Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“Ми мандрували пішки по Карпатах…”

Ми мандрували пішки по Карпатах
І в час, коли збивалися із ніг,
То починали дружно жартувати,
Смішити – хто як знав і хто як міг.

Мені це теж, не хвастаю, вдавалось –
На слово гострі в мене земляки! –
Аж ген далеко луни озивались,
Аж найстійкіші брались за боки.

Коли ж надвечір посідали в коло,
Хтось проказав, роздмухавши вогонь:
– Смієшся ти по-київськи, Миколо!..
І плачу я по-київськи, либонь.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 1,67 out of 5)

“Ми мандрували пішки по Карпатах…” - КАРПЕНКО МИКОЛА