ТРАНСЦЕНДЕНТНІ ТЕЛЕГРАМИ
Цеї ночі я не спала,
Ні хвилинки не дрімала,
Відбирала телеграми
Я від Того, що над нами.
“Жийте.. . жийте…
Пийте… пийте…
Цю красу, що я для вас
Сотворив у добрий час…
Хто красу життя полюбить,
Духа свого не загубить…
Ця краса веде до брами,
Тої брами, що над вами…
Хоч закрита ще для вас,
Я відкрию в слушний час…”
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- КРАСА! Мій друже! Я Красу люблю, І з кожної хвилини Собі ілюзію роблю, Бо в тій хвилинності ловлю Я щастя одробини. […]...
- “На покоси…” На покоси Впали роси, Гейби перли, Заясніли, Затремтіли І завмерли… Сходить сонце Із-за гаю, На покоси Посилає Ясні лучі, На […]...
- “Так смутно прекрасні осіннії дні…” Так смутно прекрасні осіннії дні, Як з шелестом листя пожовкле спадає, Нечутно той шелест за літом ридає, Що вснуло в […]...
- “Чому посміхається Мона Ліза…” – Чому посміхається Мона Ліза, До рами прип’ята всі п’ять віків? – Їй не потрібні ні паспорт, ні віза, Щоб […]...
- САМОТНІЙ СЕРЕД КРАСИ Смілка палає. І спека Над луками (безкрай трави). Вічний лиш в небі лелека – Форма стріли й тятиви. Полудень. Сам […]...
- Панночко з блакитними очима Панночко з блакитними очима, панночко з блакитними сльозами, як мені хотілося навчитись бути з вами і не бути з вами. […]...
- З дерев опадає убрання З дерев опадає убрання, і вітер у сурму гука. Покірна краса умирання, чому ти мені так близька? І осінь, і […]...
- КИЇВ XVI СТОЛІТТЯ Борщагівка – то була Борщівка, Харчовий над річкою заїзд. Там варила борщ вродлива дівка В щебетанні ластів’ячих гнізд. Біля комина […]...
- ЩО? – Любий друже! Як тяжко зносив я цей абсурд, що й тобі ось несу: ні за що, ні про що […]...
- ПЛЮЩ Кате московський, Очі розплющ! Напрям не ковзький Вимріяв Плющ. Ворог неситий Тіло здолав, – Духа не вбити Шквалом облав! Нас […]...
- ОГЛЯДАЮЧИ МАРМУРИ ЕЛДЖІНА Мій дух ослабнув – смертности тягар, Немов дрімота, володіє мною, Віщує все природою сумною, Що я помру, не збувшися примар. […]...
- КУДА? – Куда ти йдеш, єдиний мій? – Я й сам не знаю, де! Хіба ж та доля вповіда, Куда вна […]...
- ЗРАДЖЕНА МРІЯ Я всесвітня Мрія, Я Діва Марія, Любов і Надія. Породила сина Від Духа Святого (що кому до того?) Люлі мій […]...
- “Чарівні жінки на землі, як богині…” Чарівні жінки на землі, як богині, Художнику, пензля чекають, різця, Красу незнайомки відбий на картині Увічни те диво природи-творця, Як […]...
- ТРІОЛЕТ Моїй душі розлука з Вами – Чорніш від Ваших чорних кіс. Чому ж недобрий час приніс Моїй душі розлуку з […]...
- БЛАЖЕНСТВО ГОНІННЯ “у саду блаженств де вісімм квітів один тільки для мене блаженство гоніння” Ігор Калинець – “Короноване Опудало” блукаю по карому […]...
- “Барвистим рястом озеленена…” Барвистим рястом озеленена Сонлива київська гора, Та ще торішнім листям встелена Крута стежина до Дніпра. Ще недовірливі акації Чекають справжнього […]...
- Не стомиться душа радiти Не стомиться душа радiти, Жiночу бачачи красу! Якi красунi є у свiтi! Яке прекрасне розмаїття! Що їм плiтки i пересуд! […]...
- “Те найменше звіря…” Те найменше звіря, що в смереках проскаче, та найменша зоря, що на сіні заплаче, те найменше маля, що хлюпоче в […]...
- “Ні, забуття не дасть мені й сама природа…” Ні, забуття не дасть мені й сама природа… Нехай вона і дивна, й молода, Але її краса і врода Твою […]...
- РАНКОВИЙ СОНЕТ Ти – вся любов. Ти – чистота, Довірливість благословенна. Твоя краса мені свята, Твоя любов мені священна. Трояндо неба і […]...
- “Безвестен я. Я вами не стяжал…” Безвестен я. Я вами не стяжал Ни почестей, ни денег, ни похвал, Стихи мои – плод жизни несчастливой, У отдыха […]...
- “Краса, розміряна краса…” Краса, розміряна краса, Вже не одягне цю країну. Хіба, як перше, – небеса Так само родяться і гинуть? Уже не […]...
- ПРО ДУШУ НЕ МОВ МЕНІ Про душу не мов мені, мила, Подай коралеві уста, Рам’ям обвинися щосила, Красуне, сміхуне пуста. Я в душу красуні не […]...
- ЮРІЙ У силі своїй – всепотужний. Краса його – криці краса. В десниці спис харалужний І смерть на вістрі спися. Вже […]...
- МОЛОДИМ СПІВЦЯМ Сонячні панелі, ранки золоті, – Що ж ви невеселі, друзі молоді? Звідки в вас ті жалі? Звідки той мотив? Вам […]...
- “Дивлюся на руки свої…” Дивлюся на руки свої І питаюс-питаюся: – Ну що вам і як вам, Півділа зробили чи все? А може, я, […]...
- ЮРІЙ У силі своїй – всепотужний. Краса його – криці краса. В десниці спис харалужний І смерть на вістрі списа. Вже […]...
- Як наколотишся за день Як наколотишся за день, Як натовчешся на роботi, Так Душу задовбуть турботи, Що в нiй нi жартiв, нi пiсень! Iдеш […]...
- “Дружиною мені приснились ви…” Дружиною мені приснились ви, Ми з вами ідемо, побравшися за руки, Ми з вами вдвох, любове моя вічна, Ми з […]...
- “Спасенні струсівські горби…” Спасенні струсівські горби, Де рвав я цвіт пахучий глоду, Де я п’янів од насолоди, Той цвіт ладуючи в торби. Спасенні […]...
- ВИСОКІ ДЕРЕВА Далеке крайнебо, пропахле пригаслими зорями, і стиглими зорями, й степом, де колос і цвіт. Чому ж ти, крайнебо, такими плугами […]...
- “Небо, страждаючи, зорі народить…” Небо, страждаючи, зорі народить, Муками струсів наповниться Вічність. Мудре страждання облагородить Наших незрілих думок пересічність. Райдуга, мов терези всесвітні, На […]...
- “Мабуть, судилось мені так до смерті самої…” Мабуть, судилось мені так до смерті самої Йти все за вами лісами, повитими в мряку, Класти вогонь свій по другому […]...
- “Жадана ти й жорстока, як жадана…” Жадана ти й жорстока, як жадана! Похмурі брови, очі – як сонця, Усмішка – світло, гордість нездоланна, Зневага – злість, […]...
- ОСІННЯ ЛЮБОВ Осіння синь в свічадах вікон і перша паморозь хмарин… Весняну блаж із серця викинь Про сонцепад і сельний крин, Про […]...
- ЮЛІЇ ІПОЛИТІВНІ СОЛНЦЕВІЙ Мене осяяння сповняє перед Вами Від Ваших дум і серця висоти. Я образ Ваш небесними словами В своїй душі навіки […]...
- “Мікра Русь – Волинь і Галич…” Мікра Русь – Волинь і Галич, Макра Русь – Олтава й Київ. Золотіє поля далеч, Глиб синіє з водориїв. Гордо […]...
- ДОЯРКИ МИКОЛИ КРИСТОПЧУКА Коли хто казав, що робота на полі, в хліві Негідною стане душі у прекрасному тілі? Звідкіль та бридливість в сумління […]...
- СВЯТА КОРОВА Свята корова стала в брамі святині, рогами прошила вічність, вся обвішана привілеями. Паломник навколішках не чув, як за плетивом брами […]...