Що нас гнiтить? Що душу пiднiмає?
Що нас гнiтить? Що душу пiднiмає?
В якiй би скрутi жити не прийшлось,
Не мучся тим, що ти чогось не маєш,
Навчись радiти, маючи хоч щось!
(2 votes, average: 2,50 out of 5)
Related posts:
- Що нас гнiтить? Що душу пiднiмає? Що нас гнiтить? Що душу пiднiмає? В якiй би скрутi жити не прийшлось, Не мучся тим, якщо чогось не маєш, […]...
- ПРО ДУШУ НЕ МОВ МЕНІ Про душу не мов мені, мила, Подай коралеві уста, Рам’ям обвинися щосила, Красуне, сміхуне пуста. Я в душу красуні не […]...
- “Чогось так банно… На душу впала…” Чогось так банно… На душу впала Безмежна скатерть тоски і смути, І серце багне в тиші заснути, Як скорбна пісня, […]...
- Якщо ти хочеш Душу зберегти Якщо ти хочеш Душу зберегти, Не дати вмерти їй вiд суму й болю, Роботою рятуйся i любов’ю. Душа не може […]...
- “Зазирну в душу волошки…” Зазирну в душу волошки – побачу блакить. Зазирну в душу джерела – побачу прохолоду. Моє почуття так освітило сонячний день, […]...
- “Я терпів свою душу. Страх. Бруд…” Я терпів свою душу. Страх. Бруд. Прошепочу: “Це як над убогою поглумитись. На божий суд не йди своєю дорогою”....
- “Блакить мою душу обвіяла…” Блакить мою душу обвіяла, Душа моя сонця намріяла, Душа причастилася кротості трав – Добридень я світу сказав! Струмко серед гаю, […]...
- “Зорало душу примхами життя…” Зорало душу примхами життя І, наче боронами, зволочило. Парує пар займисто, міцнокрило, Готовий вийти з темного буття. Засій і жди […]...
- Як всi бiжать, так тяжко зупинитись! Як всi бiжать, так тяжко зупинитись! Гнiтить якесь передчуття бiди. Здається, що гуртом не помилитись. Бiжу як всi. I знаю […]...
- Найвища мудрiсть – усмiхатись зранку! Найвища мудрiсть – усмiхатись зранку! Життю радiти, хоч би що було! Терпiти бiль. Угамувати рану. Простити ближнiм їх несправжнє зло. […]...
- ЧОГОСЬ ТАК СУМНО Чогось так сумно… Повиті млою Стоять в задумі стрункі тополі, З вершин Бескиду пливе росою Вівчарська пісня,- а тут, на […]...
- ПРО СЕРЦЕ І ДУШУ Можливо, лірик щиросердний звомпить, Довідавшись, скажімо, з брошурки МОЗ, Що в нього серце – то звичайна помпа, А ще точніше […]...
- Як наколотишся за день Як наколотишся за день, Як натовчешся на роботi, Так Душу задовбуть турботи, Що в нiй нi жартiв, нi пiсень! Iдеш […]...
- Із циклу “ВЕСЕЛКА” ОСТАННЯ ПІСЕНЬКА – Веселко, Веселко, чи маєш свою Вкраїну? – А моя Вкраїна – то небо синє після чорного. – […]...
- НАВІЩО ЖИТИ? В країні людожерів, де Матвій- Апостол мав звіщати слово Боже, Живеш, і палахкоче розум твій – З таким життям змиритися […]...
- От би навчитись вимикати От би навчитись вимикати Занудства клепку в головi! Щоби даремно не страждати, Не скиглити, не нагнiтати Усякi страхи i жалi! […]...
- “Не маю зла до жодного народу…” Не маю зла до жодного народу. До жодного народу в світі зла не маю. Чому ж тоді все важчає мені […]...
- Не стомиться душа радiти Не стомиться душа радiти, Жiночу бачачи красу! Якi красунi є у свiтi! Яке прекрасне розмаїття! Що їм плiтки i пересуд! […]...
- Зiрвись в кохання! Свiт не зникне Зiрвись в кохання! Свiт не зникне. Хай пiде кругом голова! Як жити, жити i не крикнуть? Не видихнуть: “Душа жива!”...
- “Коли добрі очі маєш…” Коли добрі очі маєш, Зазирни в моє співаннє: Там побачиш – мов у гаї Чорнобрива сновидає. Коли добрі вуші маєш, […]...
- “Я жду чогось – якихось перемін…” Я жду чогось – якихось перемін, Хоч зміни обстановки чи погоди,- Моя душа підводиться з колін І тягнеться до рідної […]...
- НАУКА Навчися в теслів ремесла, навчись тесати слово. Весна лірична відплила, теслярське літо знову. Горю молитвою сокири, ношу із срібла строфи. […]...
- “Люблю я квітку, да котру, не знаю…” Люблю я квітку, да котру, не знаю, Самітно сумую, І зазираю в чарочки пахущі Про душу живую. Квітки вечірнім світом […]...
- “Люблю людей. Але моя любов…” Люблю людей. Але моя любов Клубком кривавим запеклась у грудях. Оглянуся – і помічаю знов: Чогось істотного бракує в людях. […]...
- КОЗАЦЬКИЙ ХРЕСТ Мав двадцять літ. Загинув у Чечні. Дістав козацького хреста на спочив. А ти біжиш, але скажи мені, До чого ти […]...
- ТРЕБА Треба бути сонцем, щоб промінням гріти, Треба буть грозою, щоб громом гриміти, Треба бути вітром, щоб хмари гонити, Треба бути […]...
- “Прийде мить тривожна…” Ой хто не служив, братці, Та й у богатиря… Наймитська пісня Прийде мить тривожна, Запитає мати: Скільки, діти, можна Та […]...
- ШЕВЧЕНКОВІ Гарно твоя кобза грає, Любий мій земляче: Вона голосно співає, Голосно і плаче. І сопілкою голосить, Бурею лютує, І чогось […]...
- ЧОГОСЬ ОЧІ Чогось очі серед ночі Ніяк не замкнуться, Чогось сон прийти не хоче, Лиш думки снуються. Ніби тії сиротята, Ніби ті […]...
- СПІВ ВІДЛЕТНИХ ЖУРАВЛІВ Як осінні вітри дунуть І на небо хмари сунуть, Попід хмари сумно лине Ключ відлетних журавлів. Хто з них верне, […]...
- МІЙ ДЕНЬ – НА ВІУ ТЯТИВІ І Моя державо суверенна – Країно спогадів і снів! Горять, горять твої знамена, Пливуть до молодості днів – Туди, де […]...
- “Що ж далі? Задубіння жил…” Що ж далі? Задубіння жил, Подагра, пам’яті судома. Від того, чим ти досі жив, Тобі лишилась тільки втома. Навчись дивитися […]...
- Зі збірки “В СВІЧАДІ ПЛЕСА””Пізнав я той смуток, що скроні не клонить…” Пізнав я той смуток, що скроні не клонить, І сльози, що в серці на дні леденіють, А сліз тих зіниця […]...
- СЕКУНДАНТИ Летить пекучий і жорстокий час націленою кулею Дантеса. А десь у тінь ховається Данзас, не маючи до слави інтернету. Бо […]...
- 7. ІЗЦІЛЕННЯ Ізцілителю, візьми від мене душу, заліпи у ній щілини сумнівів, зневіри й боязні, аби лисніла, як горнятко, наповнене Тобою. Тоді […]...
- “Як добре жити при свічках каштанів!..” Як добре жити при свічках каштанів! Ярцвіт-яранка світить по садах. А по лісах присвічують шафрани, і завербляник світить по річках. […]...
- БАЛАДА ПРО ЛЮБОВ – Як вам, сестро, тут на самоті З чоловіком, що в горілці тоне? Він приніс не щастя – горе чорне, […]...
- КАЗКА Хто-не-хтось, де-не-десь, з деякого царства стрілку висмикнув з небес, мов пір’їнку з пташки; хтось чомусь її узяв, щось чомусь згадавши, […]...
- СУПЕРЕЧКА Кажеш ти, що марно я згораю, що життя повз мене проліта, що примарна, як видіння раю, ця моя затята суєта. […]...
- “Мені зоря сіяла нині вранці…” Мені зоря сіяла нині вранці, устромлена в вікно. І благодать – така ясна лягла мені на душу сумиренну, що я […]...