути вітром, щоб хмари гонити, Треба бути […]...
- “Смерть, як ловець, ладнає сіті…” Смерть, як ловець, ладнає сіті На все живе у білім світі. Не обійти їх, не минути, І мить між бути […]...
- НЕДОТОРКАНИЙ ЛИС В гаю на лиса вовк напав. Умить схопив за карк рудого. І був би лис як стій пропав. Але не […]...
- АКТУАЛЬНЕ ПИТАННЯ Треба бути собою – Сказав Сковорода, Я метнулась за мною, А мене тут нема. У Канаді лиш тіло, В Україні […]...
- “Стрільцем бим бути рад…” Давня мисливська пісня Стрільцем бим бути рад. Стрільцем бим бути рад. Як побачу порошницю, Пистолята і рушницю, Гарну з борсука […]...
- ПОРА Вже й сум посивів від турбот щоденних, (Старіються в цім світі й почування). В саду достиглих слив співає вітер, Осінню […]...
- “Що ж, авторучка – це не шабля з піхов…” Що ж, авторучка – це не шабля з піхов. Ворожа кров не бризне з-під пера. І лиє дощ. І гетьман […]...
- СМІЛИВИЙ ЧОЛОВІК Я дуже сміливий: я не боюсь нікого Слабого; За правду битися готов я до загину З-за тину. Недавно я почав […]...
- СИНОВІ Ти був іще малий котигорошок, Така собі одна із людських мошок, Що виповзли на сонце, бо весна Тепло лила із […]...
- КАЗАНОВА джузеппе казанова якому так заздримо не був ані надто багатим ані надто сильним а його епоха знала мужчин так само […]...
- Про жінок Пригадай собі голос матері, Як хочеш почути совість, Пригадай собі руки милої, Як хочеш повернути щастя, І дівчинці семилітній З […]...
- ТРИ СТРОФИ Ці три строфи, неначе три тополі, Чи три верби, похилені в журбі, Чи три свічі, погаслі й захололі, – Але, […]...
- КОЗАК Куда ж ти, козаче, на карім на коні – Ци з орли в заліжку, ци з вітром в погоні? Ні […]...
- ЩЕ Й ДОСІ Я ДИВУЮСЬ Ще й досі я дивуюсь, Дивлюся, мов дитина, Великими очима На світ і на людей. Пора б прибрати позу, Мовляв, […]...
- “- Бути чи не бути?” – Бути чи не бути? – Терзає все більше і вдень, і вночі. – Людям треба скоріш роздобути Від глузду […]...
- “Пожовтіла тополя. І клен збагрянів.” Пожовтіла тополя. І клен збагрянів. Осінь надворі. Пора сумувати. І видіння з тобою проведених днів (З тобою! Посеред розквітлих лугів!) […]...
- “Що за епоха була…” Що за епоха була! Нині вона – за горами: Воду бери з джерела, В ліс вирушай за грибами. Хочеш – […]...
- БЕНКЕТ Що, горілка там чи кров? Плеще, плеще чарка пінна, Ну ж, голубко, ну, незмінна, Як не втіхи – дай отрути! […]...
- 20. РЦІМ ВСИ Скажімо всім: щоб Богу бути чоловіком треба розминатися з собою поміж вічним і дочасним, між порочною землею, й непорочно-чистою лілеєю […]...
- ПОРА ВОСКРЕСІННЯ Природу знов охоплює весна І світ у свіжих соках молодіє, В старечих вербах, древніх ясенах Вино зелене буйно сповеніє… Пора […]...
- УПЕРЕД Уперед за край рідний та волю, За окутий, пригноблений люд, Хоч нічого не знайдеш, крім болю, Хоч нас жде невіддячений […]...
- “Прийде пора – і я цей світ покину…” Прийде пора – і я цей світ покину, Нащадкам залишу як заповіт Думками обіймати цілий світ І над усе любити […]...
- СОЛОВ’ЇНА ПОРА Кілька тижнів – і все. І треба Перелити життя у пісню, Бо, як вистрілить колос в небо, – Буде пізно. […]...
- “Воно дощем спадає золотим…” Воно дощем золотим спадає золотим Тобі на серце – і життя щоденне Здається святом, палацом – твій дім, І кожне […]...
- МІС ІСТИНА Красива жінка – істина відносна. Найперша міс на конкурсі оман. Порадниця духовним альбіносам, коли вчиняють вірші чи роман. У неї […]...
- Бути посохом для пілігримів Н. М. М. бути посохом для пілігримів заки простелюся стежкою бути черпаком для голодних заки розкришуся манною жити в тіні […]...
- В ОБОРОНУ ХЛІБА Юначе мій, чиєїсь мами сину, Зодягнений на джинсовий мотив, – Я аж завмер, коли ти… півхлібини “В дев’ятку” натреновано вгатив! […]...
- “Моя гріховнице пречиста…” Моя гріховнице пречиста, Моя лілеє на багні, Чужі обійми, як намиста, Ти познімала при мені. І знов, як у дитини, […]...
- ИНЕЙ Глухая пора листопада, Последних гусей косяки. Расстраиваться не надо: У страха глаза велики. Пусть ветер, рябину занянчив, Пугает ее перед […]...
- “Що від мене хочеш, тихий смутку?” Що від мене хочеш, тихий смутку? Чим і перед ким я завинив?.. Не впаде землі сирої грудка Ще на мене […]...
- ДО НАРОДУ УКРАЇНСЬКОГО Народе мій! Зблукавшись у темноті, Не бачачи, на знаючи шляхів, Вбиваючи всю силу на роботі, Що не дає й хвилини […]...
- ПРИСВЯТА Ясно, чому так не любиш чути цих слів із смітників, а не словників – це той бруд, який щодня підмітаєш […]...
- “Так свіжо низом пахнула трава…” Так свіжо низом пахнула трава, А десь вгорі заплутувались бджоли Серед суцвіть… Хмеліла голова В нектарах запашніших матіоли. Од всього […]...
- ЛІТНІЙ ВЕЧІР Від спеки місто важко дише, й чоло його шорстке й червоне під віялом нічної тиші поволі стигне і холоне. Тремке […]...
- “Нащо слова? Ми діло несемо…” Нащо слова? Ми діло несемо. Ніщо мистецтво і мана теорій. Бо ж нам дано знайти життя само В красі неповторимій […]...