Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






ВІДХИЛИЛИСЬ ДВЕРІ

Відхилились двері в невідоме,
Щілиною вузькою промінь віри
Освічує щоденності сіризну,
Довкруги пітьма, темрява зневіри,
Душа забрила на життя мілизну,
У трясовинні буднів думка тоне.

У нетрях серця вовком виє туга,
Голодна дружньої, жертвенної любови,
Гарячих мрій і хвилювання крови,
Людської приязні, без маски й без підхлібства,
За вікнами гуде осіння хуга,
Бездушня метушня чужого міста.

Лиш промінь віри крізь вузьку шпарину
Обмеження і слабості ума людського,
Надією солодкою кормить людину,
Що смисл терпінь – важка дорога
У невідоме вічності безмежжя,
Що все в житті – від Бога і до Бога.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 5,00 out of 5)

ВІДХИЛИЛИСЬ ДВЕРІ - ГУРКО СТЕФАНІЯ