“Ті журавлі, і їх прощальні сурми…”
Ті журавлі, і їх прощальні сурми…
Тих відлітань сюїта голуба…
Натягне дощ свої осінні струни,
торкне ті струни пальчиком верба.
Сумна арфістко – рученьки вербові! –
по самі плечі вкутана в туман.
Зіграй мені мелодію любові,
ту, без котрої холодно словам.
Зіграй мені осінній плач калини.
Зіграй усе, що я тебе прошу.
Я не скрипковий ключ, а журавлиний
тобі над полем в небі напишу.
(4 votes, average: 4,00 out of 5)
Related posts:
- “Не прошу любові ані ласки…” Не прошу любові ані ласки, Бо любові випрохать не мож – Будь мені як королева з казки, Що заснула серед […]...
- “Осінній день, осінній день, осінній…” Осінній день, осінній день, осінній! О синій день, о синій день, о синій! Осанна осені, о сум! Осанна. Невже ця […]...
- Осінні думи. ЖУРАВЛІ Понад степи і поле, гори й доли, Понад діброви, зжовклим листом вкриті, Понад стернища, зимним вихром биті, З плачем сумним, […]...
- СУРМИ ОСТАННЬОГО ДНЯ Стоповерхові кам’яниці сплять, немов потомлені звірята, географи малюють зорі крейдою на неба мапі, в рудому сяйві ліхтарів дощу краплини, мов […]...
- ОСІННІЙ ВИХОР Осінній вихор так жалісно грає, Заводить, стогне, шумить за вікном, Мов окаянних, скимить, завиває, Б’ється під вікнами чорним крилом… Душе […]...
- “Дивний образе таємний…” Дивний образе таємний, Що негадано-неждано Із далека – із незнана У кімнату цю принісся І спинився на стіні, Я прохаю […]...
- ЖУРАВЛІ Видиш, брате мій, Товаришу мій, Відлітають сірим шнурком Журавлі в вирій. Чути: кру! кру! кру! В чужині умру, Заки море […]...
- ТІНІ Близькі обличчя линяють На подіб’я печерних малюнків, Листків папірусу Та плинних хмар, що під вечір Топляться в золоті, Міняючи свої […]...
- “Кущ осінньої калини…” Кущ осінньої калини Паленіє у вікні. Біла нитка павутини Пропливає вдалині. А під нею сині-сині Ріки, наче неземні. У ясному […]...
- ЖУРАВЛІ (“Зацвіла весна, молода, ясна…”) Зацвіла весна, молода, ясна, Білим цвітом простелилась до села. На лугах, в діброві в зустрічі, в розмові Полюбила, тільки гордою […]...
- САД Осінній сад, як у дитинстві, такий високий і прозорий. Вночі колишутьсяміж листям ренетами осінні зорі. І разом з листям-сухозлиттям вони […]...
- АСТРАЛЬНИЙ ЗОЙК Добридень, люди! Вбитий на снігу, я спам’ятався в зоряній пустелі. І все, що має на землі вагу, осипалось, як мертві […]...
- “Я тебе непогасну, як вічність…” Я тебе непогасну, як вічність, До причастя прошу і до віри. Ти прости мою стомлену грішність, І пробач недолугі зневіри. […]...
- “Недумано, негадано…” Недумано, негадано забігла в глухомань, де сосни пахнуть ладаном в кадильницях світань. Де вечір пахне м’ятою, аж холодно джмелю. А […]...
- “Я сотворив тебе зі Слова…” Я сотворив тебе зі Слова, з пелюсток маку і роси, аби криниця яворова твоєї бралася яси. Я сотворив тебе з […]...
- Совиний плач копнув смеркання совиний плач копнув смеркання до білої кістки іншого ранку де краєвид осліпив своє зелене око і продирається у ляк дитини […]...
- “Осінній вітер з Туркестану…” Осінній вітер з Туркестану. У тебе зірка над чолом і очі од кохання в’януть… Я цілував твою шинелю й обмотки, […]...
- ЕТЮД ЗІ СВІЧКОЮ І знов мені дорога дальня По картах випала. Іду. …Горить свіча в твоїй вітальні Одна-єдина на виду. Запахло воском від […]...
- “Осінній вечір морозом дихав…” Осінній вечір морозом дихав У небі місяць, немов п’ятак… Вона пройшла непомітно, тихо, Голівку мило схиливши так. Вона пройшла – […]...
- “У синьому небі я висіяв ліс…” * * * У синьому небі я висіяв ліс, У синьому небі, любов моя люба, Я висіяв ліс із дубів […]...
- “Я пішла як на дно…” Я пішла як на дно. Наді мною свинцеві води. Тихі привиди верб обмивають стежку з колін. Захлинулась і впала, як […]...
- “І кінь тебе поніс через потік…” І кінь тебе поніс через потік. Для тебе ліжник на коня накинув панашко. Він коня твого зарік на воду й […]...
- “На кучугури…” На кучугури Важких снігів Крижано-хмурий Лягає гнів. О серпе в небі, Тонкий, легкий, Землі-ганебі Рони скалки! Я простягаю Ковші долонь, […]...
- ОСІННІЙ ДОЩ Осінній дощ, осінній дощ Тихцем наівяв сум і тугу. Літа, здається, у ніщо Сплелися – й канули за пругом. Чому […]...
- “Я сам-один у камері кромішній…” Я сам-один у камері кромішній, Немов живцем похований в труні, Вже наді мною, мабуть, і вві сні Не зглянеться ні […]...
- “Якби мені черевики…” Якби мені черевики, То пішла б я на музики, Горенько моє! Черевиків немає, А музика грає, грає, Жалю завдає! Ой […]...
- ДУМКА ПІСНІ-ПОЛОНЯНКИ Бувала я усякою – Від Марії, від Якова, Із сльозою, із притопом, То кригою, то окропом… Тепер же я полонянка […]...
- СПОГАД Виблискує в сонці ріка, Біліє хмарина легка, І ти мені мила така, Що годі вмістити у слові Безмежжя моєї любові. […]...
- “Я сам собі тісний…” Я сам собі тісний. Словам моїм так тісно, як сонцю в зворохоблених очах. Як в тріщину на древнім обеліску мурашки […]...
- “Ще під інеєм човен лежав без весла…” Ще під інеєм човен лежав без весла, Ще не скреснув мороз, далина не воскресла – З того боку снігів задиміла […]...
- “Пробираясь до калитки…” Пробираясь до калитки Полем вдоль межи, Дженни вымокла до нитки Вечером во ржи. Очень холодно девчонке, Бьет девчонку дрожь: Замочила […]...
- “Я ревнував тебе, як сон…” Я ревнував тебе, як сон, Що ніч свою до дня ревнує. Як пізно я збагнув закон: Сну для любові не […]...
- ЗВЕРШЕНО КЛОПІТ ЛІТА Повний гороху кошіль. Мак зі стіни звиса. Осінь, ласкаво прошу в хату мою і в сад. Викопано картоплю, моркву і […]...
- “Палають огні при долині…” Палають огні при долині, І північ заходить, і сон. Татари сидять при долині На всіх поділяють полон: – Два списи […]...
- “Вже снігом, мила, забіліла голова…” Вже снігом, мила, забіліла голова, Рядочок літ стає щоразу довшим. І світ чадить. І губляться слова, Що йдуть крізь серце […]...
- “Гей, на синьому небі, на блакитному небі…” Олесю Терентійовичу Гончареві Олесю Терентійовичу Гончареві Гей, на синьому небі, на блакитному небі – Вишиванкою зоряний степ… Повернуся назавжди – […]...
- ВІД ЛЮБОВІ Вам – любов моя, братове, Хліб і чарка на столі. Світ любові – рідній мові І всім сущим на землі. […]...
- ГОМІН Гомін, гомін по діброві, А над полем все заграви, А над полем все заграви, Пожовтіли буйні трави. Станьмо, хлопці, при […]...
- КОХАНІЙ В симфонії є свій рояль – маестро світла, болю й неспокою. Бринить у ньому квінтою-струною любові віра, чиста, мов кришталь. […]...
- “Між межами жваво, живо…” Між межами жваво, живо Жовте жито жнуть женці. Розпочалось нині жниво, Серп аж пріє у руці… Сніп за снопом ув’язає, […]...