РОПОТ
Твоя душа глухонемая
В дремучие поникла сны,
Где бродят, заросли ломая,
Желаний темных табуны.
Принес я светоч неистомный
В мой звездный дом тебя манить,
В глуши пустынной, в пуще дремной
Смолистый сев похоронить.
Свечу, кричу на бездорожье,
А вкруг немеет, зов глуша,
Не по-людски и не по-божьи
Уединенная душа.
(3 votes, average: 3,33 out of 5)
Related posts:
- ОСЕННЯЯ ЛОВЛЯ Осенней ловли началась пора, Смолистый дым повиснул над котлами, И сети, вывешенные на сваях, Колышутся от стука молотков. И мы […]...
- ЩОСЬ ЗАБУЛА Я щось забула, я забула щось… Про що? Про що? Сама себе питаю. Мої сліди змиває сірий дощ, Їх обриси […]...
- Я щось забула, я забула щось Я щось забула, я забула щось… А що? А що? Сама себе питаю Мої сліди змиває сірий дощ, Їх обриси […]...
- НОВОРІЧНА КОЛИСКОВА Сніг приліг на землю льольо, Притулившись до тебе я, І гойднулась біля болю Новорічна ніч твоя… Йди додому, старший боле, […]...
- ОРДА Страшна, надихана ненавистю й злобою, Іде на свій народ перевертнів орда. Народе мій, готуйсь до праведного бою, Щоб не здригнулася […]...
- ФОНТАНУ БАХЧИСАРАЙСКОГО ДВОРЦА Фонтан любви, фонтан живой! Принес я в дар тебе две розы. Люблю немолчный говор твой И поэтические слезы. Твоя серебряная […]...
- ПЕСНЯ О ЗЕМЛЕ Кто сказал: “Все сгорело дотла? Больше в Землю не бросите семя”? Кто сказал, что Земля умерла? Нет! Она затаилась на […]...
- “Ходить ніч твоя, ходить ніч моя…” Ходить ніч твоя, ходить ніч моя, Їм не велено ночувать. Коло кола ти, коло кола я – Велим-велено начувать, Що […]...
- УТРО Неутомный голод темный, Горе, сердцу как избыть? Сквозь ресницы ели дремной Светит ласковая нить. Сердце, где твой сон безбрежий? Сердце, […]...
- НОСТАЛГИЯ Подруга, тонут дни! Где ожерелье Сафирных тех, тех аметистных гор? Прекрасное немило новоселье. Гимн отзвучал: зачем увенчан хор?.. О, розы […]...
- НЕУДАЧНИК По дороге, пустынной обочиной, Где лежат золотые пески, Что ты бродишь такой озабоченный, Умирая весь день от тоски? Вон и […]...
- V. НЕЗАКІНЧЕНА СИМФОНІЯ ШУБЕРТА Я звусь Франц Шуберт. Я вам зараз поясню, Чим марю уночі, чим невсипуще сню, Хоча запитую себе самого сам: Чи […]...
- ДЕРЕВЕНСКИЙ СТОРОЖ Ночь темна, на небе тучи, Белый снег кругом, И разлит мороз трескучий В воздухе ночном. Вдоль по улице широкой Избы […]...
- “Не раз душа моя скимить…” Не раз душа моя скимить В глухі беззвіздні ночі, І сум туманний давить грудь І до землі толочить… Не сниться […]...
- ПЕСНЯ (“Когда я был любим…”) Когда я был любим, в восторгах, в наслажденье, Как сон пленительный, вся жизнь моя текла. Но я тобой забыт,- где […]...
- МЕДВЕДІВКА Медведівко, Залізняка Максима Похреснице, зустрінь мене, зустрінь! Свободою старшною одержима Твоя душа, твоя плодюча рінь. Зерно твоєї правди й непокори […]...
- ВИДІННЄ І Я згадую той день і час благословенний, Як дух твій молодий мене з землі підняв І побут хуторний, захмарений, […]...
- Із збірки “В ГОДИНІ СУМЕРКУ”ГОВЕРЛА Я бачу знов тебе! Он стать твоя біліє, І око знов моє по твому блудить склоні. Ось бач: вже сонця […]...
- В ПІТЬМІ Гоп! го-оп!.. зблукав я в пітьмі у лісі, Темінь лягає в зимний яр… Цить!.. Не відгукнесь лист на горісі, Ані […]...
- СВЯЩЕННЫЙ СОНЕТ 05 Я сделан из тяжелых элементов И ангельского вихря. Целый мир. Но к ночи без конца приговорил Их черный грех. И […]...
- “Нас жорстока доля розлучила…” Нас жорстока доля розлучила… На землі ж мені лишився слід – Чорнобривців карими очима Дивиться душа твоя у світ....
- РАСКАЯНЬЕ К чему мятежное роптанье, Укор владеющей судьбе? Она была добра к тебе, Ты создал сам свое страданье. Бессмысленный, ты обладал […]...
- МІСТЕРІЯ СНУ У грунт життя, гріхами втерта, Закільчилась довкола скверна. Бентежні думи в снах уперто Хитають розум мій химерний І я кричу!.. […]...
- “Я твоя… шепотіли вуста, шелестіли, мов трави…” Я твоя… шепотіли вуста, шелестіли, мов трави. І ця ніч шепотіла, і грім шелестів за вікном. Я твоя… шепотіли вуста, […]...
- СОН Наскучило уже, да и некстати о знаменитом друге рассуждать. Не проще ль в деревенской благодати бесхитростно писать слова в тетрадь […]...
- ПЂСНЬ 13-я. Ах поля, поля зелены Из сего: Изыдите от среды их… Прійди, брате мой, водворимся на селЂ. Тамо роди тя мати твоя (ПЂснь пЂсней). Ах […]...
- ВЕЛИКА-ГЛУША Серед лісів – збіговисько хаток… Від хащавин, що встали, безбережні, Вони втекли у вишні та черешні, З ляку в тісний […]...
- Как правая и левая рука Как правая и левая рука – Твоя душа моей душе близка. Мы смежны, блаженно и тепло, Как правое и левое […]...
- ДО НАРОДУ УКРАЇНСЬКОГО Народе мій! Зблукавшись у темноті, Не бачачи, на знаючи шляхів, Вбиваючи всю силу на роботі, Що не дає й хвилини […]...
- “Нарощування світла…” Нарощування світла. Накладання на чорне й тьмяне храмових тканин. Росте душа в розповні добування такого ж світла з глибу холодин. […]...
- КИЕВСКИЕ ПЕЩЕРЫ Тают зеленые свечи, Тускло мерцает кадило, Что-то по самые плечи В землю сейчас уходило. Чьи-то беззвучно уста Молят дыханья у […]...
- ИСПОВЕДЬ “Смотри, дитя, в мои глаза, Не прячь в руках лица. Поверь, дитя: глазам ксендза Открыты все сердца. Твоя душа грехом […]...
- ОСЕНЬЮ Как были хороши порой весенней неги – И свежесть мягкая зазеленевших трав, И листьев молодых душистые побеги По ветвям трепетным […]...
- ГАЛИЧИНО “Чути кру-кру, В чужині умру, Заки море перелечу – Крилонька зітру…” (Б. Лепкий) А ще пам’яті Л. Лепкого, Д. Січинського, […]...
- СНЫ О ГРУЗИИ Сны о Грузии – вот радость! И под утро так чиста виноградовая сладость, осенившая уста. Ни о чем я не […]...
- ПОНАД БЕРЕГОМ Липне грязюка до ніг над Сучаном Після дощу. Кинув у воду капусти качан, Кричу. Скінчивсь, – і другого не буде, […]...
- ПЂСНЬ 03-я. Весна люба, ах, пришла! Из сего сЂмени: Прорасти земля быліе травное, сирЂчь: Кости твоя прозябнут, яко трава, и разботЂют (Исаіа) Весна люба, ах, пришла! […]...
- И взглянул – как в первые раза И взглянул – как в первые раза Не глядят. Черные глаза глотнули взгляд. Вскинула ресницы и стою – Что, – […]...
- “Так, значит, как вы делаете, други…” Так, значит, как вы делаете, други? Пораньше встав, пока темно-светло, открыв тетрадь, перо берете в руки и пишете? Как, только […]...
- І обезводнена цим житієм і обезводнена цим житієм духом сахари каліграфічно плетеш битлиєм на маргіналі пахне відлучена до корінця ніч норовиста і до грудей […]...