“Повертає “на врем’є”, на дору погоду…”

Related posts:

1. Весна до нас рік-річно повертає Весна до нас рік-річно повертає, Рік-річно кожне дерево цвіте. Та серце людське раз лиш процвітає: Коли настане верем’я святе. Скажіть, […]...
2. “Струнко здіймається дим! Одисей повертає в Ітаку…” Струнко здіймається дим! Одисей повертає в Ітаку. Лози врочисто шумлять. Хлюпає любо вода. Скоро зустріне його дорога Пенелопа. Заскавулить, упізнавши, […]...
3. КАЛИНОВА МЕЛОДІЯ Нас кликав у пісню Білаш. Він брів по траві білокосій і сіяв тепло… А була ж така приморожена осінь. Він […]...
4. “Люди йдуть із вербою…” Люди йдуть із вербою – Люди святять вербу… Ми сьогодні з тобою Розриваєм табу. Заборонений плід – Як солодка верба, […]...
5. ЛІСИ БІЛОРУСІ Ліси Білорусі – суворі ліси. Дерева – мов лицарі честі. Негусто у них показної краси, А ран – як на […]...
6. “Ліси у ряст убралися барвисто…” Ліси у ряст убралися барвисто, Дощами квітень рясно відшумів. Під молоді перегуки громів Зійшов на землю травень урочисто. Зело відчуло […]...
7. КУДИ ІДУ? Питають сусідки: – Миколо, ти звідки Ідеш і вертаєш на стежку знайому? – Ой милі сусідки, Іду я нізвідки, Іду […]...
8. ЛІСИ Ліси, мої ліси, далекі й продорожні, Зайшли ви в смітники, в липку, отруйну гниль. Під кожним кущиком – лайно й […]...
9. ДНО ПЕЙЗАЖУ Корови й дині. Білий янгол на лопуха зеленій плахті. Хто будить в серці тужну п’янкість і хто колише темний страх […]...
10. АЕРОПЛАН Верби гойдались над ставом і тихо дзвонили в повітрі. М’яко котилися хвилі над полем у злотому морі, Коник дзюрчав у […]...
11. ЛІСИ ШУМЛЯТЬ Ліси шумлять, так шумлять ліси – день і ніч… день і ніч… Я глибоко в домі, в незнайомому домі роками […]...
12. БІЛА КОНЮШИНА Невибаглива, Стежила, В лузі з травами дружила. Не отак, Як та – рожева: Їй подай рожеве поле, Хоч на нім […]...
13. “Пани новітні й жебраки…” Пани новітні й жебраки – Це вже було колись. Роки минули і віки, Але чи світ змінивсь? Чи в шані […]...
14. ГРУДОЧКА ЗЕМЛІ Ще в дитинстві я ходив у трави, В гомінливі трепетні ліси, Де дуби мовчали величаво У краплинах ранньої роси. Бігла […]...
15. ПРОЩАЛЬНИЙ ВАЛЬС Однокласникам Новосанжарської школи Золоті мої надії, молоді мої сади… Надвечір’я вересневе одягається в кармін. Відкурликали осінньо, відгукали поїзди. …А на […]...
16. РІДНІ МЕЛОДІЇ Євгенові Бандуренку Від слів отих, мов наговорено, Чомусь хмелію без вина: Мечі і струни, дружба зоряна Й морська південна сторона. […]...
17. “Експромт грози, її палке натхнення…” Експромт грози, її палке натхнення – це блискавка раптового рядка, що світлом ярим вибухає з мене, що з підсвідомості аж […]...
18. Із циклу “КАЛИНОВА СОПІЛКА” 2.ЯРИЛО Яринко, Що у ярім вінку, а хто на білому конику? – А це мій батенько – Ярило. Він золотим […]...
19. МИ – З УКРАЇНИ Як вийдуть калинові наші красуні, як зблиснуть намиста кармінні, – від серця до серця проміння трасує мелодія: “Ми – з […]...
20. ЗОЛОТІ СТРУМКИ Золоті струмки розлилися. Червоного золота повні. Із ланів біжать, Із ярів гомонять, Із гір течуть, Аж до моря чуть… Течуть […]...
21. “…Мелодія весни…” …Мелодія весни: Замріє днина, Задзвонить жайворино Древній степ… В землицю рідну Упаде зернина І, в дивному прозрінні, – Проросте…...
22. “В зелених переспівах…” Євгену Гуцалові Євгену Гуцалові В зелених переспівах зоряно-криляно-клично Над вічним праполем і небом правічним Душа засвітилася, повна довіри До сизого […]...
23. ДВІ БЕРЕЗИ Ліси, поля, Ліси, поляни, Ромашки – сонця бризки… Стоять у полі, хто не гляне, Самотні дві берізки. Чого вони не […]...
24. ВОЗОВИЦЯ Що ж, запрягай корівок, Трохиме, пора вирушати! Хмар порідшало, тільки на грецькому темно ще. Як же Всім дощі ці увірились! […]...
25. ЛУК Напевно справжнім був героєм, Хто перший змайстрував цю зброю, Щоб відступив у нетрі гір Від людських жител хижий звір. Та […]...
26. ШУМСЬКІ ЛІСИ Зелена повінь. Глухомань і шум Століть зелених, пралісу густого, Тече ріка невиснажена з нього, Немов потік одвічних наших дум. Зелена […]...
27. “Вже засипають очі прохачі…” Вже засипають очі прохачі, Що вже й ховаєш очі за долоні, Та відчинились двері й по вагоні Йде янголя – […]...
28. ПОЇЗД Поїзд мене забере: крізь прочинені двері, не зупиняючись, тихо мене забере, і в вагоні легкім, як Андріївська церква Растреллі, ми […]...
29. “Цю грозу не забуду ніколи…” Цю грозу не забуду ніколи: З ріг корови стікає в краплинах сонце. Босий батько заганяє качок у комору. 1964...
30. “Як дружно й рясно сад розцвів…” Як дружно й рясно сад розцвів, Як весело буяє! А скільки визріє плодів, Про це ніхто не знає. Немало цвіту […]...
31. “Багато небесної сходить краси…” Багато небесної сходить краси на кичери лисі, на наші обійстя і наші ліси… І тихо у лісі. Один прилітав на […]...
32. 2. ТОСТ Упиймося мускатом білим із Масандри – красою гір, напиймося з алупкинського фонтана, що повертає молодість, випиймо з ялтинської мінеральної тривалість […]...
33. УВЕЧЕРІ НА УЗЛІССІ Чиї ліси, неначе й знаю. Але Його чи відшукаю? Не бачу й прояву житла. Навкруг сніги без дна й без […]...
34. СТУДЕНТСЬКЕ На столі латинь, старослов’янська, Мертвих слів ліси непрохідні. За вікном шумують, як шампанське, Білим цвітом обкипівши, дні. Кинути б конспекти […]...
35. ЗАПИТАННЯ Про що шумлять дерева уночі, Кому й на кого скаржаться сичі? Куди зникають зорі на світанні І відпливають хмари, вітром […]...
36. СЕРЕД ЛІСІВ Долівка вистелена зіллям, Дубові стіни, рушники. У вікнах клен полоще гілля, І сосни стукають в шибки. А на світанку – […]...
37. ЛІСИ, ЯКИХ НЕМАЄ Зимові витівки на склі – Для мене був єдиний ліс, Бо там. на батьківській землі, Лиш терен по яругах ріс. […]...
38. Дим крови розмитих облич далечінню дим крови розмитих облич далечінню ховає пісню у матір яка з чорної корови вигонить ніч у поле пощербом тихого ляку […]...
39. ЯБЛУКА ЧАКЛУНКИ Наче яблука налиті, Ніжнозолоті – Вивільнені і відкриті Перса молоді, Що, немов для, поцілунку, Випнуті вперед… В твоє золото, чаклунко, […]...
40. БІЛА МЕЛОДІЯ Глянув: лелечко, лілії! Світ мій в білому-білому. Я в сні? Ні-таки, ні-таки ж!.. Ліг сніг… Срібною ниткою В’ється тиша між […]...