ПСЛО
А Псло тече. А Псло собі тектиме
Не день, не два, як вже багато літ.
Стоять дерева, мов у віршах рими,
І білий світ, і синій світ стоїть.
Безмежний спокій, і порив нестримний,
І горда тиша, і величний грім…
Моєю тінню. Веснами моїми,
Моїм прокляттям. Покликом моїм.
І церква на горбі. І свіжа зелень рясту.
І три мости. І три старих човни.
А Псло тече. Велично і прекрасно.
І сиві верби тягнуться за ним.
Бо лицемірство, метушня безглузда
І сірі дні з продажністю нікчем
Впадуть на дно віків і в мул погрузнуть.
А Псло тече. А Псло собі тече.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- “На Псло, на Ворсклу, на Сулу…” І На Псло, на Ворсклу, на Сулу, На юні води непочаті Ліг золотий осінній сум, Поліг багрець у тихім святі […]...
- “Я сам собі тісний…” Я сам собі тісний. Словам моїм так тісно, як сонцю в зворохоблених очах. Як в тріщину на древнім обеліску мурашки […]...
- “Жорсткоий дихає в обличчя світ…” Жорстокий дихає в обличчя світ І внученьки яскраві сяють очі… Цей світ, що люто витлумив совіт (Він під хрестом вже […]...
- ДЖЕРЕЛА Місце по дорозі з Дубна до Берестечка, де пив воду Т. Шевченко і де поетові зведений гранітний постамент. Тече вода, […]...
- У КРИМУ Над морем – “Гніздо ластовине”, І скеля внизу – як вітрило. І думка за обрії лине, І далеч імлою повило. […]...
- ШЕХЕРЕЗАДА, ІV Я побачив тебе з трамваю. Ти все та ж голуба й ясна, – тільки я, тільки я не розмаю снігового […]...
- МЕМОРІАЛ Солдат у бронзі. Сум надгробних плит. Ріка тече за сиві небосхили. І тільки не тріпоче, Не горить Вогонь, що звали […]...
- “Світе любий, таємний, далекий…” Світе любий, таємний, далекий, Так, як зоряні ночі Вкраїни, Як лелека в ту світлу країну, Я полeчу туди, як лелека. […]...
- ЧЕТВЕРТА КАРТКА З КАЛЕНДАРЯ (1960) Народження привітало мене моє рідне й чуже місто дерева простягнули свої листяні долоні й підтримували сонце щоб було світло готичні […]...
- БАБИНЕ ЛІТО човни крізь дим тіла у сон глибокої квітки смерті у заплющених очах заснованих сухою летючою слиною ідолів далини які пестять […]...
- БАБИНЕ ЛІТО човни крізь дим тіла у сон глибокої квітки смерті в заплющених очах заснованих сухою летючою слиною ідолів далини які пестять […]...
- ОСІННІЙ ШУМ Плюскоти річки і шелести гаю Тонуть прозоро в замислений вечір, Де чисто і ясно, неначе в нетечі, Горючі осінні ліси […]...
- “Дуби похмурі й мовчазні…” Дуби похмурі й мовчазні, Берізки світлі і веселі І рясту першого пастелі У чорнолісій глушині – Усе таке святе мені, […]...
- НІЧ Мені в пам’ятку ніч, як Сіли в човен старий – дяк, Дяк та я, та й махнули… Та і тихій […]...
- ПО БУРІ Притихла буря… Низько над землею Тягнуться хмари втомлені, понурі; Сонце сховалось під сіру кирею, Хати здрімались, задумані, хмурі… У густій […]...
- ДО МОГО БРАТА ОЛЕКСИ ЧЕРНЯВСЬКОГО, ЩО ЗБУДУВАВ МІСТ НА ЧЕРЕМШІ У РОТОКАХ Мостив мій братик мости З білої риби кості, З каменя дорогого, З перстеня золотого. Мости, брате Олексику, Мости ти, мій […]...
- “І багата я…” І багата я, І вродлива я, Та не маю собі пари, Безталанна я. Тяжко, тяжко в світі жить І нікого […]...
- GEIRANGER Юність Молодечий порив білопінним збігає потоком з гір, де батьком буття – чародійний чаклун-льодовик, – молодий водоспад білим шумом у […]...
- ДРУЗЯМ-ПОЕТАМ І СОБІ Помовчім, як нічого сказати, Не жонглюймо словом без мети. Не вбираймо у модерні шати Метушні дрібної, суєти. Слово має діло […]...
- ПІВДЕНЬ Хай Сезан собі малює Пастелеву, мрячну зелень: Я горю тепер стобарвно, Мов Гогенова палітра! – Там ще луком люд полює, […]...
- “Блакитний час, прикинувшись водою…” Блакитний час, прикинувшись водою, тече в піщаних, чистих берегах. тече із величавою журбою – так, як тече високий в небі […]...
- СПОВІДЬ О Україно! Ти єдина в моїм розхристанім житті. Прийми цю спраглу сповідь сина, як щиру мову почуттів. На світі, знаю, […]...
- “Ще назва є, а річки вже немає…” Ще назва є, а річки вже немає. Усохли верби, вижовкли рови, і дика качка тоскно обминає рудиментарні залишки багви. І […]...
- ТАЄМНИЦЯ СЛЬОЗИ Крізь пил віків тече сльоза гаряча. Планета хмурить випукле чоло. Ви чуєте? Дитина гірко плаче, невтішно плаче і не зна […]...
- Жінка сумна жінка яка не чекає нікого сумна жінка яка лежить горілиць на березі річки яка думає про воду річчину що […]...
- “Сама собою річка ця тече…” Сама собою річка ця тече, Маленька річечка, вузенька, як долоня. Ця річечка Дніпра тихенька синя доня, Маленька донечка без імені […]...
- ВОЇНСЬКИЙ РОМАНС Блажен, хто серденьком тихеньким щиро любить. Блаженший той, хто світ розсудком возлюбив, – Хто в серці почуття героївські голубить І […]...
- “Ви, що, не знаючи мети…” Ви, що, не знаючи мети, Спиняли стомлені здорового, Лежіть собі – до неба йти Ще довго. І ви, що до […]...
- ВЕЧОРОМ Пою коні при Дунаю Та й думаю, та й думаю: Коні карі, коні сиві, – А я молод, нещасливий. І […]...
- “Дві верби, дві журби, дві осінні задуми…” Дві верби, дві журби, дві осінні задуми, – Дві сестри, дві вдови входять в ліс, наче в думу. В лісовій […]...
- НЕ Я Б’Ю – ВЕРБА Б’Є Знов у Вербну святу неділю Наламаю гілля в гаю. Я нарешті до краплі виллю Душу виболену мою. Буду битися… Ох […]...
- ГОРИ Вітер з моря море розгойдав, Хвилями здійнялися простори. Світ рухливим і мінливим став, Непорушні тільки сиві гори. На вершинах міняться […]...
- ДУНАЙ Я чув пісні про голубий Дунай… Не знаю – де, але у Братіславі Не голубий він, А рудий, вважай, Не […]...
- ОСІННЯ РАПСОДІЯ КОХАННЯ (пісня) Чому так сталося – не знаю, Та покохала я тебе. Свою любов в душі ховаю Й благаю небо голубе, Щоби […]...
- “Ти зброєю світ собі в ноги послав…” Ти зброєю світ собі в ноги послав, Забувши в гордині без міри: Хто руку оружно підняв на іслам, – Вважай, […]...
- ГОЛУБА Голубіє мій не згублений мотив, Душу чулу об голубивши глибинно. Я колись понад Голубою летів. Нині ж маю тільки згадку […]...
- ЧЕРЕМУХА Черемуха душистая С весною расцвела И ветки золотистые Что кудри завила. Кругом роса медвяная Сползает по коре, Под нею зелень […]...
- ВЕСНА Розцвітає весна божа, Змінились морози, Все дерево набростилось, Розвилися лози. Скрізь, де глянеш, гарно в полі, – Радість після горя; […]...
- ЗЕЛЬМАН Закрутився світ безкраїй, зелень на землі й на небі. Ой, дівчатам заплітають у волосся сонця гребінь. День зелений, день хрещатий, […]...
- Думка (“Тече вода в синє море…”) Тече вода в синє море, Та не витікає; Шука козак свою долю, А долі немає. Пішов козак світ за очі; […]...