“Ще вчора була я висока, як вежа…”
Ще вчора була я висока, як вежа.
Здається, ще трохи – дістану зеніт.
І раптом, як вибух, – обвал і пожежа.
Розтрощений камінь – уже не граніт.
Руйновище віри, і розпач, і розпач!
Під попелом смутку похований шлях.
Зажурені друзі сахнулися врозтіч.
Посіяне слово не сходить в полях.
На те й погорільці, – будуємо хатку.
Над хаткою небо. А знов голубе.
Найвище уміння – почати спочатку
життя, розуміння, дорогу, себе.
(4 votes, average: 4,75 out of 5)
Related posts:
- “Ніч була розбурхана та тьмяна…” Ніч була розбурхана та тьмяна, Вітер грав і рвав пом’яті струни, Я пила самітньо аж до рана Темну розпач – […]...
- “Весна зіткала вчора гобелен…” Весна зіткала вчора гобелен у лузі – з трав, із квітів, з верболозів. Зіткала вітер і зіткала клен, грози зіткала […]...
- ТОРОНТСЬКА ВЕЖА Уколом у небо вкололася вежа, Щоб дальше, щоб вище, щоб дужче Людських володінь закріпилася стежа, Бо вже на Землі стало […]...
- “Вчора лишилась за нами у мряці ліси…” Вчора лишились за нами у мряці ліси, Вчора одкрились рожева умита долина. Хлипає тихо розбита рука. – О, як пси, […]...
- ЯКБИ Я БУЛА ДЗВІНКОЮ Ти мусів бути Довбушем, Черствим і рішучим, Що гордо ступає землею, Твердо цілує І пригортає як князь. Ти мусів бути […]...
- ВЕЖА Ми брали вежу… Вперті хлопчаки Здиралися по стояках соснових. Вже в цілу скирту вклалися роки, А треміт втомленої там руки […]...
- ВИСОКА ЧЕСТЬ Ще будучи єфрейтором, у давню годину Узяв Сидір дружиною доярку Марину. А коли він дослужився аж до генерала, Жінка глянула […]...
- “Не погасне висока потуга Дніпра…” Не погасне висока потуга Дніпра, Не зміліє в отецьких криницях вода, Доки є на землі хоч краплина добра І Марія […]...
- “Вона була задумлива, як сад…” Вона була задумлива, як сад. Вона була темнава, ніби сад. Вона була схвильована, мов сад. Вона була, мов сад і […]...
- “Сьогодні я не той, що вчора…” Сьогодні я не той, що вчора, І ватра мрій – не та сама, Бо впала непрозора штора За тим, що […]...
- “Над Парижем небо голубе…” Над Парижем небо голубе, Лувр застиг у Сені і Нотр-Дам… О Париже, не забудь тебе! Все, що бачив, Друзям передам! […]...
- “Чи й справді необхідно, щоб жінка була мужня…” Чи й справді необхідно, щоб жінка була мужня? Спасибі вам, спасибі за цей пріорітет. Поетам всіх віків була потрібна Муза. […]...
- “Вчора ще недоспілі, а нині уже переспілі…” Вчора ще недоспілі, а нині уже переспілі, і одспівані, наче далекі пташині пісні, твої губи невмілі, а нині такі вже […]...
- “Отак, неначе вчора вранці…” Отак, неначе вчора вранці, Ішли до діла новобранці – До плуга, молота, ракети, І дехто, ясна річ, – в поети. […]...
- Я ВЧОРА СТРІВ ДИТЯ БІЛЯ ВОРІТ Л. Вишеславському В моїм блокноті слід ще мирних днів: Адреси друзів, задуми безхмарні… О як би я, о як би […]...
- “О Істино, свята і Божа…” О Істино, свята і Божа, Зійди з Хреста, немов яса! Нехай воскресне цвітом гожим Ще раз твоя земна краса. Бо […]...
- ЗНОВ ЗАСІДАЮЧИ ДО “КОРОЛЯ ЛІРА” Золотомовна лютне, дзвін пишноти! Співна Сирено! Казку ведучи, Згорни прадавні сторінки й мовчи, Мелодій збувшися в холодні сльоти. Прощай! Крізь […]...
- НЕБО А небо не змінилося – так само Сідає сонце і хмарки пливуть. І сто заграв зненацька за лісами Скривавлять дум […]...
- ДИМАР Димар з червоним обводом Найвище Залізо стовбури кран ланцюги Вода 2 хінських голодранці по парі корзин у них з фісташками […]...
- “Що за епоха була…” Що за епоха була! Нині вона – за горами: Воду бери з джерела, В ліс вирушай за грибами. Хочеш – […]...
- “Злива була у Ворохті давнього дня…” Злива була у Ворохті давнього дня. Пізні дощі гори товкли і місили. Сивий гуцул просив над трупом коня: “Боже, дай […]...
- “Моя судьба була до мене щедра…” Моя судьба була до мене щедра: ішов-ішов – і от помітив враз: стоїть за щастям незвичайна черга – За тим, […]...
- “Ой, була собі Оксана…” Ой, була собі Оксана, та як був собі Іван… Та схопилась шура-бура, ще й любовний той роман. Ах! ах! Темні […]...
- “Нічка тиха і темна була…” Нічка тиха і темна була. Я стояла, мій друже, з тобою; Я дивилась на тебе з журбою, Нічка тиха і […]...
- “Була доба: під палітурний ніж…” Була доба: під палітурний ніж Свободолюбні книжечки вергали. Півсторінками повнились підвали, Та не спиняли письмаки грабіж. А прес іржав, як […]...
- “На Лесбосі ніколи не була ти…” На Лесбосі ніколи не була ти, Де ж ти взялась, до чорта, отака, Із ніжними колінами теляти, Яке навік злякалося […]...
- “Дача була край села…” Дача була край села, Срібно тремтіла трепета. Господи, як ти знайшла Посеред ночі поета! Як ти несміло ввійшла, Як дарувала […]...
- “Ой була на світі та удівонька…” + Ой була на світі та удівонька, Трьох синів мала, Ночі не спала, Їх доглядала, В чистім любистку синів своїх […]...
- “Десь суть була…” Десь суть була, осталися одгадки, десь дім стояв, та як його знайти? Мій шлях неждано виховзнув з-під ніг піском розлився […]...
- Може я була цим сліпцем може я була цим сліпцем або катеринкою або піснею що з неї бриніла загубилася пацьорки дівчинки з очима солодких сливок...
- “Я повинна була в Вероні…” Я повинна була в Вероні Прийти на світ. Так каже Моє ім’я. У Вероні Сталася та історія… Але про неї […]...
- “Якби я була святою, тоді…” Якби я була святою, тоді Все б розв’язалося просто: Вам була б я рукою в пітьмі, Зірницею духу. Чи жертву, […]...
- ОСНОВА У кого – барви, що ростуть з палітри, на небо схожі і на краплю крові. А в мене – рідне […]...
- “Прокляття, розпач і ганьба!..” Прокляття, розпач і ганьба! Усю пройшов я Україну, І сам не знаю, де спочину І де не стріну я раба. […]...
- “Ти була для мене цвітом рідних піль…” Ти була для мене цвітом рідних піль, Снігу білим пухом з верхів моїх гір, Ти була для мене сумом чорних […]...
- “До кого говорить…” До кого говорить? Блок у могилі. Горький мовчить. Рабіндранате-голубе! З далекої Бенгалії прилинь до мене на Вкраїну, Я задихаюся, я […]...
- ОБНІМАЮ ПІСНЕЮ Краю мій коханий, щире твоє слово, небо твоє ніжно-голубе. Рідна Україно, земле колоскова, обіймаю піснею тебе. Щедра Україно, чисті твої […]...
- ЧУДО Та звідки ж воно, оце слово, ніколи, здається, не чуте? Ну просто не слово, а чудо – та звідки ж […]...
- “Що ти, хто ти…” Що ти, хто ти? Сеї ночі Наді мною нахилялось, Удесяте а чи всоте Тихо в душу переллялось. Не збагнути: Чи […]...
- ПОСВЯЧЕННЯ У СЛОВО Нам треба голосу Тараса. П. Тичина Батьку наш Тарасе, громе піднебесний, ти навчи гриміти, грозами цвісти! Грізне твоє слово блиском-перевеслом, […]...