“У жадобі ідейної висі…”
У жадобі ідейної висі
зіп’ялись на словесні котурни
і шпурляють недокурки мислі
у невпізнані прірви, як в урни.
Бідні лицарі коньюнктури!
Ви ж забули істину просту,
що найвищі у світі котурни
не замінять власного зросту.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Ні! Я не лізу на котурни Ні! Я не лізу на котурни, На пальцях в небо не здіймаюсь, Не роблю з свого серця урни, Огнем бенгальським […]...
- ПІСНЯ Погасла, погасла пожежа кривава, Громи одгриміли, дощі одлились, – Воскресла велика, єдина Держава, Що в мріях нам снилась колись, Слава! […]...
- МІСТА-ЛИЦАРІ Луцьк, Володимир і Берестя У сиву давнину колись, Як лицарі достойні й чесні, На рідних пагорбах звелись. Не раз сюди […]...
- ЧАДРА Я тебе не сприймаю за істину, Бо таких, мабуть, зовсім нема. Ніч, вітрами дурними освистана, Свою чорну чадру підніма. І […]...
- ДВІ АФИНКИ Володимирові Вознюку Дві афинки на сигліні… Однині Вони вже є. Чорніють у росі дві афинки на сигліні в долині: в […]...
- “Попри шпилі мідяними рядами…” Попри шпилі мідяними рядами Сунуть хмари пекельної кари – Гріх карають лицарі з рушницями, Триста років заковані в хмари… А […]...
- “Не сміє бути в нас страху..” + *** Не сміє бути в нас страху І жадної тривоги. – Чому? Бо ми є лицарі грізні Залізної Остроги! […]...
- ГОРА ЖОВТИХ ЛІЛІЙ ГОРА ЖОВТИХ ЛІЛІЙ Скажи – ти не забула гору Жовтих Лілій І до болю зелену полонину? Коли перебули найпоетичнішу з […]...
- НАСТРОЄВЕ Сьогодні у мене весь день утома Й безмов’я… Тягуча безмов’я нить. Так наче пішли всі кудись із дому Й забули […]...
- “Мені завжди здавалося, що у Греції…” Мені завжди здавалося, що у Греції навіть статуї теплі. А сьогодні передавали, що у Греції випав сніг. Муза історії Кліо, […]...
- 3. Цієї ночі Цієї ночі зеленим потягом ти наближаєшся до Києва, але потяга нема а чи просто не видно, і я бачу над […]...
- ВИРОК ПОЕЗІЇ Андрієві Охрімовичу я останній прозаїк блідих поколінь я останній пророк мегаполісу де червоною ниткою в календарі інтроспекція власного голосу де […]...
- “Світ хитрим облудним лисом…” Світ хитрим облудним лисом Крутив і метляв слідами, Перуки вдягав на лисих, Гостренькими щиривсь зубами. На щирих строчив доноси, На […]...
- “Де ті царі, що підуть з пастушками…” Де ті царі, що підуть з пастушками, коли зоря засвітить ув очу? Мовчать сніги над нами і під нами. На […]...
- Я НЕ ДИВУЮСЯ Я не дивуюся, що ми Нічого в світі не умієм (Звичайно, бідні гречкосії); Але дивуюся, що ми Нічого вчитися не […]...
- КАРПАТСЬКА БАЛЯДА Олені Багато юносте! Щедрими Втіхами доля гостила. Ми не питали, що далі За молодою межею. Об скелі дзвеніли комети, Одна […]...
- “Смертей і ран, і сліз солоних…” Смертей і ран, і сліз солоних Я надивився за війну, І находивсь по закордонних За осінь, зиму і весну. Я […]...
- ПРИТЧА ПРО НЕНАВИСТЬ Посварились друзі за межу колись, І ненавистю їхні серця запеклись. Один одному смерті швидкої хотів, Так жили вони довго, заковані […]...
- 12. АДОВИМИ УЗАМИ СОДЕРЖИМІЇ КО СВІТУ ІДЯХУ Ми затиснулись у зморшки невіри, скаралися сумнівом на сьогодення і змили з очей краєвид позасвіту. О, покажи, як гострим прозрінням […]...
- ОЛЕКСАНДР ДОВЖЕНКО Йому і страшно, і блаженно, він посивів, як сивий світ, людинолюбцеві Довженку запахло мудрістю століть. Запахло сонце світлим медом в […]...
- “Дух народів горить…” Дух народів горить, дух народів – “мов жрець”. Тільки в нас як було: ті ж раби, ті ж підгінчі… О […]...
- РІЙ І ТРУТЕНЬ Раз ся пчоли вироїли, Но бідні без матки; Однак вірно позносили Добиток і статки, Що дістали в віні По своїй […]...
- ОДИН – БАГАТИЙ, НА ІНШОМУ – ЛАТИ Отой багатий, а отой бідує, Один позичить – другий заборгує. Багатий завжди злидню дати може – Своїм набутком хай йому […]...
- ГУЦУЛ-НЕВІР Гуцул-Невір, половчани – Хто на Русі го й не знає? Плужить долом подолянин, Піт кровавий утирає, – Він же, стоя […]...
- “За що ми любимо Богдана?..” За що ми любимо Богдана? За те, що москалі його забули, У дурні німчики обули Великомудрого гетьмана. 1845-1846...
- ДЕСЬ ПІШОВ ДОЩ Десь а можливо й тут пішов такий дощ дощ пішов такий що стало нікому й нікуди витягати допіру втонулого від […]...
- МІЖ ДВОМА ЕРАМИ 1. Христова ера проминула, Чому ж ти не прийшов, Христос? Націлились холодні дула В твоїх пророцтв забутий стос. Хто ж […]...
- ГОЛОВА Він зроду поля власного не мав, Чиє ж оце лежить, як кремінь в спеку? Лан білі крила важко підійма, Пониклий, […]...
- “Не вибухає, не вулканить…” Не вибухає, не вулканить Кохання перше у душі, Лиш, як дорога дальня, манить Зійти на станції чужій. На незнайомому вокзалі […]...
- ЛІСИ БІЛОРУСІ Ліси Білорусі – суворі ліси. Дерева – мов лицарі честі. Негусто у них показної краси, А ран – як на […]...
- “Вони живі, вони живі – пілати…” Вони живі, вони живі – пілати, Шпигують скрізь – чи не воскрес Христос. І пхає правду, істину за грати Пілат […]...
- Homo Цей світ біжить до прірви і не може Спинитися: не має він гальма. Є хлібний стіл, і полюбовне ложе, І […]...
- “Кодня, Базар і Крути…” Кодня, Базар і Крути – Міти крутої долі. Де ви, Коклеси й Брути, Лицарі честі й волі? Бог не дає […]...
- НАЙВАЖЧА РОБОТА Натомлена душе моя, не дрімай – Нікому не дай тебе. душе, приспати. Струмочок життя не до прірви тримай І не […]...
- “Ходять по квітах, по росі…” Ходять по квітах, по росі. Очима чесними, Христовоскресними Поеми тчуть. А сонця, сонця в їх красі – Не чуть. Царства […]...
- “Я люблю казки чудові…” Я люблю казки чудові, Я кохаю сни прекрасні. Ах, мені від їх розгадок Насолоди повсякчасні. Я люблю їх завжди слухать, […]...
- Осінні думи. ЖУРАВЛІ Понад степи і поле, гори й доли, Понад діброви, зжовклим листом вкриті, Понад стернища, зимним вихром биті, З плачем сумним, […]...
- ДРУЖНЯ РОЗМОВА “Люби ближнього свого, як самого себе” Так, Я Люблю себе, Люблю і навіть дуже, Але без цього, любий друже, Я […]...
- ПРОБУДЖЕННЯ УВЕЧЕРІ Моє обличчя взяв в м’які долоні вечір, і біля рівних ніг розп’яття я забув порожню форму власного буття. Фонтан прозорих […]...
- ЗЕЛЕНЕ Дощі шепітливими вустами Цілують зелену землю. Так я цілував твої зелені очі, Коли ти поверталася з лісів. Зарошена м’яким галасом […]...